Контроль банку за виконанням позичальником умов кредитного договору
Забезпечення ефективності та надійності здійснення кредитних операцій вимагає від комерційних банків організації постійного моніторингу всіх стадій реалізації кредитного процесу. Цей етап економічної роботи полягає в супроводженні кредитного проекту, контролі за виконанням позичальником умов кредитного договору, що поєднується з аналізом кредитного портфелю банку.

Після видачі позички банк повинен застосувати всі заходи для забезпечення його повернення. Нагляд за використанням позики банки здійснюють для впевненості в стійкості фінансового стану і у виконанні клієнтами умов кредитної угоди, а також для пошуку нових можливостей ділового співробітництва. Нагляд за позичкою необхідний для виявлення на ранніх стадіях ознак тимчасових фінансових труднощів з погашенням заборгованості. Такий нагляд необхідний як на початкових стадіях процесу кредитування для максимального збільшення ефекту від корегуючих дій банку і зниження його збитків, так і на етапах аналізу кредитної заявки та її виконання.

Кожний банк здійснює контроль за виконанням умов кредитного договору в відповідності до кредитної політики. Для аналізу діючої практики проведення контролю за виконанням позичальником умов кредитного договору продовжено дослідження кредитного процесу в КВ АППБ "Аваль".

Після того, як позичка була видана, здійснюється моніторинг цільового використання коштів. Він включає попередній і поточний контроль.

Перед здійсненням першої та кожної чергової проплати за рахунок кредитних коштів працівник кредитного відділу перевіряє, чи виконав позичальник зобов'язання перед банком, а саме: чи сплачена комісія, чи сплачені відсотки за користування позичкою. При виявленні невиконання позичальником зобов'язань перед банком проплата не здійснюється.

Оперативний контроль за цільовим використанням кредитних коштів складає перевірку своєчасного надходження до позичальника об'єкту кредитування шляхом перевірки документів, які засвідчують оприбуткування товару та його вартість.

Отже, в КВ АППБ "Аваль" здійснюється постійний контроль за виконанням боржником умов кредитного договору, цільовим використанням коштів, своєчасним і повним погашенням основної суми боргу і процентів. Для цього протягом всього терміну дії кредитного договору підтримуються ділові стосунки із боржником, проводиться аналіз фінансового стану боржника та цільового використання кредитних коштів, ведеться кредитна справа клієнта, яка містить повну інформацію про взаємовідносини з банками.

Супровід позички охоплює як попередній, так і поточний контроль за цільовим використанням наданих коштів. Якщо попередній контроль пов'язаний переважно з аналізом платіжних документів, оплата по яких здійснюється за допомогою позичених коштів, то поточний контроль пов'язаний із своєчасністю надання позичальником інформації про стан виконання заходу, який кредитується, фінансової звітності та інших документів, передбачених кредитною угодою. Поряд з цим аналізується рух коштів по рахунках позичальника, виникнення у нього несплачених документів та аналізується своєчасність розрахунків між позичальником та його контрагентами по процентній угоді.

Менеджер супроводу позички спільно із фахівцем з оцінки майна забезпечує постійний контроль за станом та умовами збереження заставленого майна.

Кредитний підрозділ цієї установи банку здійснює постійний контроль за виконанням позичальниками умов кредитних договорів, "цільовим використанням наданих коштів, своєчасним і повним його погашенням, сплатою процентів, комісій та інших платежів. Для забезпечення ефективного контролю за виконанням умов кредитного договору кредитний фахівець по кожному позичальнику формує кредитну справу. Документи в кредитній справі групуються за такими ознаками:

документи стосовно надання позички;
матеріали щодо забезпечення позички;
документи для визначення плато- та кредитоспроможності позичальника;
матеріали, що характеризують кредитний проект;
юридичні документи;
поточне листування з питань кредитування по конкретному проекту;
документи по бухгалтерському обліку позички, інші документи.
До кредитної справи підшиваються всі документи, що є в наявності на момент укладання кредитного договору і всі інші документи, що стосуються цього договору, до моменту повного погашення заборгованості за позичкою. Якість ведення кредитної справи враховується при оцінці роботи кредитного фахівця. Кредитна справа зберігається в кредитних підрозділах банку до повного виконання позичальником зобов'язань по кредитному договору. Після погашення позички кредитна справа передається в архів і зберігається протягом терміну, визначеного номенклатурою справ.

По кожному позичальнику в електронному вигляді в Кредитно-депозитній інформаційній системі (КДІС) формується картка супроводження кредитного проекту, в якій систематизується та накопичується вся інформація, одержана при оформленні кредитного договору та під час дії кредитного договору, гарантій. На основі картки супроводження кредитного проекту в системі КДІС щомісяця формується та роздруковується звіт про стан кредитного проекту і його супроводження.

Начальник відповідного кредитного підрозділу щомісяця контролює повноту та своєчасність заповнення кредитним фахівцем картки супроводження кредитного проекту.

Протягом усього строку дії кредитного договору кредитний фахівець:

Після надання позички протягом 1 тижня розробляє та затверджує у керівника структурного підрозділу, установою план роботи по кожній позичці (проведення нарад, відвідання позичальника на місці, проведення перевірок, контрольні дати та цифри тощо).
Постійно підтримує ділові контакти (телефонні переговори не рідше ніж один раз на тиждень, зустрічі, участь в нарадах, зборах, тощо). У разі ухилення позичальника від контактів або зміни реквізитів без повідомлення банку негайно з'ясовує причини несвоєчасного інформування банку та повідомити фахівців служби безпеки банку, а, при необхідності, розпочинає розшук позичальника через органи внутрішніх справ або суд. Про всі дії кредитний фахівець робить нотатки у картці по контролю виконання позичальником умов кредитного договору.
З метою контролю за діяльністю позичальника та визначення перспектив погашення основного боргу та процентів проводить перевірки на місцях розташування позичальника з питань:

правильності ведення бухгалтерського обліку (в ході перевірки може бути виявлено, що у позичальника запущено бухгалтерський облік);
достовірності наданих звітів (всіх, що наявні в кредитній справі) за даними первинного бухгалтерського обліку (співставлення наданих до банку бухгалтерських звітів даним головної книги, відомостям, первинним документам тощо);
хід виконання кредитного проекту (при кредитуванні капітального ремонту, будівництва, обладнання, що потребує монтажу, необхідно проводити контрольні обміри виконаних робіт);
цільового використання позички (порівняння напрямків перерахування кредитних коштів, фактичне отримання товарів, здійснення послуг, виконаних робіт (документально та візуально) тощо);
стану розрахунків, дебіторсько-кредиторської заборгованості (наявність простроченої дебіторської заборгованості, якщо вона безнадійна до повернення, то потрібно відкоригувати результати діяльності позичальника на суму такої заборгованості; вивчення стану кредиторської заборгованості та термінів її сплати тощо);
касової дисципліни;
стану збереження заставленого майна (кредитний фахівець бере участь в таких перевірках та надає на розгляд керівника установи банку пропозиції щодо їх проведення).
При передачі на збереження предметів застави до банку потреби в такій перевірці немає. Перевірки проводяться несподівано для позичальника, повідомляють позичальника лише напередодні. У разі відмови позичальника від прийому фахівців банку про це повідомляється керівника підрозділу та службу безпеки банку.

Протягом 3-х робочих днів результати перевірок оформлюються звітом про відвідання підприємства позичальника та актом, до якого додаються всі необхідні документи (копії товарно-транспортних накладних, митні декларації, копії платіжних документів, довідка про перевірку касової дисципліни тощо) та висновки фахівців, які проводили перевірку про хід реалізації проекту стан бухгалтерського обліку, розрахунків, достовірності звітів тощо та пропозиції щодо подальшого кредитування позичальника. Акт підписується фахівцями банку, що здійснили перевірку, з боку позичальника - керівником (його заступником) та головним бухгалтером (фінансовим директором).

Після підписання, звіт про відвідання підприємства позичальника та акт перевірки надається на розгляд керівника структурного підрозділу, в установах банку-керуючому (його заступнику). Останні приймають відповідне рішення про подальші відносини з позичальником. У разі наявності значних порушень (бухгалтерський облік запущено або взагалі не ведеться, позичка використана не за цільовим призначенням, всі розрахунки проводяться готівкою та вона не здається до банку, позичальник взагалі відсутній тощо) керівник дає вказівки про подальші дії кредитного фахівця шляхом накладання відповідної резолюції.

Кредитний фахівець що кварталу на підставі фінансової та бухгалтерської звітності позичальника, не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним періодом, здійснює аналіз діяльності позичальника, його фінансового стану відповідно до затвердженої Інструкції з аналізу ризиків (Методики оцінки кредитних ризиків). В процесі аналізу показники квартальних звітів порівнюються з показниками за станом на початок року, попередню звітну дату і показниками, які використовувались при прийнятті початкового рішення про надання позички (за минулий рік) та темпу росту згідно з техніко-економічним обґрунтуванням (бізнес-планом).

За результатами такого аналізу кредитний фахівець оформлює довідку з висновками та пропозиціями щодо подальшого кредитування та надає її на розгляд керівника установи банку. У разі погіршення показників діяльності позичальника, установа банку ставить питання перед позичальником про необхідність усунення недоліків, розробляє разом з ним заходи про вихід з ситуації, а при невжитті позичальником заходів щодо виправлення становища про припинення кредитування і дострокове стягнення боргів відповідно до умов кредитного договору (якщо це передбачено договором) в порядку згідно з чинним законодавством. Такі рішення приймаються кредитним комітетом (комісією) банку.

Контролюють своєчасність погашення позичок, сплату процентів та інших платежів по кредитному договору.

Не пізніше ніж за два тижні до настання кожного строку погашення позички та за тиждень до терміну сплати процентів кредитний фахівець вивчає можливості виконання позичальником зобов'язань перед банком в обумовлений договором строк на підставі даних позичальника про надходження коштів на розрахунковий рахунок і видатків з нього з урахуванням наявності першочергових платежів (на невідкладні потреби, безспірні, безакцентні платежі, платежі до бюджету тощо). Якщо результати розрахунків покажуть, що коштів позичальника може не вистачити для погашення боргів, то питання про виконання умов договору підлягає розгляду керівниками підрозділу (установи) банку.

В таких випадках позичальнику може бути запропоновано розглянути можливість скорочення видатків, прискорення реалізації продукції, реалізації лишків матеріальних цінностей чи застави, збільшення інших надходжень, приближення строків погашення кредиту, стягнення дебіторської заборгованості, надання можливої допомоги дебіторам для розрахунків з позичальником, погашення кредиту за рахунок коштів на невідкладні потреби тощо.

У разі потреби в додатковій інформації для прийняття рішення, банк здійснює перевірки стану справ позичальника за даними бухгалтерського обліку, позичальнику можуть надаватись консультації, інша допомога в пошуках шляхів можливого усунення труднощів. Матеріали перевірок підлягають розгляду керівництвом установи банку для прийняття відповідних рішень.

При погашенні заборгованості за позичкою кредитний фахівець дає розпорядження бухгалтерії про списання з позабалансового рахунку застави та розпорядження про закриття рахунків по обліку позичок, нарахованих та несплачених процентів, обліку застави, вносить відповідні записи до системи КДІС, тощо.

Якщо у позичальника виникли труднощі з реалізацією продукції, товарів, наданню послуг, знизилися обсяги реалізації та з інших об'єктивних причин, а також вжиті заходи по своєчасному погашенню позички виявились безрезультатними за письмовими клопотанням позичальника банком може бути розглянуто питання про надання відстрочки погашення основного боргу або процентів за діючим у банку порядком. При цьому необхідно враховувати, що надання відстрочки на тривалий час збільшує ступінь ризику, в зв'язку з чим виникає необхідність додатково формувати резерви на можливі втрати.

Якщо конкретні строки часткових платежів за позичкою визначалися кредитним договором, то внесення таких змін до графіку оформлюється додатковою угодою до кредитного договору. При цьому повинні враховуватися можливості позичальника мобілізувати кошти для повернення боргу в нові строки.

Одночасно з клопотанням позичальник подає до банку заходи щодо погашення позички із зазначенням конкретних сум та термінів погашення позички та сплати процентів, розрахунки грошового потоку коштів на час пролонгації, уточнений бізнес-план (техніко-економічне обґрунтування) та всі підтвердження надходження коштів по проекту, фінансові та бухгалтерські звіти на останню звітну дату та додатки до них. Терміни погашення пролонгованої позички встановлюються відповідно до уточненого бізнес-плану. Клопотання та документи повинні бути подані на розгляд як найменше за 15 днів до терміну погашення позички по договору.

Кредитний фахівець, протягом 3-х днів аналізує надані позичальником документи та визначає реальність заходів щодо погашення боргів, тенденцій у фінансовому стані позичальника. Крім того, надає дані щодо пролонгації позичок та доручення:

службі безпеки банку для проведення останньою перевірки документів та достовірності інформації позичальника, виявлення фактів відкриття додаткових рахунків, залучення додаткових кредитних коштів, можливих змін у складі засновників, акціонерів тощо;
юридичній службі для проведення експертизи;
підрозділам, які займаються оцінкою та супроводженням застави про проведення перевірки наявності, стану збереження майна та у разі необхідності, переоцінки майна, що знаходиться у банку в забезпеченні та проведення з позичальником переговорів щодо надання додаткової застави або заміни існуючої на більш ліквідну.
Вказані вище служби протягом 5 днів проводять відповідні заходи та подають свої висновки та пропозиції щодо кредитування до кредитного підрозділу для узагальнення.

Після опрацювання наданих підрозділами банку висновків, кредитний фахівець, який займається обслуговуванням кредиту, готує висновки та пропозиції щодо можливості та умов пролонгації заборгованості по кредиту та рівня процентних ставок. При підготовці висновків проводиться розрахунок процентів за користування кредитом з урахуванням умов кредитного договору, необхідності - пролонгації кредитних ресурсів, переходу заборгованості по кредиту до іншої групи, згідно з класифікацією НБУ, та необхідністю створення резервів на можливі втрати банку тощо.

Пролонгація позичок здійснюється лише з дозволу Головного банку. Установи банку мають право самостійно приймати рішення про пролонгацію кредитних договорів лише у випадках, якщо сума заборгованості по кредиту не перевищує встановлені їм граничні розміри на право прийняття самостійного рішення та термін пролонгації не перевищує одного місяця; зміни графіку погашення позички, процентів без зміни остаточних термінів погашення позички.

КВ АППБ "Аваль" надсилає не пізніше, ніж за 5 днів до настання строку погашення позички, інформацію щодо стану виконання позичальником умов кредитного договору, стану заставленого майна, розрахунок процентів за пролонгованою позички тощо.

Кредитним комітетом (комісією) на підставі наданих висновків та пропозицій приймається рішення про пролонгацію позички (процентів) або про необхідність розпочати претензійно-позовну роботу. У разі прийняття рішення про відмову у пролонгації позички, кредитний фахівець повідомляє позичальника протягом 3-х днів шляхом надсилання претензійного листа.

Після отримання позитивного рішення стосовно пролонгації, укладається додаткова угода до кредитного договору та додаткова угода до договору застави, поруки, у випадках заміни майна на більш ліквідне або прийняття в забезпечення додаткового майна договори переоформлюються. Пролонгація (переоформлення) договорів по забезпеченню позички повинні бути проведені у встановленому порядку одночасно з підписанням додаткової угоди про відстрочку погашення позички.

У разі несвоєчасного погашення боргів банку (позички, частки кредитної заборгованості згідно з графіком, процентів, інших платежів) при відсутності домовленості про відстрочення платежу.

відносить заборгованість на окремий рахунок для обліку простроченої заборгованості в термін не пізніше наступного дня з моменту настання дати погашення заборгованості за кредитним договором;
протягом 3-х днів надсилає позичальнику та поручителю (гаранту) претензійного листа в якому обов'язково зазначає суму боргів, пропонує найближчим часом подати перелік заходів щодо погашення прострочених боргів і попереджає, що в разі непогашення боргу протягом 30 днів матеріали буде передано до арбітражного суду, здійснено виконавчий напис на договорі застави тощо. Претензія надсилається рекомендованим листом чи вручається під розписку. У разі звернення до арбітражного суду доказом направлення претензійного листа є копія претензії та документ, що засвідчує факт пересилки претензії боржнику (розписка про отримання претензії, оригінали поштової квитанції та реєстру відправлень (бажано претензійні листи надсилати по окремому реєстру));
застосовує штрафні санкції у розмірах, передбачених кредитним договором та чинним законодавством;
повідомляє службу безпеки банку про непогашення боргу;
при непогашенні боргу понад 15 днів надсилає повідомлення відділу по роботі з проблемними позичками.
Якщо позичальник протягом 20 днів після направлення банком претензії не відреагував на неї або заходи, що були розроблені позичальником (поручителем) та банком не забезпечили погашення боргу, кредитний фахівець готує пропозиції на розгляд кредитного комітету (комісії) щодо стягнення боргів з позичальника (поручителя) в примусовому порядку та направити юридичній службі службову записку про необхідність розпочати позовну роботу.

Претензійно-позовну роботу по стягненню боргів ведуть юристи банку, а якщо юридичної служби немає, тоді цю роботу виконує кредитний підрозділ або інші особи, уповноважені на це наказом по установі банку.

Якщо позичальник систематично не забезпечує виконання зобов'язань по сплаті боргу відповідно до кредитного договору, то банк може у передбаченому законодавством порядку звернутися до суду із заявою про порушення справи про банкрутство.

Варто зауважити, що порядок контролю за виконанням позичальниками умов кредитних договорів тісно пов'язаний з аналізом кредитного, портфелю банку.

Кредитний портфель - сукупність всіх позик, наданих банком з метою отримання доходу.

Від структури і якості кредитного портфеля банку значною мірою залежить його стабільність, репутація та фінансовий успіх.

Згідно з рекомендацією НБУ позичальники можуть бути поділені банком за рейтингом надійності на п'ять класів:

Клас "А": позичальники, стосовно яких немає жодних сумнівів щодо своєчасності та повноти погашення позики та відсотків за нею.
Клас "Б": позичальники, до здатності яких щодо своєчасного та повного погашення позик та сплати відсотків за ними на момент класифікації немає ніяких претензій, але передбачена реорганізація, диверсифікація виробництва, зміна профілю діяльності, регіону роботи тощо чи зовнішні чинники (загальний стан сфери основної діяльності) не дозволяють віднести їх до вищого класу.
Клас "В": позичальники, що їх якість джерел погашення позик (виручка від реалізації продукції, робіт і послуг тощо) більше не влаштовує банк внаслідок фактів періодичної затримки погашення позики та відсотків за нею.
Клас "Г": позичальники, які не можуть повернути повну суму позики в строк та за умов, передбачених кредитним договором (відсутність певного забезпечення позики заставою, негативні фінансові результати тощо).
Клас "Д": позичальники, подальше кредитування яких неприпустиме, а видані їм позички практично неможливо повернути на час проведення класифікації.
Виходячи з погашення позичальником кредитної заборгованості за основним боргом та відсотків за ним погашення є:

добрим - якщо заборгованість за позикою та відсотки за нею сплачуються у встановлені строки, та за позикою, пролонгованою один раз на строк не більше 90 днів;
слабким - якщо прострочена заборгованість за позикою та відсотки за нею становлять не більше 90 днів, чи заборгованість за позикою, пролонгованою на строк понад 90 днів, за якою відсотки сплачуються;
недостатнім - якщо прострочена заборгованість за позикою та відсотки за нею становлять понад 90 днів, чи заборгованість за пролонгованою позикою понад 90 днів та відсотки сплачуються.
Відповідно до перелічених критеріїв кредитний портфель банків класифікується за такими групами, що зображені в таблиці 2.3

Таблиця 2.3. Класифікація кредитного портфелю за погашенням заборгованості.

Фінансовий стан (клас)

Погашення заборгованості

Добре

Слабке

Недостатнє

А

стандартний

під контролем

субстандартний

Б

під контролем

субстандартний

сумнівний

В

субстандартний

сумнівний

безнадійний

Г

сумнівний

безнадійний

безнадійний

д

безнадійний

безнадійний

безнадійний



У процесі аналізу своєчасності повернення позичок також треба:

визначити загальну суму простроченої заборгованості за позиками банку і процентів за ним;
проаналізувати зміну цієї суми в динаміці;
проаналізувати структуру простроченої заборгованості у розрізі клієнтів;
проаналізувати давність її виникнення;
визначити причини виникнення простроченої заборгованості у кожному випадку;
визначити суму і питому вагу позичок, погашених через рахунок прострочених позик у загальній сумі позичок;
проаналізувати заходи, які вживає банк для стягнення простроченої заборгованості і процентів. Важливим також є вивчення та аналіз головних причин проблемних позичок.
Резерв на покриття можливих втрат за кредитами формується не лише з метою хеджування кредитного ризику, але й для підтримання стабільності банківської системи в цілому.

Резерв для покриття можливих збитків належить до планових резервів: його формування повинно здійснюватись комерційними банками в обов'язковому порядку згідно з методикою, затвердженою НБУ. Призначення резерву - відшкодування можливих збитків за всіма видами наданих кредитів. Причому за рахунок резерву піддягають покриттю лише втрати за основним боргом. Покриття за рахунок резерву несплачених позичальником відсотків та комісій за кредитними операціями не дозволяється.

Резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків є спеціальним резервом. Загальна заборгованість за кредитними операціями становить валовий кредитний ризик для кредитора.

Для цілей розрахунку резерву на покриття можливих втрат за кредитними операціями визначається чистий кредитний ризик (в абсолютних показниках) шляхом зменшення валового кредитного ризику, класифікованого за ступенями ризику, на вартість прийнятого забезпечення.

Банки зобов'язані створювати та формувати резерви для відшкодування можливих втрат на повний розмір чистого кредитного ризику за основним боргом, зваженого на відповідний коефіцієнт резервування, за всіма видами кредитних операцій у національній та іноземній валютах..

Згідно з чинними правилами резерв під кредитні ризики поділяється на резерви під стандартну та нестандартну заборгованість за кредитними операціями. Резерву під нестандартну заборгованість формуються за кредитними операціями, класифікованими як "під контролем", "субстандартні", "сумнівні", а також "безнадійні". Резерв під кредитні ризики формується в тій валюті, в якій враховується заборгованість.

При визначенні обсягу резерву сума заборгованості за групами позик зменшується на вартість гарантій та застави. Вартість майна та майнових прав позичальника, оформлених під заставу, визначається комерційним банком при кредитуванні за реальною (ринковою) вартістю з урахуванням практичної складності при реалізації майна у разі невиконання позичальником своїх зобов'язань. Застава оформляється договором застави відповідно до Закону України "Про заставу". Сума гарантій та вартість предмета застави береться до розрахунку резервів під кредитні ризики з урахуванням коефіцієнтів залежно від категорії кредитної операції, що показано в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4. Відсоток вартості забезпечення, що береться до розрахунку чистого кредитного ризику за окремою кредитною операцією.



Гарантії

Застава

Класифіко

Кабінету

Урядів

Міжнарод

Банків з

Майнових

Державн

Недержавних

вані валові

Міністрів

країн

них

Рейтингом не

прав на

их

цінних паперів,

кредитні

України

категорії

багатостор

нижче

грошові

цінних

дорогоцінних

операції



"А"

онніх

ніж

депозити

паперів

металів, рухомого







банків

"інвестицій-





і нерухомого









ний клас"





майна та "інших















майнових прав

Стандартна

100%

100%

100%

100%

100%

100%

50%

Під

100%

100%

100%

100%

100%

80%

40%

контролем

4













Субставдар

50%

100%

100%

100%

100%.

50%

20%

тна















Сумнівна

20%

20%

20%

20%

100%

20%

10%

Безнадійна

0%

0%

0%

0%

0%

0%

0%



Загальною вимогою до розміру забезпечення за кредитною операцією є перевищення його ринкової вартості порівняно із сумою основного боргу та відсотків за ним з урахуванням обсягу можливих витрат на реалізацію застави в разі невиконання позичальником своїх зобов'язань. Враховуючи зміни кон'юнктури ринку, комерційному банку рекомендується щоквартально, а також у разі кожної пролонгації кредитного договору проводити перегляд вартості заставленого майна, визначеної договором застави.

На підставі класифікації позик за ступенем ризику комерційний банк створює резерв щодо кожної їх групи. На підставі класифікації валового кредитного ризику та врахування прийнятого забезпечення банк визначає чистий кредитний ризик за кожною кредитною операцією і зважує його на встановлений коефіцієнт резервування див. табл. 2.5

Таблиця 2.5 Рівень резерву щодо кожної групи позичок.

Групи позичок

Рівень резерву

Стандартні

2%

Під контролем

5%

Субстандартні

20%

Сумнівні

50%

Безнадійні

100%



Отже, всебічний контроль зі сторони відділів банку за цільовим використанням позичок здатний забезпечити своєчасність і повноту повернення заборгованості, не допустити проблемних та сумнівних щодо повернення позик.
Случайные рефераты:
Реферати - Ідейно–художній аналіз роману І. Багряного "Тигролови"
Реферати - Життя і творчий шлях Гната Хоткевича
Реферати - Марко Кропивницький
Реферати - Життя та творчість Василя Еллана-Блакитного
Реферати - Життєвий і творчий шлях Нестора Чира
Реферати - Основ’яни про творчість Т.Шевченка
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 85
    Гостей: 85
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта