Характерні риси культури Німеччини
Німеччина - держава в Центральній Європі. Межує з Чехією, Австрією, Швейцарією, Францією, Люксембургом, Бельгією, Нідерландами, Данією. Омивається Північним і Балтійським морями.

На території Німеччини існує 43 природних парки (Бергштрасе-Оденвальд, Гарц, Пфальцекський Ліс та інші) і 35 заповідників (охорона типової флори, фауни і природних ландшафтів у цілому).

Історичний період, протягом якого Німеччини не існувало як цілісної держави, суттєво вплинув на формування культури німецької нації.

У ХІІ-ХШ ст. отримав розвиток героїчний епос на сюжети з давньої історії: "Гудуруна" (1240 р.), "Пісня про Нібелунга" (бл. 1200 г.), "Равенська битва" (середина ХШ ст.) й інші. У цей час виникає, так звана, "куртуазна" література, у якій оспівуються подвиги лицарів і їхнє служіння вірі. Її жанрами стають рицарська лірика - мінезингери, і рицарські романи. Яскравими представниками цих жанрів були Вальтер фон дер Фогельвейде, Генріх фон Фельдеке й інші.

ХШ ст. у Німеччині - це затвердження готичного стилю в мистецтві, що, базуючись на придворно-рицарській культурі, з'явився визначальним напрямком у розвитку культури всієї середньовікової Європи. Німецька готика - це собори в Лимбурзі і Бамберзі, Кельні, Фрейбурзі тощо. Це скульптура, яка передає пластику і рух людських тіл ("Золоті ворота" у Фрейберзі, скульптури Бамберзького собору, собору в Наумбурзі тощо). У мальовничих готичних мініатюрах плескатість зображення змінюється його об`ємністю. З'являється живопис по склу - вітражі.

У другій половині ХШ ст. зі зростанням міст і розвитком ремесел виникає бюргерська література, а на противагу рицарському мінезингу з'являється поезія ремісників - мейстерзінгери.

В якості літературної мови, починаючи з ХШ ст., виступає верхньонімецький діалект.

ХV-ХVП ст. - час, коли політична роздробленість Німеччини негативним чином відбивалася на розвитку її культури. Культурне життя існувало здебільшого при князівських палацах. Разом з тим, це був період початку німецького Відродження. Найвищого розквіту мистецтво Німеччини досягло на початку ХVI ст. У цей час працювали такі найвидатніші німецькі живописці, графіки, теоретики мистецтва й учені, як А. Дюрер (1471-1528), Л. Кранах (1472-1553), Г. Гольбейн, М. Грюневальд (1460-1528), Бургкмайр (1473-1531) й інші. Скульптура творилася такими великими майстрами, як А. Крафт (1455-1509), П. Фішер Старший (бл. 1460-1529) й інші. У скульптурних творах цього періоду вперше з'являється портрет.

Архітектура епохи Відродження у Німеччині - це бароко. Найбільш значним архітектором цього часу був Е. Голль (1573-1646). Найбільшим вкладом у розвиток літератури в цей період були праці М. Лютера, його духовні пісні й гімни, і особливо переклад Біблії німецькою мовою. У 1678 році у Гамбурзі відкрився перший Національний музичний німецький театр. Перша німецька опера була написана Г. Шютцем (1585-1672). Органісти Д. Букстехуде (1637-1707), Г. Бем (1661-1733) й інші були безпосередніми попередниками великих німецьких композиторів І. С. Баха (1685-1750) і Г. Ф. Генделя (1685-1759).

У ХVШ ст. німецька культура продовжила розвиток під знаком буржуазного Просвітництва. Першим представником Просвітництва у Німеччині був І. Готшед (1700-1766), який проголосив першість "здорового сенсу" в науці і літературі.

Відомими літераторами цієї епохи були: поет Г. Клопшток (1724-1803) - попередник літературного руху 70-х років ХVШ ст. "Буря й натиск", М. Віланд (1733-1813) - поет, сатирик і романіст, автор просвітницького "роману виховання" "Агатон". Засновником романтичного напрямку в німецькій літературі став барон Гарденберг, відомий під псевдонімом Новаліс (1772-1801). Його ідеї розвивав у своїх численних творах літератор, публіцист і філософ Фрідрих Шлегель (1772 - 1829). Першим представником класицизму в німецькій літературі став Г. Лессінг (1729-1781), який обґрунтував реалістичну естетику національної німецької літератури. Великими представниками німецького (Веймарського) класицизму кінця ХVШ ст. були І. В. Гете (1749-1832), І. Ф. Шіллер (1759-1805) та І. Г. Гердер (1744-1803). Яскравим представником романтизму в німецькій літературі був Т. Гофман (1776-1822). Архітектура ХVШ ст. - це пишне, монументальне бароко, її творці Б. Нейман (1687-1753), А. Шлютер (1664-1714), М. Д. Пеппельман (1662-1736). У другій половині ХVШ ст. в мистецтві Німеччини починають виявлятися тенденції класицизму. Ідеологом класицизму в Німеччині був мистецтвознавець І. І. Вінкельман (1717-1768). У ХVШ ст. у Німеччині отримало великий розвиток мистецтво порцеляни, що завоювала світову славу. Родоначальником німецької класичної філософії став Еммануїл Кант (1724-1804).

У ХVШ ст. найвидатнішим представником музичного мистецтва був Л. Бетховен (1770-1827).

У німецькій літературі першої половини ХIХ ст. розвиваються два напрямки: ліберально-буржуазне (А. Платний, К. Іммерман й інші) і буржуазно-демократичне (Л. Берні, К. Гуцков тощо). В поезії прославився великий поет Г. Гейне (1797-1856).

У мистецтві в цей період в Німеччині представлені такі напрямки, як романтизм: Ф. О. Рунге (1777-1810), І. А. Кох (1768-1839), К. Д. Фрідрих (1774-1840), П. Корнеліус (1783-1867) та інші; реалізм: Ф. Васман (1805-1886), К. Блехен (1798-1840), Г. Ф. Керстінг (1785-1847); імпресіонізм - В. Трюбнер (1858-1925), М. Слегфогт (1868-1932).

Романтизм у музиці представлений композиторами К. М. Вебером (1786-1826) і Т. А. Гофманом (1776-1822). У цей час в Німеччині працювали композитори, Ф. Мендельсон-Бартольди (1809-1847), Р. Шуман (1810-1856), Р. Вагнер (1813-1883).

Трагічні події ХХ ст. були важкими ударами для німецької культури. Численні діячі культури виявилися в еміграції. Тоталітарний режим, встановлений у Східній Німеччині здійснював тиск на культуру, обмежуючи її рамками соцреалізму.

В образотворчому мистецтві і літературі початку ХХ ст. отримав широкий розвиток експресіонізм. В цьому напрямку працювали такі письменники, як Г. Кайзер (1878-1945), В. Газенклевер (1890-1940), митці, графіки і скульптори: Е. Нольде (1867-1956), Е. Хеккель (1883-1970), М. Бекман (1884-1950), М. Пехштейн (1881-1955) та інші.

Культуру Німеччини ХХ ст. представляють всесвітньо-відомі письменники, поети і драматурги: Томас (1875-1955) і Генріх (1871-1950) Манни, Е. Ремарк (1898-1970), Б. Келлерман (1879-1951), Г. Гессе (1877-1962), М. Коммерель (1902-44), Г. Кайзер (1878-1945), Р. М. Рільке (1875-1926), Б. Апіц (1900-1979), Д. Нолль (нар. 1927), Г. Белль (1917-1985), А. Шмідт (1914-1979).
Случайные рефераты:
Реферати - Микола Вінграновський
Реферати - Життя і творчість П. П. Гулака-Артемовського
Реферати - Життя і творчий шлях Миколи Івановича Костомарова
Реферати - Балади
Реферати - Дмитро Васильович Павличко – поет нової доби
Реферати - Життя і творчість Михайла Коцюбинського
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 19
    Гостей: 19
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта