Хімічна промисловість України
План

1. Характеристика основних підприємств хімічної промисловості в Україні.

2. Закономірності розміщення підприємств хімічної промисловості в Україні.

3. Український експорт та імпорт хімічної продукції.

Потенціал хімічної промисловості України сформувався здебільшого завдяки розвитку централізованої планової економіки в минулому найсильнішому на континенті геополітичної держави.

За роки незалежності Україна змогла не тільки зберегти виробничий потенціал хімічної промисловості, але й примножити його. Оскільки ця промисловість була здебільшого орієнтована на експорт, вона в меншій мірі відчула економічну кризу пострадянського простору. Українські хімічні підприємства змогли зарекомендувати себе в якості надійних та стабільних партнерів.

Промисловість України є найбільшим роботодавцем, кількість працюючих у цій сфері складає більше 300 тис. чоловік. Кількість зайнятих у хімічній промисловості перебільшує 70 тис. чоловік. Кадрова політика українських підприємств постійно вдосконалюється, а рівень підготовки кадрів досить високий.

В промисловому секторі економіки України працюють 112 тис. підприємств, серед яких 30% задіяні в хімічній промисловості.

Основою української хімічній промисловості є азотні підприємства, що випускають аміак і мінеральні добрива. В Україні становлення азотної промисловості почалось з 30-х років. зараз працюють декілька сучасних великомасштабних комплексів, що дістались в спадщину від СРСР. Зараз діють такі : ВАТ «Одеський припортовий завод», ВАТ «Азот», ВАТ «Концерн «Стирол», ВАТ «Днепроазот», ВАТ «Ривнеазот», ЗАТ «Объединение Азот».

Історія горловського «Концерна «Стирол» почалась ще з кінця 20-х років. 1 вересня 1995 року зареєстровано акціонерне товариство «Концерн «Стирол». Зараз це група підприємств, що складається з таких підрозділів: фірма «Стиролхімтрейд», Фірма Стиролбіофарм, ЗАТ Стиролпак , ООО Стирол-IT

Фірма «Стиролхімтрейд» є найбільшим в Україні виробником и експортером продукції неорганічного виробництва: аміака, карбаміда и аміачної селітри, а також широкого асортименту полімерних матеріалів полістирольной групи. Продукція фірми відома далеко за межами України. Її знають в США, Індії, Латинській Америці и Великій Британії, Франції и Турції. Згідно даних Міжнародної Асоціації виробників мінеральних добрив IFA, на концерн "Стирол" приходиться 3% світового експорта карбаміда, 2,2% - аміака. Кожна четверта тона українских мінеральних добрив виробляється на ВАТ "Концерн Стирол".
Органичне виробництво фірми «Стиролхімтрейд» орієнтовано на випуск різноманітних марок полістиролів и сополімерів з покращеними фізико-механічними характеристиками та, концентратів пігментних для покраски поліетилена, поліпропілена, полістирола. Продукція поставляється у Росію, Молдову, Польщу, Угорщину та ін. закордонні країни.

Фірма Стиролбіофарм займається виробництвом лікарської продукції (лікарські засоби у формі таблеток та капсул, жидкі стерильні лікарські засоби в формі шприц-тюбіків та тюбік-крапельниць, ветеринарні препарати), медичного окису азота (N2O); CO2; O2; ізотопа O18 (нерадіоактивного) та ін.

ЗАТ Стиролпак займається виробництвом товарів народного вжитку, пінополістирольних плит, полістирольної и поліпропіленовой ленти, виробів з поліетилена, вспіненого полістирола, поролона.

ООО Стирол-IT займається розробкою и впровадженням програмного забезпечення, ремонтом та реалізацією компьютерної техники, та ін.

Найбільшим хімічним комплексом в Україні є ЗАТ «Северодонецькое объединение Азот» випускає наступні види товарної продукції: аміак, азотні мінеральні добрива, органічні спирти та кислоти, товары битовой хімії, вироби з полімерів та полімерних плівок. Продукція Сєвєродонецького «Азота» має високі якісні характеристики, має стабільний попит на світовому ринку. Більше 70% вироблених об'єднанням товарів експортується у зарубіжні країни. У 2002 та 2003 р.р. підприємство війшло у рейтинг «ТОП-100.Найкращі компанії України», а оцтова кислота, що ним виробляється - в список «100 найкращих товарів України». За експорт якісної, конкурентоспроможної продукції, чітке додержання контрактів, активну інтеграцію в світову економіку Сєвєродонецький «Азот» нагороджен престижними міжнародними призами: « GoId Globe » та « Trade Leader Club».

Одне з наймолодших українських підприємств- ВАТ «Ривнеазот». Було засноване в 1965 році як завод азотних добрив, у 1969 році підприємство дало свою першу продукцію- в основному аміачну воду. В середині 70-х підприємство було на вершині свого розвитку, асортимент продукції складався ще з фосфорних добрив, адипінової кислоти, циклогексану, неорганічних та органічних кислот. На сьогоднішній день ВАТ «Ривнеазот» знаходиться на порозі масштабної реконструкції та забудови власного карбамідного виробництва.

Дніпродзержинське підприємство «Днепроазот» почало свою історію з 1938 року. На даний момент головною продукцією заводу є аміак, карбамід, каустична сода, жидкий хлор, а також ожидається встановлення ще однієї установки карбаміда.

Найбільш динамічно розвивається завод, що збудований в Черкаській області- «Азот». Перша цегла заводу була закладена 1962 року. В 1963 року завод азотних добрив був об'єднан з заводом іонообмінних смол, і , як показав час, рішення було правильним. Мощність заводу збільшувалася введенням нових виробничих цехів 1972, 1979, 1980,1984 та 1988 роках. У 1993 році введено виробництво карбамідно-аміачної суміші (майже на 2 роки раніше, ніж у Концерні «Стирол» ).

ВАТ «Одеський припортовий завод» є одним з найбільш сучасних комплексів з виробництва і переробці добрив у світі. Це наймолодше та технічно найсильніше підприємство галузі. Завод почали будувати в середині 70-х. У кінці 1978 року був зданий до експлуатації цех №1 з виробництва жидкого аміаку.

Щодо місць виробництва різного роду хімічної продукції можна виділити деякі закономірності їх розташування по Україні.

Виробництво мінеральних добрив. Азотні добрива (аміачна селітра, карбомід, сульфат амонію тощо) отримують в результаті синтезу азоту повітря і водню, ви­діленого з відходів коксохімічного і доменного виробництва, а також природних газів. Підприємства, що виготовляють азотні добрива, розміщують поблизу крупних коксохімічних заводів у Донбасі і Придніпров'ї (Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Горлівка тощо), а також на трасі газопроводів в районах інтенсивного роз­витку сільського господарства (Лисичанськ, Черкаси, Рівне) і в припортовому райгіні Одеси. Поряд з добривами тут, як правило, виготовляють азотну кислоту і супутні продукти, що використо­вуються для виробництва пластмас, синтетичних волокон, кіно­плівки, різноманітних барвників. Виробництво фосфорних добрив, як правило, тяжіє до районів їх споживання (на 1 т простого суперфосфату витрачається 0,5 т сировини). Їх виготовляють у Сумах, Вінниці, Костянтинівні і Одесі. Сировиною для їх виробництва до останнього часу були апатитові концентрати, що надходили з Кольського півострова (Мурманська обл. Росії). Останніми роками в зв'язку із значними фінансовими труднощами в країні сировина постачається нерегу­лярно і у малих обсягах, що є однією з причин різкого скорочен­ня виробництва добрив. А втім в Україні є реальні геологічні і економічні передумови для використання своїх сировинних баз фосфоритів (особливо Кролевецького родовища Сумської обл.) і апатитів. Фосфорні добрива виготовляють також і в Маріуполі із томас-шлаків, що їх отримують з фосфоромістких керченських залізних руд у процесі доменного виробництва.

Виробництво калійних добрив розвивається в Прикарпатті у Ка­луші (Івано-Франківська обл.) і Стебнику (Львівська обл.) і місцях видобутку калійних солей, що обумовлене його значною матеріа­ломісткістю. Калійні добрива виготовляють також на титаномагніє­вому комбінаті у Запоріжжі попутно з основним виробництвом.

Регіони видобутку сірки та солей

Україна — великий виробник сірчаної кислоти і соди. Сірчана кислота — «хліб» хімічної промисловості. Це один з універсальних хімікатів, що використовується для виробництва мінеральних (фосфорних) добрив та інших кислот в металургій­ній, нафтопереробній, текстильній та інших галузях промисловості. Сірчана кислота — мало транспортабельний продукт, а оскільки її головний споживач — суперфосфатне виробництво, то й вироб­ництво сірчаної кислоти зосереджено переважно у центрах пере­робки фосфатів — у Сумах, Костянтинівні, Вінниці і Одесі. Крім того, її виготовляють у Горлівці («Стирол»), Дніпродзержинську («Азот»), коксохімічних заводах Донбасу і Придніпров'я. Сиро­виною для виготовлення сірки може бути будь-яка речовина, що її містить: природна сірка, сірчані колчедани, сірчанисті доміш­ки, що містяться у попутних газах. Родовища самородної сірки в Україні розташовані у межах Львівської області, а також частково в Івано-Франківській області. Починаючи з 50-х рр. розроблялось Роздільське родовище, з 60-х — Подорожненське родовище, а з 70-х років — Язівське та Немирівське родовища. На даний час відкрита розробка сірчаних родовищ кар'єрним способом завершена в силу як економічних, так і екологічних проблем. Продовжується лише розробка Немирівського родовища методом підземної виплавки сірки. Найбільш відомі це - Роздільське ДГХП "Сірка” та на Яворівській ДГХП «Сірка» .Родовища калійних солей розташовані на території Львівської та Івано-Франківської областей. Найважливішими родовищами, що зараз експлуатуються, є Стебникське (ДГХП «Полімінерал») і Калуш-Голинське (ДГХП «Хлорвініл») родовища.

Виробництво синтетичних смол та пластмас

Синтетичні смоли і пластмаси виготовляються в районі знахо­дження сировини в Донбасі (Горлівка, Сєверодонецьк, Донецьк, Рубіжне), у Придніпров'ї (Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Запоріжжя), в Черкасах, Одесі тощо. Синтетичні смоли — вельми транспортабельний продукт. Вони йдуть на виробництво синте­тичних волокон. Синтетичні смоли, що виготовляються в Україні, а також пе­реважно привізна целюлоза використовуються для виробництва хімічних волокон. Це виробництво характеризується підвищеною трудомісткістю і зосереджене в районах, добре забезпечених трудо­вими ресурсами, котрі, як правило, є й регіонами текстильної про­мисловості. Хімічні волокна виготовляють в Києві, Чернігові, Чер­касах, Житомирі, Сокалі (Львівської обл.). Приблизно третина хіміч­них волокон, що виготовляються в країні, використовується на тех­нічні потреби. Більша частка хімічних волокон є синтетичними.

На основі використання полімерних матеріалів в країні розви­нута гумово-азбестова промисловість. В її складі виділяється шинне виробництво, що є великим споживачем синтетичного ка­учуку, хімічних волокон, сажі. Воно тісно пов'язане з машинобу­дуванням, особливо з автомобільною промисловістю — голов­ним споживачем шин. Свого виробництва каучуку в Україні немає, він імпортується з Росії, з районів Поволжжя, Уралу, Си­біру. Технічна сажа — важливий компонент виробництва гуми, що виготовляється з природних і попутних газів у Дашаві, Кре­менчуці, Стаханові. Найбільші підприємства гумово-азбестової промисловості — шинний завод у Дніпропетровську і Білоцер­ківський завод гумово-технічних виробів. Підприємства цієї га­лузі е також у Харкові, Києві, Запоріжжі, Одесі, Бердянську тощо.

Виробництво лаків і фарб

Україна — значний виробник лаків і фарб. У минулому її част­ка становила 25% цієї продукції колишнього Радянського Союзу. Сировиною для її виробництва є природні смоли, рослинні масла, синтетичні матеріали. Асортимент продукції, що виготовляється, достатньо широкий: антикорозійні і декоративні лаки і фарби, розчинники, смоли тощо. Основну частину цієї продукції виготов­ляють у Донбасі (Луганськ, Донецьк) і Придніпров'ї (Дніпропет­ровськ, Кривий Ріг). Виробництво лаків і фарб є також у Києві, Харкові, Кременчуці, Львові, Бориславі, Івано-Франківську, Оде­сі, Сімферополі. На відходах коксохімічного виробництва розви­вається велика анілінофарбна промисловість, що виготовляє барв­ники для текстильної, взуттєвої, поліграфічної промисловості. Її головний центр — Рубіжне (Луганська обл.). Анілінові барвники виготовляють також Горлівський коксохімічний і Сивашський анілінофарбні заводи. Створено велике виробництво оптичних відбілювачів, високоякісних пігментів. У великих містах, що ма­ють значні науково-дослідні заклади, розвинута хіміко-фармацевтична промисловість. Її центри — Київ, Житомир, Харків, Полтава, Луганськ, Львів, Одеса.

В цілому хімічна промисловість набула розвитку в усіх еко­номічних районах України. На цьому тлі особливо слід відмітити Донецький, Придніпровський і Карпатський економічні райони. Найпотужніший з них — Донецький район. Його частка становить понад третину хімічної продукції, що виготовляється в країні. Тут особливо вирізняється Луганська область з найбільшим у країні Лисичансько-Рубіжанським промисловим вузлом хімічної спеціалізації.

В Донецькій області виділяється Горлівсько-Слов'янський про­мисловий вузол. У межах Придніпров'я хімічна промисловість на­була розвитку в Дніпропетровській області (Дніпропетровсько-Дніп-родзержинський промисловий вузол), Львівській області (Львівсь­кий, Дрогобицький, Новодворівський і Червоноградсько-Сокаль-ський промислові центри) і Івано-Франківській області (Калуський і Івано-Франківський промислові центри). Добре розвинута хімічна промисловість в Києві, Чернігові, Черкасах, Житомирі, Рівному, Вінниці та Сумській області (Шостка і Суми), поблизу Одеси і Автономної Республіки Крим (Сивашський промисловий центр).

Щодо сучасного стану хімічної промисловості України, то на підприємствах хімічної та нафтохімічної промисловості спостерігається подальше уповільнення темпів зростання виробництва. За 9 місяців 2007р. приріст обсягів продукції становив 4,3% (у січні–серпні – 5,4%), у тому числі у хімічному виробництві – 1,6% (2,9%). Зафіксовано зростання обсягів продукції у фармацевтичному виробництві (на 7,5%), виробництві мила та миючих засобів, засобів для чищення та полірування, парфумерних та косметичних засобів (на 0,4%), лаків і фарб (на 6,5%). Водночас на підприємствах з виробництва основної хімічної продукції обсяги зменшились на 0,6%, штучних і синтетичних волокон – на 0,5%. Одержано приріст продукції у виробництві пластмасових виробів (на 21,1%) при скороченні випуску у виробництві гумових виробів (на 6,9%). За 9 місяців 2007р. вироблено аміаку синтетичного 3,8 млн.т, добрив азотних мінеральних або хімічних – 2,2 млн.т, соди каустичної – 102,2 тис.т, мила і препаратів поверхнево-активних органічних – 37,5 тис.т, шин – 4,2 млн.шт. Більш наочно це можна побачити на наступній таблиці:

Кислота сірчана, тис.т

1133

1425

1606

1493

Гідроксид натрію (сода каустична), тис.т

160

210

209

183

Аміак синтетичний, тис.т

4775

4779

5214

5147

Добрива азотні мінеральні чи хімічні, тис.т

2470

2407

2633

2566

Добрива калійні мінеральні чи хімічні, тис.т

2)

10,1

13,1

8,1

Пластмаси у первинних формах, тис.т

305

377

397

458

Пестициди та інші агрохімічні продукти, т

1915

1814

1862

1685

Волокна хімічні, тис.т

30,7

36,6

40,1

35,

___Наявність розвинутої хімічної промисловості, що створює матеріальну основу функціонування економіки з високою ефективністю суспільного виробництва, є однією з визначальних ознак науково-технічного та економічного розвитку держави.
___Матеріалізований попит на хімічну продукцію на внутрішньому ринку переважно охоплює виробничі зв'язки між усіма галузями економіки. З 33 галузей економіки, що входять у міжгалузевий баланс, практично кожна є споживачем хімічної продукції.
___В Україні домінуючим є споживання продукції основної хімії, що становить 65% у галузевому виробництві. Частка вітчизняного продукту на хімічному ринку України протягом останніх років залишається практично незмінною, однією з основних причин такої ситуації є більш динамічне зростання імпортних поставок хімічної і нафтохімічної продукції на внутрішній ринок.
___Так, українські підприємства до 60% продукції виготовляють на експорт. Зовнішньоторговельний оборот галузі склав у 2005 р. майже $7 млрд і збільшився за останні шість років майже в 2,3 раза. Проте за цей період імпорт хімічної і нафтохімічної продукції виріс у 3 рази, експорт у 2 рази. За підсумками 2005 р. ці показники склали відповідно $3,1 млрд і $3,9 млрд.
___Динаміка випуску галузевої продукції формувалася під впливом активного зовнішнього попиту, що визначив прискорений темп зростання випуску експортоорієнтованої продукції та інтенсивне нарощування виробництва товарів в інвестиційно активних секторах галузі, це стало фундаментом для збереження і розширення експортного потенціалу галузі.
___Саме експортна орієнтація галузі відіграла вирішальну роль в уповільненні темпів спаду обсягів виробництва і стала важливим буфером в умовах наростаючого розвитку кризи попиту на вітчизняну хімічну продукцію на внутрішньому товарному ринку.
___У структурі імпорту хімічної продукції найбільш прискорено зростає імпорт полімерних матеріалів і виробів з них (35%). Попит на полімерні матеріали на внутрішньому ринку у 2005 р. перевищував пропозицію вітчизняних товаровиробників, незважаючи на високі темпи зростання виробництва цих матеріалів. Наприклад, виробництво поліетилену зросло майже на 180%, полістиролу - на 150%, поліамідів - на 200%. Значну кількість цієї продукції було експортовано при активному зустрічному імпорті.
___За підсумками роботи за 2005 р. темпи приросту випуску продукції в таких сегментах, як виробництво пластмасових виробів склали 35%, гумових виробів - 295%, лакофарбових матеріалів - 13%.
___Ємність внутрішнього хімічного ринку розвивається більш інтенсивно, ніж товарне виробництво, його насиченість забезпечується за рахунок імпортних поставок хімічної і нафтохімічної продукції, як сировинної, так і кінцевого споживання.
___Власною сировинною базою для хімічного комплексу України є родовища сірчаних і калійних руд Прикарпаття, хлориду натрію і карбонатів Донбасу і Криму, брому Сиваської затоки, ільменітів на Житомирщині.
___На території України розроблено кілька родовищ титанових руд, які використовують у хімічній промисловості для виробництва пігментного двоокису титану.
___Важливим постачальником сировини для хімічної промисловості є нафтопереробна. У зв'язку з невеликим видобутком вітчизняної нафти нафтопереробні заводи працюють на імпортній сировині. Україна дуже залежить від зовнішніх поставок сировини і напівфабрикатів, що значно впливає на розвиток нафтохімічної промисловості.
___Дослідження економічних проблем розвитку хімічного комплексу в сучасних умовах господарювання показало, що структурна перебудова хімічного комплексу не сприяла росту ефективності виробництва. Навпаки, вона виявила ряд негативних тенденцій: зростають питомі витрати на виробництво, знижується рентабельність, збільшується матеріалоємність продукції. Істотне зниження попиту на хімічну продукцію через її високу вартість і низьку якість стали причиною того, що в хімічних підприємствах не вистачає фінансових ресурсів не тільки на масштабне відтворення основних виробничих фондів, але навіть на оперативну діяльність.
___Протягом багатьох років хімічний комплекс України був зорієнтований на потреби народногосподарського комплексу СНД, їм відповідала і сформована структура галузевого виробництва.
___Усе це обумовило структурні перекоси, що є і сьогодні. Протягом останніх трьох років визначені структурні зрушення в галузевому виробництві все-таки намітилися. Це переробка пластмас, виробництво лакофарбових матеріалів, гумових виробів, товарів побутової хімії та ін.
___Таким чином, товарне виробництво в хімічному комплексі України розвивається сьогодні в умовах збереженої сировинної монокультури експорту і високої імпортної насиченості внутрішнього ринку, що активно розвивається.
___"Державна програма розвитку хімічної промисловості на 2005-2011 роки" передбачає реалізацію комплексу системних заходів щодо створення сучасного хімічного комплексу, здатного до інноваційного, конкурентоспроможного і екологічно безпечного розвитку в умовах інтеграції і глобалізації економіки України.
___Важливим напрямом структурної трансформації хімічного комплексу та подолання дефіциту зовнішньої торгівлі в хімічному сегменті буде збільшення випуску імпортозамінної продукції і подальше нарощування виробництва та експорту традиційних для України видів хімічної продукції, активне створення нових конкурентоспроможних виробництв, розширення випуску та оновлення асортименту продукції галузі для потреби внутрішнього товарного ринку.
___Потрібно забезпечити й надалі конкурентоздатність продукції вітчизняної хімічної промисловості за умов значного подорожчання енергоносіїв, зокрема газу, що є сировиною для виробництва аміаку, а також загострення конкуренції та зниження світових цін на ринку хімії. Прискорити технологічну модернізацію підприємств українського хімпрому, зокрема на зниження енергоємності.
___Особливу увагу слід приділити розвитку виробництва хімічної продукції для сільського господарства і переробних галузей АПК, які забезпечують продовольчу незалежність держави, а саме: мінеральних добрив, нарощування виробництва шин усіх типорозмірів та гумотехнічних виробів для оснащення сільськогосподарської техніки, полімерних таропакувальних матеріалів і виробів, харчових добавок та барвників, біологічно активних добавок, мийних і дезінфікуючих засобів тощо.
___Отже, позитивні зрушення спостерігаються практично в усіх сферах функціонування галузі. Впродовж останніх двох років хімічний комплекс України утримує високий темп приросту обсягів товарного виробництва, який становить 15-18%. Це стало можливим завдяки самовідданій роботі працівників усіх ланок виробництва, вмілому керівництву, використанню сучасних методів управління, сучасній маркетинговій та збутовій політиці.

Список використаних джерел

1. Украина промышленная// Надежный и стабильный партнер,- Дмитрий Годийчук, №1(101),2007.

2. С.А. Матвієнков// Український видавничий консорціум,2006.

3. Обзор рынка минеральных удобрений// Фондовый рынок, 1999-№4

4. Розміщення продуктивних сил України: Підручник / Є. П. Качан, М.О.Ковтонюк, М.О. Петрига та ін.; За ред. Є. П. Ка.чана.– К.: Вища школа.

5. Cвітовий ринок товарів та послуг: Підручник:А.А.Мазаракі, Є.М.Воронова-К.,2006.
Случайные рефераты:
Реферати - Життя та творчість Антона Павловича Чехова (науковий реферат)
Реферати - Великий байкар Леонід Глібов
Реферати - Остап Вишня
Реферати - Вклад І. І. Срезневського у скарбницю науки про народне слово
Реферати - Марко Кропивницький
Реферати - Життя та творчість Дмитра Павличка
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія