Храм Артеміди в Ефесі
Храм Артеміди в Ефесі

У VI ст. до н.е. небувалого розквіту досягло давньогрецьке місто Ефес. Місто було засноване в XII ст. до н. є. на західному узбережжі Малої Азії у Карії. Покровителькою міста була Артеміда — дочка Зєвса й Лето, сестра-близкюк золотоку-дрого Аполлона. Артеміда була богинею родючості, покровителькою тварин і полювання, захисницею цнотливості й охоронницею породілей, а також богинею Місяця. Цілком природно, що городяни вирішили побудувати на честь своєї покровительки величний храм. Утім, цей намір мав і практичне значення. Ефесці проводили великі лихварські операції — позичали гроші під великі відсотки - тому старійшини сподівалися, що нова споруда збільшить оборот «банку» Артеміди.
Храм Артеміди в Ефесі Над складанням проекту й будівництвом храму працював відомий архітектор Харсифрон із Кносса Він запропонував побудувати мармуровий храм, який буде оперізувати подвійний ряд колон. Пропозиція була прийнята, але виникло запитання — де брати мармур? Допоміг випадок. Одного разу пастух Піксодор пас череду на зелених пагорбах недалеко від Ефеса. Два барани вирішили з'ясувати стосунки. Нахиливши голови, вони помчалися назустріч один одному, але промахнулися. І один з них із ходу стукнувся об скелю. Причому так, що від неї відлетів уламок сліпучої речовини. Подальша доля баранів невідома, але їхня битва виявилася історичною. Здивований пастух підняв камінь, уважно оглянув його і раптом, кинувши череду, поспішив у місто. Радісні городяни вітали пастуха, вбрали його в дорогі шати, і невідомий Піксодор став знаменитістю — Євангелієм, що означає «той, хто приніс благу звістку».
Будівництво храму затяглеся на 120 років. Однією з причин такого тривалого будівництва виявилося те, що храм вирішили зводити недалеко від устя ріки Каїстри, де був дуже болотистий грунт. Гадали, що мармуровий храм у цьому місці послабить поштовхи землетрусів, які часто відбувалися на узбережжі Малої Азії. Грунт посипали товченим вугіллям, яке ретельно утрамбовували.
Мармурові колони перевозили з каменоломень, що знаходилися за 12 кілометрів від місця закладки храму. Колеса візків грузнули в багнистій землі. Тоді Харсифрон запропонував дотепний спосіб вирівнювання фунту. У кінці колони забили залізні стрижні, зміцнивши їх оловом, і на ці осі з обох боків колони насадили колеса такого розміру, що кам'яна колона висіла на залізних осях. Потім прикріпили довгі жердини, впрягли биків. Колона, перетворена на своєрідне колесо, покотилася багнистою дорогою.
При Харсифроні був зведений будинок храму і встановлена колонада. Але до завершення будівлі було ще далеко. Будівництво продовжив син Харсифрона архітектор Метаген. Йому вдалося закінчити верхню частину храму. Докладаючи великих зусиль, балки витягали канатами по похилій площині на висоту храму. Попереду чекала робота ще складніша: потрібно було покласти архітрав на вершину колони так обережно, щоб не пошкодити її капітель. Як і батько, Метаген дотепно вирішив виниклі труднощі: на вершину колони поклали мішки з піском, на них обережно опустили балки, під їхньою аагою пісок поступово висипався, і балки плавно лягли ка свої місця.
Метаген теж не встиг добудувати храм, і це випало на долю архітекторів Пеоніта й Деметрія. У 550 р. до н.е., коли легкий і витончений біломармуровий будинок із чудовою обробкою відкрився поглядам сучасників, він викликав подив і замилування.
Святилище було величезне, завдовжки 110 і завширшки 55 метрів. Довкола нього йшли два ряди кам'яних колон заввишки до 18 метрів. За свідченням Плінія Старшого, їх було 127. Двосхилий дах був зроблений не з черепиці, як у давніх храмах, а з мармурових плит.
Минуло майже 200 років. У 356 р. до н.е. житель Ефеса Герострат, захоплений честолюбною ідеєю за будь-яку ціну увічнити своє ім'я, підпалив святиню малоазіатських м>ст. Це відбулося в ніч народження Олександра Македонського. Храм сильно постраждав: обгоріли дерев'яні конструкції, тріснули балки перекриттів і колони. Жителі Ефеса вирішили відновити храм і для його реставрації зібрали свої заощадження й коштовності. їх підтримали жителі інших міст Малої Азії. О. Македонський запропонував оплатити всі колишні й майбутні витрати з реконструкції храму, але за умови, шо в храмі висічуть напис, який віддає належне його заслугам. Ефесці мотивували свою відмову тим. що «богові» не личить споруджувати храми іншим богам.
Відновленням храму Артеміди зайнявся архітектор Хейрократ. Під час роботи він вніс певну зміну: підняв ступінчасту основу, щоб храм височів над будівлями, які виросли довкола нього за останні сторіччя.
Зсередини храм був облицьований мармуровими плитами. У головному залі стояла статуя Артеміди заввишки 15 метрів, вкрита золотими прикрасами й коштовностями. У художньому оформленні взяли участь видатні грецькі скульптори й живописці. Рельєф для вівтаря біля храму вирізував знаменитий афінський скульптор Пракситель, рельєф на одній з колон — інший знаменитий скульптор Скопас. Чутки про незрівнянну красу, стрункість, грандіозність і багатство відновленого храму поширилися по усьому античному світу. Не дивно, шо храм Артеміди в Ефесі став одним із чудес світу.
Археологи, що цікавились храмом Артеміди, на місці будівлі нічого не знайшли. У 263 році храм Артеміди був розграбований готами. Остаточно його знищили болотистий грунт, який поступово поглинув будинок, і ріка Каїстра, що вкрила залишки споруди наносами. Археологам і архітекторам потрібні були десятилітті, щоб відтворити первісний вигляд одного з чудес світу.
Случайные рефераты:
Реферати - І злитись знову зі своїм народом (Олена Теліга)
Реферати - Життя і творчість Михайла Семенко
Реферати - Життя та творчість Степана Васильченка
Реферати - Колискові пісні
Реферати - Життя і творчий шлях Василя Чумака
Реферати - Життя і творчість Григіра Тютюнника
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 21
    Гостей: 21
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта