Концепції існування безлічі світів
От як висловлює свій погляд відносно існування безлічі світів астроном До. Фламмаріон: "Населеність планет є єдиним поясненням їх існування, і ні будова планет, ніякі б то не було інші умови не можуть перешкодити розвитку на них життя".

Високого звучання гіпотеза множинності світів досягла в теорії ракетоплавання. Та, це так. Але це далеко не все. І на наш погляд Ціолковський-філософ невимірне вище, ніж Ціолковський-винахідник і ракетник. "Для мене ракета не самоціль, а лише засіб для досягнення інших світів". У цій фразі весь Ціолковський. Інші світи – ось куди спрямовувався наш великий співвітчизник і душею і тілом.

Значення досліджень Ціолковського велике. Ціолковський розумів, що на своїй планеті людство приречене екологічно і демографічно і його порятунок – в переселенні на інші небесні тіла. Піклуючись про наше майбутнє, він всіляко обґрунтовував цю прийдешню евакуацію, вибравши засобом пересування ракету і спрогнозувавши умови перельоту, проживання і навіть суспільного пристрою в інших світах. Ціолковський висунув життєву мету, об'єднуючу нині розрізнене, по суті, людство, що не мало до цього спільного орієнтиру: покинути "колиску" і "розцвісти" на інших планетах.

Коротко суть гіпотези Ціолковського можна викласти так. У безконечному Всесвіті існує безконечна кількість Галактик, що включають безконечне число небесних тіл, на яких зароджується, розвивається і затухає безконечне число позаземних цивілізацій (ВЦ). По тій же гіпотезі деякі небесні тіла освоювалися цивілізаціями шляхом космічної експансії. А на деяких, по Ціолковському, життя виникло шляхом самозародження. І ці цивілізації, що самозародились, на своєму початковому етапі переживають муки цього самозародження, як, наприклад, земляни.

Сьогодні ми умоглядно і теоретично прийшли до того, що позаземні цивілізації існують. Але сьогодні ми не знаємо, чи існують вони насправді. І ніколи цього не дізнаємося, якщо не перейдемо від слів до справи, до практики – критерію істини.

У прийнятій практиці пошуку ВЦ реально позначилися два підходи: зв'язковий – пошук ВЦ по її позивних, що спирається на спільну для всіх об'єктивну реальність Всесвіту, на обопільне бажання контакту і конвергенцію (збіжність) двох мислень до цієї об'єктивної реальності; астрофізичний – пошук ВЦ по її астрономічних характеристиках і, як вважають деякі, по технологічних відходах. Мабуть, буде неправильним умовчати і про третій підхід, що розвивається, – так звану палеоуфологію, тобто виявленню слідів інопланетних прибульців, що відвідували Землю у далекому минулому.

Але поки Космос мовчить. Для нас, принаймні, Космос мовчить. Але ми віримо, що він населений. І значною мірою наша віра – це віра людей, що зневірилися, загнаних в кут зростаючими земними турботами. Ми віримо, що повинна десь існувати світла планета (або планети), мешканці якої живуть незрівнянно щасливіше, і настане момент, коли вони, врешті-решт, прилетять до нас на Землю, протягнуть братську руку допомоги, передадуть досвід, підтягнуть до рівня передових і все зміниться в кращу сторону. Це, мабуть, вікова мрія людства.

Але Космос мовчить. А космічний чинник вже давно упровадився в суспільство. Суспільство чекає.. І раптом з'являються НЛО. І не просто з'являються, а в 1989 році в нашій країні сиплються як з рогу достатку. Так що ж думати? Діждалися? Це вони і є інопланетяни? Про це повідомляють радіо і телебачення. Журнали, газети і газетенки сяють заголовками типа "Інопланетяни прилетіли".

У доказ, приводять довід, що НЛО прилетів зверху і відлетів вгору, тобто з Космосу і відповідно в Космос. Допустимо. А куди злітають, наприклад, літаки або ракети? Вгору. А звідки прилітають? Зверху. Просто там, вгорі, де вони переходять на горизонтальну ділянку траєкторії, їм літати легко. Отже вертикальний старт або посадка – це не строгі докази польоту в Космос або звідти.

Сьогодні в світі немає строгих наукових аргументів на користь інопланетного генезису НЛО. І найголовніше тут – ніхто не бачив, як вони стартують звідти. Адже все, що ми бачимо у зв'язку з НЛО, відбувається на Землі і в навколоземному просторі. Звідси і треба зачинати пошук причин і наслідків: довкола нас і усередині нас.

І тому, що виявляється, інопланетна гіпотеза чекає свого підтвердження, сьогодні не легшає. Все здавалося таким ясним, а насправді ми, розпрощавшись з наївними уявленнями, опинилися на далеких підступах до проблеми.

В світлі сказаного, коли вельми скрутно ототожнювати між НЛО і інопланетними кораблями, називати схожих на людей пілотів НЛО інопланетянами просто некоректно з точки зору науки. А з позиції культури – це просто вульгарно, некультурно. Як же тоді їх називати? Прибульці. Для нас – це прибульці. Допустимі також найменування: енлонавти, гуманоїди.

Сьогоднішня недомовленість інопланетної гіпотези не означає її неспроможність і нежиттєздатність. Її потрібно доводити всіма можливими науковими методами. Плюралізм гіпотез – це багатства уфології.

Висновок. Дуже цікаве припущення всесвітньо відомого астрофізика професора Фреда Хайла про інопланетне походження НЛО. Він стверджує, що люди всього лише пішаки у величезній грі, що проводиться чужим нам розумом, контролюючим кожен крок людства.

Цей чужий нам розум походить з іншого Всесвіту з п'ятьма вимірами, його закони фізики і хімії повністю відрізняються від наших. Він навчився розсовувати бар'єри часу і простору, що обмежують нас. Ця надрозумна суть настільки відрізняється від нас, що представляється абсолютно неможливим зрозуміти і описати її людськими поняттями.

Схоже, що ця суть повністю позбавлена таких фізичних обмежень, як тіло, і більше схожа на чистий розум. Вони досягають будь-якої точки Всесвіту в лічену мить. Ця суть знаходиться всюди: на небі, на морі, на землі. Вони знаходяться тут незчисленну кількість років і, можливо, контролюють еволюцію homo sapiens. Все, що створив чоловік, було можливим тільки завдяки участі цих розумних сил. Можливо, спостережувані нами НЛО один з проявів цієї високорозвиненої суті.

Література

Дагаєв М. М., Чаругин Ст|ст. | М. Астрофізика. - М.: Освіта, 1988.
Кабардін о. Ф. Фізика. – М.: Освіта, 1988.
Рябов Ю. А. Двіженіє небесних тіл. – М.: Наука, 1988.
Симоненко А. Н. Астероїди або тернисті шляхи|дороги| досліджень. – М.: Наука, 1985.
Случайные рефераты:
Реферати - Естетична функція кольору в романах Павла Загребельного
Реферати - М.С. Грушевський і розвиток школи й педагогічної думки в Галичині та Україні
Реферати - Життя і творчий шлях Євгена Маланюка
Реферати - Іван Багряний
Реферати - Голодомор в українській поезій і прозі
Реферати - Життя та творчість Василя Еллана-Блакитного
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 18
    Гостей: 18
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта