Хрещення Русі й утворення помісної Руської православної церкви
Хрещення Русі й утворення помісної Руської православної церкви

Деякі міста відкрито виступили проти щирого прагнення Володимира допомогти людям прийняти християнство. Почали цю боротьбу волхви — офіційні проводирі язичництва. Новгород, Муром і Ростов не хотіли скоритися насильницькому хрещенню.
Володимир спочатку вирішив перехрестити своїх синів, яких було 12, і багатьох своїх наближених слуг. їм було наказано знищити всіх язичницьких ідолів. Головного ж ідола — Перуна — він негайно наказав скинути в ріку. Духівництво зобов'язане було припинити проповідувати язичництво та зайнятися проповідництвом християнських постулатів.
У призначений день відбулася найбільша подія — масове хрещення величезної кількості киян. «Наступного ж дня, — мовиться в літописі, — вийшов Володимир із попами царициними й корсунськими на Дніпро, і зійшлося там людей без числа. Увійшли у воду й стояли там одні по шию, інші по груди, молоді ж біля берега по груди, деякі тримали дітей, а вже дорослі бродили, попи ж робили молитви, стоячи на місці. І було видно радість на небі й на землі з приводу стількох душ, які рятуються... Люди ж, хрестившися, розходилися по домівках. Володимир же був радий, що пізнав Бога й людей його, подивився на небо та сказав: «Христе Боже, що створив небо й землю! Глянь на нових людей цих і дай їм, Господи, пізнати Тебе, істинного Бога, як пізнали Тебе християнські країни. Утверди в них праву й непохитну віру й мені допоможи, Господи, проти диявола, хай здолаю підступ його, сподіваючись на Тебе та на Твою силу». Різні джерела пропонують різні версії щодо дати здійснення цього обряду. Одні дослідники вважають, що це відбулося в 988 р.; інші схиляються до версії, що трохи пізніше — у 989—990 рр. Услід за Києвом приймають хрещення такі міста, як Полоцьк, Туров, Тмутаракань, Чернігів, Новгород, Ростов, Володимир-Волинський. Князеві Володимиру вдалося навернути до християнства практично всю Київську Русь. Завдяки цьому утворилася єдина Руська православна церква. Допомогла Володимиру й Візантія. Відтіля прибули єпископи на чолі з митрополитом. Болгарія відрядила своїх священиків, які привезли із собою богослужбові книги слов'янською мовою. По всій Русі почалося будівництво храмів, почали відкриватися училища для підготовки духівництва з руського середовища. У літописі тих часів повідомляється, що Володимир «наказав рубати церкви й ставити їх по тих місцях, де раніше стояли кумири. І поставив церісву в ім'я святого Василія на пагорбі, де стояв ідол Перуна й інші, і де творили їм треби князь і люди. І по інших містах почали Ставити церкви й призначати в них попів, і приводити людей на Хрещення по всіх містах і селах». Грецькі майстри допомогли спорудити в Києві величний кам'яний храм на честь Різдва Пресвятої Богородиці (Десятинну церкву), куди були перенесені святі мощі рівноапостольної княгині Ольги. Християнство прижилося на Русі.
Церква намагалася посилити значення князівської влади. Князів вона вчила, як треба керувати «забороняти злим і страчувати розбійників» «Ти поставлений від Бога на покару злим, а добрим на помилування», — говорило духівництво князеві Володимиру, доводячи, що князь не може залишитися байдужим до насильства та зла у своїй землі, що він повинен наводити в ній лад. Такий погляд духівництво обґрунтовувало переконанням, що князівська влада, як і всяка земна влада, походить від Бога й повинна виконувати Божу волю. Церква жадала від підданих князя, щоб вони «мали приязнь» до князя, не мислили на нього зла та дивилися на нього, як на обранця Божого. Дуже суворим був погляд язичницької Русі на князів, як на дружинних конунгів, які беруть данину за свої військові послуги, яких можна проганяти, якшо вони не бажані, і навіть убивати (як древляни Ігоря). Церква всіляко боролася з таким світоглядом і підтримувала авторитет князів, дивлячись на них як на вроджених і богоданних правителів. Коли князі самі принижували свою гідність у грубих сварках і міжусобицях, духівництво намагалося мирити їх. Так духівництво втілювало в життя ідеї справедливого державного порядку, маючи перед собою приклад Візантії, де царська влада стояла дуже високо.
На Русі церква знайшла ряд союзів, родових і племінних, дружинних і міських, потім утворила особливий союз — церковну громаду; до її складу ввійшло духівництво, потім люди, яких церква опікувала й утримувала, і, нарешті, люди, які служили церкві й були від неї залежні. Церква опікувала тих. хто не міг сам себе прогодувати, жебракаів, хворих, убогих. Вона давала притулок і заступництво всім ізгоям, які втратили захист мирських громад і союзів. Церква отримувала у своє володіння села, населені рабами. Ізгої та раби ставали під захист церкви й робилися її працівниками. Усіх своїх людей церква однаково судила за своїм законом і за церковними звичаями; усі ці люди виходили з підпорядкування князя й ставали підданими церкви. Церква сприймала людину по-християнському — як вільну людину. Для церковної свідомості всі були брати в Христі, не було перед Господом ні раба, ні пана. У церкві не існувало рабства: раби, подаровані церкві, перетворювалися на людей вільних особисто; вони були тільки прикріплені до церковної землі, жили на ній і працювали на користь церкви. Таким чином, церква давала світському суспільству приклад нового, більш досконалого й гуманного ладу, у якому могли знайти собі захист і допомогу всі немічні й беззахисні.
Піклувався князь Володимир і про освіту своїх підданих. Літопис свідчить, що князь наказав навчати дітей книжковим наукам.
Случайные рефераты:
Реферати - Життя і творчий шлях Івана Франка
Реферати - Дитяча творчість Івана Франка
Реферати - Казка як жанр
Реферати - Життєвий і творчий шлях Нестора Чира
Реферати - Життя і творчість Остапа Вишні
Реферати - Життя та творчість Євгена Маланюка
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 2
    Гостей: 2
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта