Композиційні побудови у традиційних українських хороводах
Переважно хороводи однофігурні, тобто якийсь малюнок (чи фігура) повторюється кілька раз. Цей прийом традиційний і закономірні у народному хореографічному мисленні. Деталі малюнка, готуючись у ритмічній послідовності, об’єднуються у загальну побудову (наприклад, вихід пар у ворота).

Заключові хороводи. Серед найдавніших хороводів однофігурові будуються за принципом однієї лінії, ланцюжка. Оскільки вони не пов'язані єдиною композиційною схемою, в них може брати участь необмежене число людей. Приміром, у хороводі "Ой Галочко, Галочко" чим довший ряд, тим святковішим, ефектнішим буде виконання. Дві дівчини ведуть ключ. І, коли проспівають їхні імена, вони, відходячи назад, пропускають усіх у ворітця. Потім хоровод починають спочатку, і ворітця утворюють наступні дві дівчини.

Одноключові хороводи (найчастіше, якщо в іграх беруть участь парубки) інколи ускладнюють. Скажімо, якщо ключ проходить у ворітця, учасники можуть запитати: "Дерево, чи каміння”, “Зозуля, чи качка” тощо. Залежно від відповіді вони стають у ту чи іншу лінію. Поступово, так би мовити, горизонтальний ключ перетворюється, на два вертикальні, розташовані один навпроти одного. Часом хоровод закінчується грою: два ключі перетягують один одного.

Двоключові хороводи. Хороводна гра "А ми просо сіяли", про яку йшлося раніше, - взірець двоключового хороводу. V такому ж композиційному плані будуються: "Мак", "Льон", "Сваха". Зокрема в останньому хороводі також маємо два ключі - жіночий та чоловічий.

Різновидом двоключових хороводів можна вважати двоключові хороводи з солістами, принципи побудови яких подібні до попередніх, але тут збільшується питома вага ілюстративної гри, пантоміми та хореографії.

У хороводі "Кицька" учасники першого ключа ставлять запитання, а "кицька" разом з другим ключем дають відповідь, ілюструючи їх відповідними рухами.

"Воротарі". Цей тип хороводів має кілька варіантів. Одноключові вертикальні "воротарі". Це, по суті, одноключові хороводи, але з доповненням ворітець як композиційного елемента. У цих варіантах затримують останню дівчину, яка повинна сказати, кого вона любить. У хороводі "Королі, королі" затримують одразу двох дівчат. Вони приєднуються до всіх, і хоровод поступово трансформується у двоключовий.

Двоключові горизонтальні "воротарі". У хороводі "Бон, хлопці, еон" виконавці стають у горизонтальному ключі одне за одним. У ворітця, створені першою парою, проходять обидва ключі. Пройшовши ворітця, пара за парою підносять руки вгору, стаючи таким чином перед першою парою. Так утворюється безперервний рух. Цей хоровод інколи ускладнюють, поєднуючи з тією чи іншою народною грою.

У хороводі "Довга лоза" інший принцип побудови: дві дівчини утворюють ворітця, стаючи обличчям до двох ключів. Учасники під музику пробігають ворітця. Воротарі (ведучі) залишаються в кінці ключів, а останні ключові стають ведучими.

Надзвичайно оригінальні хороводи типу "Жучок". Дівчата та хлопці (або самі дівчата) стоять одне навпроти одного: кожен виконавець випростовує поперед себе ліву руку, обхоплює її у зап'ясті своєю правою, а лівою обхоплює зап'ястя правої руки партнера-візаві. На руки висаджується маленька дівчинка-Підліток (чи хлопчик-підліток), яка йде по руках, просуваючись уперед.

Прямуючи лінією за хороводом (горизонтальна чи вертикальна побудова, півколо) простим кроком або доріжкою, виконавці утворюють безперервний ланцюжок. Пара, по руках якої пройшов "жучок", біжить наперед і знову стає в ключ.

За таким же принципом будується цілий ряд хороводів, які ще мають назву "Джудж".

Наступний тип хороводів "Плетениці". Учасники таких хороводів дівчата або діти. Якщо на гуляння зібралося багато молоді, то утворюються кілька ключів, кожен з своєю провідницею (як правило, в кожному по 12-16 дівчат).

Розглянемо найхарактернішу композиційну побудову цього типу. Побравшись за руки і опустивши їх униз, дівчата йдуть простим кроком за хороводницею (провідницею) - вона у цьому танці стоїть останньою - і проходять у ворітця, утворені двома дівчатами. Поступово, такт за тактом, "заплітає!" тин. "Заплетені" дівчата повертаються на 90° праворуч, стоячи на місці. Заплітаючи тин. вони не знімають своєї лівої руки з правого плеча, на якому, до речі, лежить права рука дівчини котра стоїть позаду. Виконуючи ці перебудови, дівчата підспівують.

Таким чином, наприкінці першої частини хороводу "заплітання плетениці" - хороводниця знову опиняється п кінці ключа. Друга частина - тип "розплітається". Дівчина - хороводниця, не відпускаючи лівої руки дівчини, яка стоїть позаду неї, переводить свою праву руку переч голову, опускаючи руки донизу. Дівчата стають у вихідне положення, простою доріжкою обертаючись на 90° праворуч. На наступний такт обертається друга дівчина і т.д.

Якщо виконавців у ключі набирається багато, то "завивати" плетеницю можуть дві хороводити, починаючи зсередини, як, скажімо, у хороводі "Питається мати дочки". Тут хороводниці стають у центр ключа . Потім дівчата "розпивають огірочки" способом, про який йшлося втне.

Хороводи типу "В'юнок". Побудови типу "в'юнок" використовуються також у хороводних іграх . Так, у Ірі "Горішок" дівчата ,які стоячі, на кінцях ключів, пробігаю п, в'юнком до центра, співаючи:

Ой котиться горішок крізь ручки.
Ой ловіть си, дівочки, за ручки!
Гей, ловіть си чотири, чотири,
Щоби вам си легіт женили!

Потім ведучі можуть вести двоклюмовий хоровод або, знову утворюючи один ключ, продовжувати гру спочатку.

У хороводній грі "Воробей" відбувається діалог між "матір'ю" та "дочкою".

Хороводи типу "Кривий танець" мають одну з найпоширеніших композиційних структур, що будується за принципом різноманітних лабіріштиих ходів. Усі ходи "намережуються" навколо дівчат та дітей, які сидять на різних відстанях та у різних напрямках одне від одного . На узліссі "Кривий танець" водять між берізок та молодих сосен . "Кривий танець" - один з улюблених і виконується молоддю майже па кожному гулянні . Про його популярність яскраво свідчать багато поетичних текстів ("Грайте, грайте", "Чи диво, чи не диво", "Довгої лози", "Ой в кривого танцю" тощо) та різноманітний музичний супровід (метри 2/4, 3/8, 6/4, 3/2, 4/4), що виконується у різноманітних темпах - повільно, швидко та ін.).

У "Кривому танці" можуть бути і дві провідниці чи провідники. Як тільки-но провідники достатньо закрутять свої ключі, подається команда: "Ключі, додому". Усі виконавці Намагаються швидше потрапити до свого ключа й стати на свої місця. Та ключі кілька разів переплетені між собою, і тому в грі завжди бувають сміховини: хтось запізнився, хтось упав, хтось став не на своє місце, а хтось побіг у протилежний бік тощо. Інколи після "Кривого танцю" розігрують фанти, але ця гра вже відноситься до пізніших нашарувань.

Один із типів хороводів "Накручувати клубок" (спіралі). Тут зустрічаємо цікавий ігровий момент - вибір пари. У гаївці "Черчик" дівчата та хлопці стають у коло, вибираючи дівчину (хлопця), яка входить у середину кола. Крім цього, з числа учасників вибирають хороводницю (чи хороводника), яка "накручує клубок", тобто завиває спіраль навколо солістки (чи соліста). На останні слова:

А ви, хлопці, поспішайте,
Кожний пари ся шукайте,
Най ся лишить красавиця,
Чорні очі, білі лиця.

Усі розбігаються, шукаючи собі пари (в тому числі і солістка чи соліст). Той, хто залишається-без пари, стає всередину, і хоровод починають спочатку.

Хороводи типу "Півколо" мають кілька видів. ; "Півколо" звичайне. У хороводах цього виду учасники, співаючи, імітаційними рухами відтворюють зміст хороводу . Наприклад, "Посаджу я грушку" всі співають і показують, як вони садять дерево, як воно росте, цвіте, як струшують груші тощо.

“Півколо” з солістами. Надзвичайно цікавого є гра "Ой Василю". Виконавці стають у півколо. Василь - усередині. Хороводник передає півколу різні рухи, імітуючи робочі процеси. Учасники повторюють за хороводником (шити, вишивати, косити сіно, поливати грядку, рубати дрова, місити тісто тощо). Якщо Василь відгадає робочий процес, то сам вибирає собі заступника, коли ж ні, то гра триває. І ' Два "півкола". У хороводі "Вінок" маємо два півкола (дівчат і хлопців), які стають одне проти одного. Оригінальність цього хороводу полягає в тому, що хороводних забирає поступово з півкола дівчат /по одній дівчині/ . Врешті-решт, два півкола зливаються в одне.

В українських хороводах типу "Загальне коло" також маємо кілька видів. Загальне коло - це найтиповіша форма композиційних побудов українських веснянок, гаївок. Зауважимо, що в усіх словенських народів побутує звичай ставати в коло при виконанні тієї чи іншої пісні.

Найхарактерніша схема руху по колу в хороводі "Посолонь" - просування за ходом годинникової стрілки. Так водять більшість веснянок, русальних хороводів.

У композиційному плані також є цікаві положення, коли виконавці-парні номери, не роз'єднуючи рук, йдуть у коло. У подальшому парні номери повертаються на свої місця, а непарні - йдуть у коло.

Можливі й інші варіанти. Так, у хороводі "Ой там, на моріжку" учасники ведуть хоровод і посолонь, і проти сонця, сходяться до центру і розходяться. Текст останнього куплета підказує, що на закінчення не виключається імпровізаційний сольний танок.

У тому разі, якщо хоровод складається з двох замкнутих кіл, виконавці у внутрішньому колі можуть підносити з'єднані руки вгору, а в зовнішньому, контрастуючи, - опускати вниз.

Характерні для хороводів побудови різноманітних ворітець: двоє дівчат з'єднують руки, - одна ліву, друга праву, - підносячи руки партнерок угору. У ці ворітця проходять одне за одним учасники хороводу-ключа або двох ключів (у другому прикладі). Один із різновидів - ворітця у колі. Дві дівчини підносять; руки вгору, у ворітця проходять усі учасники, Вивертаючи коло. З характерних масових положень слід відзначити "зірочки11 малі, середні та великі (учасники з'єднують праві чи ліві руки в центрі і просуваються по колу). Існують варіанти "зірочок". Так, у "Метелиці" частина учасників (через одного) випрямляють ноги у середину кола, їх підтримують за руки і одночасно просуваються по колу.

Доцільно нагадати і про побудову гуцульських хороводів дівчата сидять на з'єднаних руках у хлопців, які рухаються по колу. Руками дівчата тримаються за плечі парубків і у деяких чоловічих хороводах (особливо гуцульських, юнаки кладуть випрямлені руки на плечі один одному).

Надзвичайно оригінальна побудова гуцульського чоловічого танцю-гри "Вежа" ("Дзвіниця"): одне (верхнє) коло виконавців стоїть на плечах у іншого (нижнього) кола. Руки танцюристи піймають на плечах і в такому положенні просуваються по колу. Цікаво, що так звані двох'ярусні хороводи характерні для багатьох гірських народів (грузинів, вірмен, чорногорців тощо).

Коло з солістом. Дівчата водять хоровод навколо солістки і, згортаючись до неї, просять виконати ту чи іншу дію (хоровод "Козлик"). У хороводі "Зайчик" солістка (чи соліст) не тільки імітують дію, а й повинні наприкінці хороводу-гри упіймати собі заміну.

Коло з двома солістами. В хороводній грі "Мак" дві дівчини виходять на середину кола, а решта учасників вивчають їх, як треба сіяти, полоти, сапати тощо. Дівчата повторюють ці рухи. На закінчення всі, сплеснувши у долоні, розбігаються, а дівчата-солістки ловлять собі заміну.

Солісти в колі та поза колом. Декілька солістів. У хороводній грі "Пиво" соліст перебуває поза колом, а дівчина - в колі. Між хлопцем, з одного боку, і дівчиною та всіма учасниками, з іншого - відбувається діалог. Зміст його - хлопець намагається викупити дівчину. На закінчення дівчина втікає з кола, хлопець її ловить.

У хороводі "Козлик" декілька "козликів" стають у коло, а решта учасників ставить перед ними ряд завдань-дій, які ті виконують.

Два кола з солістами. Кругова композиція може ускладнюватись: утворюються два кола - зовнішнє та внутрішнє. Напрямок руху в цих колах, як правило, протилежний. Соліст перебуває в середині кола (хоровод "Ой вийтеся, огірочки").

“Еліпс”. У хороводі "Дружба" оспівуються "три дівочки красних, три зірочки ясних" та "три хлопчики красних, як три місяця ясних". Навколо них і будується еліпсоподібний хоровод.

Простежуючи зародження основ композиції українського народного танцю на одному з найдавніших його жанрів - хороводі, можна ще раз переконати, що вивчення танцювального фольклору дає хореографам-практикам багато цікавого матеріалу для роздумів, а мистецтвознавцям - додаткові джерела для теоретичних розвідок, що сприятимуть розвиткові хореографічної науки. Українські композитори-класики К.Данькевич (балет "Лілея"), М.Скорульський (балет "Лісова пісня"), А.Свєшников (балет "Маруся Богуславка" та "Ніч перед Різдвом") й представники молодої генерації Л.Дичко ("Досвітні вогні"), А.Коломієць ("Улянка") та ін. широко використали фольклор та жанрові ігри для розкриття образно-тематичного розвитку сценічної дії у своїх творах.
Случайные рефераты:
Реферати - Казка як жанр
Реферати - Життя і творчість Леоніда Смілянського
Реферати - Життя і творчість Михайла Стельмаха
Реферати - Життя та творчість Степана Руданського
Реферати - Дитяча творчість Івана Франка
Реферати - Героїчне минуле українського народу в ранній творчості Т.Г.Шевченка
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 3
    Гостей: 3
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта