Хімія мила
План

1 Отримання мила

2 Властивості мила

2.1. Горіння

2.2 Взаємодія з кислотами й солями

ОТРИМАННЯ МИЛА

За грецькою міфологією у бога лікування Асклепія були дочки Гігея і Па­нацея Панацея «відала» зціленням, а Гігея — здоров'ям Від імені Гігея ут­ворилося слово «гігієна» Гігієнічні погляди греків і римлян склали основу античного кучьту тіла Римські лазні — терми — були не тільки місцем, де можна помитися, але й осередком громадського життя «У громадських лаз­нях він бував рідко хіба що з'явиться ритор, який викликатиме захоплення, про якого піде чутка, або коли відбувалися особливо цікаві змагання» (Г. Сенкевич «Камо грядеши»).

Про гігієну в середньовічній Європі єдиної думки не було. Одні вважають, і це всіляко обіграно в численних книгах і фільмах, що люди в той час милися вкрай рідко «Весілля відбудеться через три тижні, який резон митися раніше? У мій час дівчата не прагнули зайвий раз роздягнутися, щоб змити бруд. Часте миття — гріх перед Господом» (А. Белянін. «Рудий лицар»).

Інші спростовують це «Кріс вважав, що середньовічні люди були брудними і смердючими, обліпленими багаторічним брудом Але все було не так: ці люди, здавалося, робили фетиш із чистоти. Поруч знаходилася балія з водою, яка випускала пару, і лежала скроєна з грубої тканини рукавиця для миття Кріс заходився ретельно скребти себе. Нарешті він оголосив, що закінчив. Але хлопчик заперечив: «Майстер Крістофер, ви ще не чисті». Хлопчик тер його ганчірковою мочалкою. Це тривало не менше години» (М. Крайтон. «Стрі­ча часу»).

Люди давно зрозуміли, наскільки важлива гігієна для здоров'я: «умиваючись, він згадував, як вона змушувала ретельно митися з милом, говорила, що це вбе­реже від вошей і чиряків» (К. Фоллет. «Стовпи землі»). Миючі засоби, серед яких важливе місце займає мило, полегшують процес миття, прання і, безпереч­но, стали предметом першої необхідності. У роки воєн, розрухи й лихоліття мило, поряд із продуктами харчування, належало до категорії суворо нормова­них, життєво необхідних товарів.

Письменник-фантаст Кір Буличов, оповідаючи про подорож у світ дав­ньогрецького міфу, наводить цікавий діалог: «Не знаю, які сумочки носили грекині, але мені сумка потрібна. Я покладу лише те, що кладуть усі жінки світу: дзеркало, гребінь, мило. — Ніякого мила! Його ще не винайшли!» (К. Буличов. «Замах на Тесея»). Однак це неправда: у ті легендарні часи вже користувалися милом. Описувані події автор відносить до VI ст. до н. є., а мило як повсякденна річ уже згадується в тексті VII ст. до н. є. («умився ми­лом і багато ужив на себе луговини...»).

Що ж таке мило? Милом називають солі лужних металів і вищих жирних кислот, переважно стеаринової, пальмітинової й олеїнової. Звичайне мило одержували розщепленням жирів лугами, тобто для отримання мила потрібні жири й луги — речовини, відомі з найдавніших часів.

«Зварити» мило, можна з будь-якого природного жиру. Можна обійтися без їдкого натру або калі, замінивши їх содою (поташем), а то й рослинною золою, але якість продукту й умови проведення процесу при цьому, зрозумі­ло, істотно відрізнятимуться. Уникнути ускладнення можна, дотримуючись такої методики.

У керамічній або сталевій посудині розплавте 70 г яловичого і 30 г свинячого жиру, при перемішуванні порціями додайте розчин 25 г їдкого натру і 30 мл води і грійте суміш 30 хв. на киплячій водяній бані, додаючи, в міру того як випарову­ється, воду.

Додайте 100 мл 20 %-ного розчину хлориду натрію і нагрівайте суміш, поки не відбудеться поділ фаз. Зніміть затверділий при охолодженні шар мила й обережно промийте невеликою кількістю холодної води; загорнувши в тканину. відіжміть, ретельно розімніть і, підігрівши, надайте бажаної форми. Через зали­шки лугу використовувати отриманий продукт у побуті не можна, але для вив­чення хімічних властивостей мила він придатний.

ВЛАСТИВОСТІ МИЛА

Горіння

При горінні мила утворюються вуглекислий газ, вода та мінеральна сіль, що ускладнює подальший хід процесу. Наприклад, повне окиснювання стеарату натрію протікає в такий спосіб:

2C17H35COONa + 5202 → 35С03 + 35Н20 + Na2CO3.

Однак у реальних умовах не весь Карбон, що міститься в милі, устигає прореагувати з киснем, і спостерігається виділення вуглецю у вигляді сажі.

Як сіль, утворена слабкою кислотою і сильною основою, мило піддаєть ся гідролізу, і його розчин має лужну реакцію Воно також вступає в реакцію обміну.

Взаємодія з кислотами й солями

PCOONa + НС1 → RCOOH1 + NaCl,

2RCOONa + CuS04 → (COO),Cu↓ + Na,S04

Солі вищих жирних кислот, крім солей Калію, Натрію й Амонію, практично не розчиняються у воді, і мило погано милиться у воді, яка містить велику кількість солей Кальцію або Магнію Солі, що утворюються в результаті об­мінних реакцій, випадають в осад Тому кальцій гідроксид для отримання мила не використовують «Обробка жиру вапном дає нерозчинне і, отже, непридатне мило, годі як при обробці содою вийшло б розчинне мило, що могло стати в пригоді колоністам у побуті» (Ж. Верн. «Таємничий острів»)

Крім мила для миття й прання можна використовувати безліч синтетичних речовин або дарунків природи «Нехай принесе в умивальню побільше мила, хвощу, поташу, кіпрського кореня диких бобів, відвару лотоса і взагалі всяких миючих засобів» (В. Нефф «Перстень Борджа»). Миття (прання) — сукупність складних взаємозалежних і взаємообумовлених фізико-хімічних процесів, що і вводяться до розчинення бруду в миючому середовищі Не вдаючись у подро­биш, розглянемо дію мила.

Миючий ефект обумовлений процесами, що відбуваються на поверхні роз­чину, де в зв'язку зі специфікою будови зосереджені молекули мила (такі речо­вини називаються поверхнево-активними - ПАР).

У воді мила - розчинні солі — дисоціюють на іони

PCOONa + HC1 ↔ RCOO + Na+1

Аніон складається з протяжного гідрофобного («що не любить воду») вуг­леводневого фрагмента - «хвоста» - R і гідрофільної («що любить воду») «голови» - СОО. Наявність фрагмента, що «не любить воду», призводить до того, що в розчинах мило існує у вигляді макромолекулярних утворень — мі­цел - сукупності аніонів, орієнтованих гідрофобними «хвостами» усереди­ну, а зарядженими «головами» назовні, де формується шар із полярних молекул води розчинника Побачити міцели без спеціальної апаратури не можна, але, здійснивши нескладний дослід, можна побічно переконатися в їх­ньому існуванні

Алхімічний принцип «подібне розчиняється в подібному» лежить в основі дії миючих засобів Мило сприяє змочуванню поверхні й проникненню миючого середовища між забруднювачем і забрудненим тілом.

«Подібне в подібному» — біля гідрофобної поверхні забруднювача знахо­дяться гідрофобні «хвости» мила. Навколо гідрофільних «голів» формується зо­внішній шар із молекул води — відбувається теж саме, що й при розчиненні мила Утворені міцели досить міцні, щоб забезпечити дроблення забруднювача, відривання його частинок від забрудненого тіла й перехід до складу миючого середовища.

Отже, ефективність дії миючих засобів залежить від ряду факторів, а саме від здатності

— переносити частинки бруду (від електростатичних взаємодій між частин­ками забруднення й піною);

— подрібнювати частинки і рівномірно розподіляти їх у складі миючого середовища (від емульгаційної здатності),

— змочувати тіла (сприяти проникненню миючого середовища між час­тинками забруднювача і забрудненого тіла)
Случайные рефераты:
Реферати - Іван Гнатюк
Реферати - Драматургічна творчість Миколи Куліша (пошукова робота)
Реферати - Життя та творчість Степана Васильченка
Реферати - Життя і творчий шлях Павла Грабовського
Реферати - Андрій Головко
Реферати - Герої й антигерої в історичних романах І. Нечуя-Левицького
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія