Характеристика звітності банків
Суть, призначення і значення звітності. Звітність як складова методу бухгалтерського обліку є його завершальним етапом. Поділ бухгалтерського обліку на фінансовий та управлінський, кожний з яких має своє призначення і відіграє свою роль в управлінні, передбачає використання узагальнених показників банківської діяльності та стану грошово-кредитного ринку, призначених як для внутрішніх, так і зовнішніх користувачів інформації.

Для зовнішніх користувачів насамперед призначається фінансова (бухгалтерська) звітність, котра використовується також самим банком. Фінансова звітність являє собою систему взаємозв’язаних узагальнених показників, що відображають фінансовий стан та результати діяльності банку за звітний період. Вона складається з допомогою підрахування, групування і спеціального оброблення даних поточного бухгалтерського обліку.

Водночас фінансова звітність не дає змоги керівництву банку детально оцінювати, всебічно аналізувати й контролювати діяльність філій, інших структурних підрозділів, мати детальну оперативну інформацію, необхідну для прийняття рішень на різних рівнях управління банком. Тому, окрім фінансової звітності, встановлюються форми статистичної звітності, що ґрунтуються на даних управлінського бухгалтерського обліку і використовуються для створення системи грошово-кредитної та банківської статистики.

Складання фінансової звітності, як і ведення фінансового обліку, жорстко регулюється міжнародними стандартами та чинним законодавством України. Звітність ґрунтується на міжнародних принципах бухгалтерського обліку. До неї пред'являються ті самі вимоги, що й до бухгалтерського обліку, бо вона є його складовою. Водночас окремі з вимог специфічні щодо фінансової звітності.

Насамперед, інформація фінансової звітності має ґрунтуватися на даних аналітичного й синтетичного обліку, причому мусить забезпечуватися тотожність даних цих обліків, а також тотожність показників балансів, бухгалтерських звітів та даних синтетичного й аналітичного обліків. Ще до складання фінансової звітності в бухгалтерському обліку мають бути відображені всі операції, які здійснювалися у банку за звітний період.

Важливою вимогою до фінансової та статистичної звітності є достовірність та реальність інформації, які забезпечуються документуванням банківських операцій, проведенням періодичних інвентаризацій, за допомогою яких контролюються та уточнюються наявність і вартість активів та пасивів банку, цінностей та операцій, що обліковуються на позабалансових рахунках.

Обов'язковою вимогою до фінансової та статистичної звітності є її порівнянність, зіставлення показників звітного періоду з аналогічними показниками минулих періодів. Лише на цій основі можна зробити відповідні висновки про зміни у фінансовому стані банку, спрогнозувати тенденції розвитку банківських операцій. Якщо ж відбулися зміни правил бухгалтерського обліку, то банк повинен забезпечити порівнянність звітності через перерахування даних минулого звітного періоду за новими правилами та відобразити результати таких змін на окремих рахунках доходів та витрат.

Фінансова звітність банку має оприлюднюватись, але за умови наявності аудиторського висновку, складеного з дотриманням відповідних норм та стандартів. Цей висновок повинен містити підтвердження або аргументовану відмову від підтвердження достовірності, повноти та відповідності законодавству бухгалтерської звітності.

Звітність має бути дієвою, тобто забезпечувати необхідною інформацією внутрішніх і зовнішніх користувачів, розкривати кількісні та якісні сторони явищ, що вивчаються. Водночас вона не повинна бути громіздкою та трудомісткою, а раціонально побудованою й економічною. Цьому має сприяти розроблення Національним банком України централізованої стандартної програми для формування усіх форм фінансової звітності з операційного дня банку.

Основне призначення фінансової та статистичної звітності полягає в наданні користувачам правдивої та достовірної інформації про майновий та фінансовий стан банку, про результати його господарсько-фінансової діяльності за звітний період.

Користувачам також необхідна інформація, яка дає змогу краще розібратися в особливостях здійснюваних банками операцій. Така інформація їм потрібна завжди, а особливо тоді, коли банк перебуває під посиленим контролем та подає Національному банку інформацію, яка не завжди призначена для оприлюднення. Тому розкриття інформації у фінансових звітах банку мусить бути достатньо вичерпним для того, щоб задовольнити потреби користувачів в інформації щодо ліквідності та платоспроможності банку, способів управління і контролю ризиків, пов'язаних з кредитними та іншими операціями банку.

Користувачами звітності можуть бути уповноважені на підставі законів України представники органів державної влади, юридичні та фізичні особи, заінтересовані в результатах господарської діяльності банку, в тому числі власники, засновники та акціонери банку, кредитори, інвестори та інші особи, які відповідно до чинного законодавства мають право на отримання інформації, що міститься у фінансовій звітності.

Головним користувачем звітності комерційних банків виступає Національний банк України, котрий виконує роль центрального банку держави та функцію банківського нагляду. Відповідною інформацією щодо стану грошового обігу та діяльності банківської системи користуються міжнародні фінансові організації, членом яких є Україна.

Класифікація звітності банків. Залежно від цілі використання показників звітність банків поділяють на державну статистичну звітність та банківську звітність.

Державна статистична звітність подається банками усіх видів та форм власності, включаючи Національний банк України, місцевим статистичним органам за формами і в порядку, встановленому Державним комітетом статистики України відповідно до чинного законодавства з питань державної статистики. Ця звітність містить інформацію, яка є типовою для будь-якого суб'єкта господарювання і яка узагальнюється органом державної статистики в цілому по народному господарству для розроблення статистики національних рахунків з розподілом за секторами економіки.

Така звітність включає дані про фінансові результати діяльності, чисельність працюючих, використання робочого часу, оплату праці, наявність основних фондів, капітальні вкладення, діяльність обчислювальних центрів, використання обчислювальної техніки, кількість автотранспорту, а також іншу інформацію.

Банки складають спеціальну звітність, котра подається окремим користувачам і містить цільову інформацію. Так, банки подають податковим органам декларацію про прибуток, податкову декларацію про податок на додану вартість тощо. Джерелами спеціальної звітності є дані бухгалтерського та статистичного обліку.

Банківська звітність — це спеціальна звітність, що подається лише банками та іншими фінансовими посередниками, які виконують банківські операції. Форми банківської звітності, порядок її складання та подання згідно з чинним законодавством визначаються Національним банком України. Дані банківської звітності є основою для розроблення грошово-кредитної і банківської статистики, яка використовується для виконання Національним банком України регулюючих та наглядових функцій.

Статистичні показники, що відображають здійснювані банківським сектором кредитні й депозитні операції, використовуються для аналізу поведінки цього сектора, результатів грошово-кредитної політики та політики банківського нагляду. Крім того, грошово-кредитна статистика дає змогу проаналізувати вплив банківського сектора на економіку держави.

Банківська звітність залежно від змісту і джерел її складання поділяється на фінансову і статистичну, на офіційну й оперативну.

Фінансова звітність відображає фінансовий стан банку та результати діяльності за звітний період. Вона складається на підставі даних фінансового обліку. Характерною рисою фінансової звітності є те, що вона складається з дотриманням балансового узагальнення облікової інформації. Це закладено в самій структурі форм фінансової звітності, внутрішній та між форменій ув'язці показників.

До складу фінансової звітності у країнах з розвинутою ринковою економікою включають бухгалтерський баланс, звіт про прибутки та збитки, звіт про рух грошових коштів, додатки залежно від потреб користувачів інформації. Річний фінансовий звіт супроводжується також пояснювальною запискою.

До статистичної звітності належить звітність про кредитні та депозитні операції в національній і в іноземній валюті, процентні ставки, операції з цінними паперами та інші банківські операції.

Статистична звітність містить інформацію, необхідну для побудови системи статистичних даних, які відповідають регулюючим цілям та цілям банківського нагляду. Джерелом статистичної звітності переважно є дані статистичного та бухгалтерського обліку.

На базі статистичного обліку складається звітність про внутрішній аудит, про взаємовідносини з правоохоронними органами та ін.

Офіційна звітність має, як правило, постійний характер і відображає дані, що обов'язково відповідають бухгалтерському та статистичному обліку. До офіційної звітності належить місячна, квартальна, піврічна та річна звітність.

Оперативна звітність — це звітність, сформована на основі оперативних даних. Вона може мати незначні розбіжності з даними обліку, враховуючи терміновість її надання з метою використання для прийняття управлінських рішень. До оперативної звітності належить щоденна, щотижнева й подекадна звітність. Строки надання оперативної звітності обчислюються годинами.

За характером спрямування розрізняють звітність для внутрішнього управління банком (внутрішня звітність) і для зовнішніх користувачів інформації (звітність за межі банку).

Внутрішня звітність у вигляді розшифрувань та переліків встановлюється самим банком з урахуванням його інтересів і подається підпорядкованими установами (підрозділами) банку на адресу головного банку, що має статус юридичної особи.

Звітність, яка подається Національному банку України та органам державної статистики, складається юридичними особами відповідно до чинного законодавства і використовується як зовнішніми користувачами, так і самим банком.

За обсягом інформації, яку відображає звітність, вона буває повною і скороченою. Повна звітність подається після скороченої і містить детальні дані з тих чи інших операцій банку.

За ступенем узагальнення звітність розподіляють на первинну, що подається банком як юридичною особою або подається до банку його філіями, та зведену (консолідовану), котра узагальнює дані первинної звітності по регіону, по банку — юридичній особі, по банківській системі в цілому.

Залежно від періодичності подання розрізняють звітність поточну та річну. На практиці поточна звітність подається за певний звітний період. У банківській системі поточна звітність може складатися і подаватися щоденно, щотижнево, два рази на місяць, щомісячно, щоквартально, двічі на рік, за запитом.

За обсягом відображення результатів діяльності та здійснених операцій річна звітність є більш повною і деталізованою, ніж поточна.

За способом відправлення звітність банків може подаватись електронною чи звичайною поштою.

Залежно від суб'єкта, тобто з погляду того, хто складає банківську звітність, розрізняють звітність Національного банку України та звітність комерційних банків. У свою чергу, склад та зміст звітності, яку складають Національний банк України і комерційні банки, різняться між собою, що пов'язано з тією роллю, яку виконують вони в економіці країни. У цьому зв'язку зміст звітності установ та підрозділів Національного банку України характеризує виконання ним ролі центрального банку. Тому пакет звітності, яку складає Національний банк України як центральний банк держави, можна умовно розділити на дві частини:

фінансова звітність;
статистична звітність грошово-кредитного та банківського характеру.
Крім того, підрозділи Національного банку України подають статистичну звітність для складання платіжного балансу та міжнародної інвестиційної позиції України, беручи до уваги те, що статистика такого напряму розробляється Національним банком України.

Статистична звітність грошово-кредитного характеру має такі напрями:

загально-банківська статистика;
монетарна статистика;
статистика банківського нагляду;
статистика операцій з іноземною ва лютою;
емісійно-кредитна статистика;
статистика готівково-грошового обігу.
Статистична звітність для складання платіжного балансу та міжнародної інвестиційної позиції України дає узагальнювальну оцінку економічного стану країни та ефективності її зовнішньоекономічних зв'язків.

Фінансова звітність установ Національного банку України. Як уже зазначалося, склад та зміст звітності установ Національного банку України значною мірою визначається тими функціями й операціями, які він виконує як центральний банк країни. Але, як і в інших видах економічної діяльності, однією з основних форм звітності банків є бухгалтерський баланс.

Банківський баланс — це бухгалтерський баланс, який відображає стан активів, пасивів та власного капіталу у грошовому виразі на певну дату. Актив і пасив балансу поділяються за окремими статтями балансу. Кожна стаття характеризує окремий вид господарських засобів або джерел їх формування. Статті балансу групуються за економічним змістом і розміщуються згори донизу в міру зниження ліквідності (активні рахунки) і збільшення строків зобов'язань (пасивні рахунки). Форма банківського балансу одностороння, тобто рахунки послідовно розміщуються згори донизу.

Установи Національного банку України складають щоденні і місячні баланси. Щоденне складання балансу є характерною особливістю бухгалтерського обліку в банках. Воно забезпечує щоденний і повний облік банківських операцій та контроль за наявністю грошових коштів і цінностей, які розміщені в банку.

Баланс містить лише залишки (сальдо) рахунків бухгалтерського обліку на певну дату, тому в банківській практиці його називають сальдовим. Крім сальдового балансу, установи Національного банку України складають місячний оборотно-сальдовий баланс, котрий передбачає подання інформації за оборотами та вихідними залишками (сальдо) за балансовими та позабалансовими рахунками за звітний місяць.

Усі три види балансів складаються за повною номенклатурою рахунків відповідно до «Плану рахунків бухгалтерського обліку Національного банку України» (характеристика бухгалтерських рахунків та планів рахунків бухгалтерського обліку в Національному банку України та в комерційних банках викладена у розділі 11).

Активні та пасивні рахунки відображаються окремо у строгій послідовності за балансовими рахунками (рахунки IV порядку), групами (рахунки III порядку), розділами (рахунки II порядку) і класами (рахунки І порядку), а позабалансові рахунки — за рахунками четвертого порядку та групами. Баланс активів і пасивів формується за даними рахунків 1—5 класів, а позабалансові рахунки — за даними 9 класу.

У щоденному і місячному балансах, а також оборотно-сальдовому балансі, усі суми розподіляються за ознаками резидентності (резиденти і нерезиденти) та виду валюти (національна валюта й іноземна валюта, яка, у свою чергу, поділяється на вільно конвертовану та неконвертовану).

Схематично баланс банку складається з трьох частин:

баланс активів і пасивів, причому сума активів завжди дорівнює сумі зобов'язань та власного капіталу банку;
доходи та витрати банку, різниця між якими впливає на роз мір власного капіталу банку;
позабалансові рахунки, сума активних позабалансових рахунків має дорівнювати сумі пасивних позабалансових рахунків.
Звіт про прибутки та збитки є обов'язковою формою фінансового звіту Національного банку України. Форма складається щоквартально за звітний період, нарощеним підсумком з початку року, а також за звітний рік.

Звіт про прибутки та збитки має горизонтально-вертикальну форму, що дає змогу наочно уявити формування результатів діяльності банку. Він ґрунтується на концепції грошових потоків за доходами та витратами, які групуються за їхнім економічним характером.

Дохідні статті форми розміщені у її лівій частині, а витратні — у правій. При цьому кожній групі доходів по горизонталі відповідає аналогічна група витрат. Це дає змогу оцінювати собівартість формування різних груп ресурсів і безпосередній чистий прибуток (збиток) від операцій. При цьому доходи і витрати показуються згідно з принципом нарахування, тобто вони відображаються в обліку в тому періоді, в якому були зроблені чи здійснені, незалежно від фактичного отримання чи сплати грошових коштів.

Якщо очікується, що економічні вигоди будуть виникати протягом кількох звітних періодів і зв'язок з доходом може бути визначений попередньо, витрати відображаються у звіті про прибутки та збитки на основі систематичних процедур часткового розподілу. У таких випадках витрати розглядаються як зношення або амортизація.

У загальному вигляді звіт про прибутки та збитки Національного банку України можна подати так:

Доходи
Витрати
Процентні доходи
Процентні витрати
Чистий процентний прибуток (збитки)

Комісійні доходи
Комісійні витрати
Результат від торговельних операцій
Адміністративні витрати
Інші операційні доходи
Інші операційні витрати
Чистий операційний прибуток (збитки)

Інші доходи
Інші витрати
Надходження за сумнівними активами
Витрати за сумнівними активами
Чистий прибуток (збитки) без врахування

непередбачених обставин

Непередбачені доходи
Непередбачені витрати
Чистий прибуток (збитки) до сплати податків


Сплата основних податків
Чистий прибуток (збитки)

Відрахування з прибутку



Статистична звітність установ Національного банку України. Крім фінансової звітності, складаються також форми статистичної звітності, які дають окремим користувачам детальнішу інформацію стосовно окремих статей основної звітності, додаткову інформацію для поглибленого розкриття функцій та операцій Національного банку України.

Звіт за доходами Державного бюджету України представлений двома формами: щоденною та місячною. У них відображається виконання державного бюджету України наростаючим підсумком, починаючи з початку року, за підрозділами класифікації доходів і видатків Державного та місцевих бюджетів (розділами, параграфами, символами) і за групами за балансовими рахунками «Кошти Державного бюджету України» та «Кошти бюджетів України до розподілу».

Під час складання звітності за операціями з валютними цінностями та майном використовуються такі форми:

щоквартальна форма про надані резидентам реєстраційні свідоцтва на одержання кредитів у іноземній валюті від іноземних кредиторів та загальні відомості щодо умов кредитування;
щоквартальна форма про кількість декларувань резидентами України валютних цінностей та майна, що належать їм та перебуває за межами України;
щоквартальна форма про стан декларування резидентами України валютних цінностей та майна, що належать їм та знаходяться за межами України. У ній надається інформація про фінансові та майнові вкладення за кордон;
щоквартальна форма про залишки коштів на рахунках, відкритих на підставі ліцензії Національного банку підприємствами-резидентами України в закордонних банках. Звіт подається окремо за кожним зарубіжним рахунком і у валюті, в якій він ведеться;
дві форми: перша — щоденна про залишки коштів на валют них рахунках за видами валют, друга — щомісячна про обороти за місяць за рахунками в іноземних валютах.
Для регулювання готівково-грошового обігу призначені такі форми звітності:

Щоденна форма про рух готівки, в якій відображаються зали шок готівки у сховищі на початок дня, надходження та вилучення готівки зі сховища, залишок готівки у сховищі на кінець дня. Вона складається в національній валюті за індексами та номіналами.
Щоденна форма про рух резервних фондів банкнот і монет, у якій відображаються залишок резервних фондів на початок та кінець дня, надходження та вилучення (відправлення) готівки, а також сума знищених банкнот і монет. Як і попередня форма, вона складається за індексами та номіналами.
Щомісячна форма про реалізацію ювілейних та пам'ятних монет, що містить інформацію про рух кожного найменування нумізматичної продукції і слугує джерелом для проведення аналізу реалізації зазначеної продукції та прийняття відповідних рішень. Скла дається ця форма звітності в натуральному (в штуках) та вартісному (у гривнях) вираженні за кожним видом нумізматичної продукції.
Квартальні форми, які характеризують організацію роботи з готівкового обігу, у тому числі прогнозні розрахунки касових оборотів за статтями приходу і видатків.
Щоденна та місячна форма звітності про касові обороти в роз різі статей доходу і витрат.
Місячна форма про результати перевірок дотримання касової дисципліни господарськими органами та комерційними банками.
Дві місячні форми звітності про виявлення фальшивих банк нот, відповідно гривні та іноземної валюти.
Річна форма звітності про кількість клієнтів та особових рахунків складається за інституційними секторами економіки та кодами валют.
Стан контрольно-ревізійної роботи в установах Національного банку України характеризує форма звітності, яка складається за результатами роботи за перше півріччя і за рік. Зазначена форма звітності містить інформацію про:

кількість проведених ревізій і перевірок;
встановлені за результатами перевірок суми незаконних витрат коштів і матеріальних цінностей, а також суми недостач, розтрат і крадіжок;
вжиті заходи за результатами ревізій і перевірок.
Одночасно зі звітом про роботу ревізійної служби Національного банку України складаються відомості, в яких конкретизуються основні показники зазначеної форми звітності.

У разі потреби установи Національного банку складають форму звітності, яка містить дані про чисельність, склад і переміщення працівників Національного банку України.

Фінансова та статистична звітність комерційних банків. Склад і зміст фінансової та статистичної звітності комерційних банків насамперед визначається тим, що вони безпосередньо здійснюють обслуговування юридичних та фізичних осіб, виконують широкий спектр банківських операцій.

Комерційні банки, як і установи Національного банку України, складають щоденні й місячні баланси, а також місячний оборотно-сальдовий баланс. Методологія та порядок складання сальдового балансу та оборотно-сальдового балансу комерційного банку по суті ті самі, що й в установах Національного банку. Винятком є лише те, що комерційні банки під час заповнення цих форм звітності використовують свій план рахунків — «План рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України», який затверджується Національним банком України.

Зауважимо також, що комерційні банки, котрі мають філії, розташовані за межами України, подають регіональним управлінням Національного банку окремі місячні оборотно-сальдові баланси таких філій. При цьому форма оборотно-сальдового балансу таких філій нічим не відрізняється від тієї, яку подають банки, розташовані на території України.

Крім сальдових та оборотно-сальдових балансів, комерційні банки складають місячний балансовий звіт. Він характеризує фінансовий стан банку, відображає його активи, зобов'язання та власний капітал у грошовому виразі на певну дату. Усі суми в балансовому звіті розподіляються за ознаками резидентності та виду валюти (національна та іноземна, у тому числі вільноконвертована, неконвертована).

У загальному вигляді балансовий звіт складається з трьох окремих частин: активів, зобов'язань і капіталу. Сукупні активи банку мають дорівнювати сумі сукупних зобов'язань та власного капіталу. Статті балансового звіту згруповані за економічним змістом і розміщені в міру зниження ліквідності (активні рахунки) і збільшення строків зобов'язань (пасивні рахунки).

Активи балансового звіту комерційного банку представлені такими основними статтями:

Валюта, монета і банківські метали. У цій статті валюта розбивається на національну та іноземну, а остання, у свою чергу, на валюту країн Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), валюту країн СНД та Балтії, валюту інших країн.
Дорожні та інші чеки.
Кошти в банках представлені коштами на коррахунку та іншими коштами в Національному банку України, а також коштами на коррахунках в інших банках. Останні, у свою чергу, поділяються на кошти на коррахунках у банках України, країн ОЕСР, країн СНД та Балтії, інших країн.
Депозити та кредити в інших банках показуються по банках України, країнах ОЕСР, країнах СНД та Балтії, інших країнах.
Цінні папери представлені двома статтями: цінні папери в портфелі банку на продаж та на інвестиції.
Кредити та фінансовий лізинг, надані клієнтам.
Вкладання банками коштів у компанії показується за інвестиціями в асоційовані компанії та дочірні компанії.
Нематеріальні активи.
Матеріальні активи.
Інші активи.
Необхідно зауважити, що до статей 4—6, 8—10 балансового звіту застосовано принцип обережності (обачливості), і тому балансові залишки цих видів активів коригують на створені резерви під можливі втрати (знецінення, зношування). Вони обліковуються у балансі на контрактивних рахунках. Отже, балансовий звіт включає в підсумок лише нетто зазначених видів активів.

Зобов'язання в балансовому звіті представлені такими статтями:

Кореспондентські рахунки Національного банку України та інших банків.
Депозити та кредити, отримані від інших банків.
Кредити, отримані від Національного банку України.
Кошти клієнтів, представлені двома статтями — коштами до запитання та строковими депозитами.
Цінні папери власного боргу, емітовані банком.
Кредити, отримані від міжнародних фінансових організацій.
Субординована заборгованість банку.
Інші зобов'язання.
Власний капітал банку в балансовому звіті представлено статутним капіталом (з виділенням сплаченої та несплаченої частки), нерозподіленими прибутками і резервами поточного та минулих років, різними видами збитків, іншими фондами і резервами банку.

Фінансові результати діяльності комерційного банку відображаються у квартальній звітності про прибутки та збитки. Інформація про доходи та витрати дається у двох колонках: перша деталізує доходи або витрати за звітний квартал поточного року наростаючим підсумком, а друга — за відповідний період минулого року. Вимоги щодо складання цієї форми звітності комерційними банками аналогічні тим, які були висвітлені у попередньому параграфі під час характеристики звітності про прибутки та збитки, яку складають установи Національного банку України.

У загальному вигляді звіт про прибутки та збитки комерційного банку можна представити так:

Доходи
Витрати
Процентні доходи
Процентні витрати
Комісійні доходи
Комісійні витрати
Результат від торговельних операцій

Інші банківські операційні доходи
Інші банківські операційні витрати
Інші небанківські операційні доходи
Інші небанківські операційні витрати
Зменшення резервів за заборгованістю
Відрахування в резерви
Непередбачені доходи
Непередбачені витрати

Прибуток (збиток) до сплати податку

Податок на прибуток

Чистий прибуток (збиток)


Крім зазначених вище форм банківської звітності, комерційні банки складають також звітність, яка разом з фінансовою звітністю є основою розроблення грошово-кредитної й банківської статистики в цілому по Україні, а також дає іншим користувачам детальнішу інформацію стосовно окремих операцій, які виконують комерційні банки, або статей балансу.

Звітність, що характеризує кредитні операції комерційних банків, охоплює:

1. Звіт про кредитний портфель (місячний). Він складається з двох частин — міжбанківський і небанківський ринок. Міжбанківський ринок по вертикалі представлений кредитами та фінансовим лізингом, наданими та отриманими, а всередині цих розділів дається розшифрування кредитів та фінансового лізингу за ознакою строковості. Небанківський ринок представлений видами кредитів, які, у свою чергу, розбиваються за суб'єктами з державною та недержавною формами власності. Форма звітності зберігає ознаки резидентності та мультивалютності.

2. Квартальний звіт про класифіковані активи. Він характеризує міжбанківський ринок кредитів та фінансового лізингу окремо по банках резидентів і нерезидентів, а також небанківський ринок. Не банківський ринок, як і в попередній формі звітності, представлений видами кредитів окремо по підприємствах з державною і недержавною формами власності. По горизонталі активи розподіляються залежно від їхньої якісної характеристики.

3. Дві форми — щоденна і місячна, що містять інформацію про суми і процентні ставки за кредитами. При складанні щоденної фор ми звітності враховуються обсяги і процентні ставки за кредитами та коштами за операціями РЕПО, що надані та отримані від інших банків, а також обсяги і процентні ставки за кредитами, наданими комерційними банками юридичним та фізичним особам. Усередині зазначених груп види кредитів класифікуються також за ознакою строковості.

Місячна форма звітності враховує обсяги, кількість угод і процентні ставки за видами кредитів, що надані комерційними банками юридичним та фізичним особам. Обидві форми звітності (щоденна й місячна) зберігають ознаки резидентності й мультивалютності.

4. Дві місячні форми звітності, що містять інформацію про нарахування процентів на активи. Перша характеризує прострочені активи, за якими не нараховуються проценти, у тому числі окремо по банківському та небанківському ринках, державних і недержавних підприємствах, а також строках тривалості сумнівних кредитів.

Друга форма характеризує заборгованість за простроченими кредитами, за якими ще нараховуються проценти, а також суми нарахованих процентів за такими кредитами. Прострочені кредити та нараховані проценти класифікуються також за ознаками тривалості простроченості заборгованості, а також банківського та небанківського ринку, державних і недержавних підприємств.

5. Дві тижневі форми про заборгованість за кредитами клієнтів - резидентів України, які характеризують стан заборгованості за кредитами, що надаються суб'єктам господарювання відповідно за галузями економіки та формами власності, а також за видами економічної діяльності.

6. Місячний звіт про заборгованість за пролонгованими кредитами містить інформацію про такі кредити в розрізі міжбанківського та небанківського ринку, державних та недержавних підприємств, короткострокових та довгострокових кредитів, а також строків пролонгації.

7. Низка форм місячної звітності, кожна з яких характеризує заборгованість за кредитами під конкретним кутом зору:

за галузями економіки;
видами економічної діяльності;
секторами економіки;
цільовим спрямуванням;
за формами власності.
Заборгованість за кредитами в усіх зазначених формах звітності включає:

основний борг;
пролонговану, прострочену і сумнівну заборгованості.
Характерною ознакою форм звітності про залишки заборгованості за кредитами є їхня мультивалютність.

Іншу групу форм звітності представляють форми, в яких міститься інформація про депозитні операції комерційних банків. Зазначені форми звітності за багатьма ознаками відповідають формам звітності, які характеризують кредитні операції. Депозитні операції банку характеризують такі форми звітності:

1. Звіт про залишки за депозитами складається щомісячно, зберігає ознаки резидентності і мультивалютності. Перша частина звітності враховує залишки залучених і розміщених депозитів на між банківському ринку за строками. Друга частина — небанківський ринок — виділяє депозити за секторами економіки, у тому числі за строками. Сюди ж включаються рахунки за довірчими операціями та ощадні сертифікати.

2. Щоденна та місячна форми звітності, що містять інформацію про суми і процентні ставки за депозитами. Для них характерними ознаками є резидентність та мультивалютність.

Під час складання щоденної форми звітності враховуються обсяги і процентні ставки за депозитами, розміщеними в інших комерційних банках та залученими від них. Враховуються також обсяги і процентні ставки за строковими депозитами бюджету, суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб, що залучені банком. У свою чергу, зазначені показники деталізуються за строками розміщення (залучення) коштів.

Місячна форма звітності враховує обсяги, кількість угод і процентні ставки за строковими депозитами бюджету, юридичних та фізичних осіб, а також за коштами до запитання фізичних осіб. Зазначена у звітності інформація деталізується за строками залучення коштів.

3. Дві щотижневі форми звітності про залишки за депозитними зобов'язаннями клієнтів—резидентів України, що містять дані про залишки коштів на рахунках юридичних та фізичних осіб по галузях економіки (видах економічної діяльності), формах власності, валютах та строках залучення коштів.

4. Інформацію про залишки за депозитними зобов'язаннями містить ряд форм місячної звітності, кожна з яких характеризує зобов'язання під конкретним кутом зору: за галузями економіки; секторами економіки; видами економічної діяльності; за формами власності.

5. Звіт про залучені кошти та їхні залишки, що складається і використовується для визначення розміру обов'язкових резервів.

Стан портфеля цінних паперів комерційного банку характеризує місячна форма звітності з Мультивалютною ознакою.

У цій формі звітності по вертикалі виділено два розділи: цінні папери в портфелі банку на інвестиції та цінні папери в портфелі банку на продаж. Усередині цих розділів цінні папери згруповані за емітентами. Зауважимо, що ця форма звітності містить суми нарахованого до отримання доходу, а також резерви під знецінення цінних паперів. Це дає змогу орієнтовно визначити якість портфеля цінних паперів банку.

Звіт за доходами Державного бюджету України представлений двома формами, які складають не тільки комерційні банки, а й установи Національного банку України. Характеристика зазначених форм звітності дана у попередньому параграфі цього розділу.

Інформацію про сплату комерційними банками пені за перевищення нормативного терміну проходження платежів містить відповідна квартальна форма звітності.

Інформація про кількість клієнтів та особових рахунків, відкритих комерційними банками юридичним та фізичним особам, дається у відповідній річній формі звітності.

Зовнішньоекономічну діяльність та операції банків з іноземною валютою характеризують такі форми звітності:

1. Звіт про окремий зовнішній державний борг та про приватний борг, гарантований державою. Він складається щоквартально і містить два розділи. Перший розділ описує умови угоди щодо одержання гарантованого кредиту, а другий дає графік розподілення кредиту та амортизаційних і процентних платежів за окремим зовнішнім державним боргом і гарантованим державою приватним боргом.

2. Річна форма звітності про стан окремо зовнішнього державного боргу та приватного боргу, гарантованого державою, що характеризує фактичні операції з обслуговування довгострокового боргу за звітний рік. Інша річна форма містить дані про прогнозовані платежі з обслуговування зовнішнього негарантованого довгострокового (з первинним або подовженим строком погашення боргу понад один рік) боргу за звітний рік.

3. Квартальна форма звітності містить інформацію про залучення та обслуговування іноземного довгострокового гарантованого або негарантованого урядом кредиту. Прогнозовані операції з одержання і погашення зазначених кредитів у поточному та наступному за поточним році більш детально з розбиттям за кварталами наводять ся в іншій річній формі, котра містить також інформацію про майбутні операції з обслуговування кредиту.

4. Курс та обсяги операцій з іноземною валютою характеризують дві щоденні форми звітності: одна форма подає інформацію про купівлю і продаж іноземної валюти на біржі, на міжбанківському та міжнародних валютних ринках; друга форма характеризує операції купівлі та продажу готівкової іноземної валюти, а також її зали шок у касах банку й обмінних пунктів, що працюють на агентських угодах.

5. Щоденна форма звітності про рух коштів на кореспондентських рахунках іноземних банків в українських банках, що містить дані про залишок готівки на початок і кінець робочого дня, а також про зарахування і списання коштів з коррахунку. Інша щоденна форма містить інформацію щодо обсягів операцій з безготівковою іноземною валютою.

6. Дві місячні форми звітності, що містять дані про роботу об мінних пунктів. В одній із них указуються дані про кількість пунктів обміну іноземної валюти та забезпеченість їх оргтехнікою, у другій — оборот з купівлі та продажу готівкової іноземної валюти за їхніми кодами.

7. Місячна форма звітності про порушників законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями, що характеризує дотримання резидентами строків розрахунків, а також звітність про надані дозволи на продовження терміну завершення розрахунків за такими операціями, звітність про які подається щомісяця.

8. Щоденна форма звітності про відкриті валютні позиції банку, що складається ним за кожною іноземною валютою окремо. Інша щоденна форма містить інформацію про зважену відкриту валютну позицію.

9. Щоденна форма звітності про розшифрування валютних рахунків, що містить дані про залишки в іноземній валюті та їхній гривневий еквівалент на всіх балансових рахунках та позабалансових (за дебетом і кредитом) з розподілом їх за операціями з резидентами та нерезидентами і за кодами валют. Місячна форма містить відомості про обороти за місяць в іноземній валюті та їх гривневий еквівалент за всіма балансовими та позабалансовими рахунками (за дебетом та кредитом) з розподілом їх за операціями з резидентами та нерезидентами України та розшифруванням за видами валют.

Для контролю і регулювання діяльності комерційних банків використовуються такі форми звітності:

1. Квартальна форма звітності про списання безнадійної заборгованості за рахунок резерву, створеного для відшкодування можливих втрат за кредитами комерційних банків, подається за кредитним і лізинговим портфелями банку.

2. Звітність про резерви, яка характеризує залишки та зміни в резервах банку на покриття можливих збитків за наданими кредитами та фінансовим лізингом (подається за підсумками роботи банку за звітний квартал).

3. Звіт про достатність капіталу (щомісячна), що дає можливість визначити капітал банку за основним та додатковим капіталом, а також активи банку з урахуванням ступеня їхніх ризиків. Зазначена форма звіту дає змогу також визначити норматив платоспроможності банку.

4. Щоквартальна звітність про структуру кредитів банку, інформація якої необхідна для розрахунку та обліку резерву на можливі втрати за позичками.

5. Місячна форма звітності, що дає змогу контролювати дотримання комерційними банками економічних нормативів.

6. Три місячні та одна щоденна форми звітності, які характеризують надані банком кредити під визначеним кутом зору: одна — про кредити інсайдерам (за позичальниками), інші три форми — про надані «великі» кредити.

Інформацію про організацію роботи з готівкового обігу дають такі форми звітності:

Щоденна та місячна форми звітності про касові обороти банку за статтями доходів і видатків.
Форма звітності, яка складається комерційними банками за кожні п'ять днів і характеризує стан заборгованості за заробітною платою залежно від причин її виникнення.
Квартальні форми, які характеризують організацію роботи з готівкового обігу, у тому числі прогнозні розрахунки касових оборотів за статтями приходу і видатків.
Місячна звітність про результати перевірок дотримання суб’єкт тами господарювання касової дисципліни.
Інформацію про виявлені банками порушення, що можуть свідчити про злочинну діяльність, містить відповідна форма звітності за півріччя та звітний рік.

Специфічною групою форм звітності є форми, які подаються комерційними банками і використовуються Національним банком України для складання платіжного балансу та міжнародної інвестиційної позиції України:

Дві місячні форми звітності відповідно комерційного банку та підприємства про фінансові операції з нерезидентами України.
Три квартальні форми звітності, що характеризують міждержавний рух капіталів відповідно у формі портфельних, прямих та інших інвестицій.
Порядок подання банківської звітності. Звітність складається і подається за визначеними адресами установами Національного банку України, комерційними банками — юридичними особами, філіями всіх комерційних банків, що є резидентами і нерезидентами України, включаючи філії іноземних банків. Банки подають, залежно від видів, звітність:

засновникам, учасникам — відповідно до установчих документів;
Національному банку України;
органам державної статистики;
податковим органам;
іншим користувачам у випадках, установлених чинним законодавством.
Типові форми фінансової та статистичної звітності, що подаються до Національного банку, та інструкції про порядок їх заповнення розробляються і затверджуються Правлінням Національного банку України за погодженням з Державним комітетом статистики України. Забороняється вимагати подання фінансової та статистичної звітності за формами, не затвердженими в установленому порядку, а також за невстановленими адресами.

Комерційні банки, що мають філії, складають зведену фінансову звітність у цілому по комерційному банку (юридичній особі) за областями і подають Національному банку України. Регіональні управління Національного банку України на основі отриманих від установ комерційних банків звітів складають зведену за регіоном звітність.

Порядок складання, періодичність, терміни та способи подання комерційними банками та підрозділами Національного банку України фінансової та статистичної звітності регламентуються правилами, затвердженими Правлінням Національного банку України.

Що стосується державної статистичної звітності, то інформація про її форми, періодичність та терміни подання міститься у табелі форм державної статистичної звітності, що подаються Державному комітету статистики України.

Звітність складається в грошовому виразі в одиницях, установлених для кожної форми окремо, з округленням сум до одиниць так, щоб були збережені правильність підсумків та повний збір даних звітів.

Датою подання банківської звітності вважається день фактичного передавання її за належністю, якщо подання здійснюється електронною поштою, а у разі надсилання її поштою з повідомленням про вручення адресату — дата його одержання, зазначена на штемпелі підприємства зв'язку, що обслуговує адресата. Якщо дата подання звітності припадає на неробочий день, то термін подання звітності переноситься на перший після вихідного робочий день.

Для відправлення звітності переважно використовується електронна пошта Національного банку України. З метою зменшення обсягів та прискорення передачі звітної інформації через електронну пошту, підвищення рівнів достовірності та автоматизації її формування Національним банком України впроваджена технологія оброблення банківської звітності, яка ґрунтується на принципі економічних показників.

Згідно з цим принципом передавання інформації від банків здійснюється у вигляді набору конкретних економічних показників, за якими відповідні форми звітності формуються безпосередньо в Національному банку України. Ці економічні показники автоматично беруться з операційного дня банку і у вигляді стандартних форматів файлів передаються через електронну пошту до Національного банку України безпосередньо або через Центральну розрахункову палату, де здійснюється автоматизоване оброблення отриманої інформації.

Форми звітності підписуються керівником і головним бухгалтером банку або їхніми заступниками. Зазначені посадові особи несуть повну відповідальність за достовірність, повноту і своєчасність подання звітності. Крім того, звітність має містити інформацію про виконавців, які склали ту чи іншу форму звітності (прізвище, номер телефону). Файли мають електронний підпис.

Зміни до даних фінансової та статистичної звітності, що належать як до поточного, так і до минулого року (після затвердження цієї звітності), у разі їх перекручення, вносяться у тому звітному періоді, в якому були виявлені перекручення. Виправлення помилок у звітності підтверджуються підписом посадових осіб банку із зазначенням дати виправлення. Якщо помилки у звіті виявлено після його відправлення, то банк надсилає повторно до НБУ виправлені файли чи форми.

Для забезпечення доступності, гласності та відкритості для заінтересованих користувачів річна фінансова звітність банків про наслідки фінансово-господарської діяльності, майновий і фінансовий стан є відкритою для опублікування, крім випадків, передбачених законодавством. Достовірність та повнота звітності, що публікується, підтверджується аудиторською організацією у випадках, установлених чинним законодавством.

Крім зазначеного вище, Україна як член Міжнародного валютного фонду відповідно до його Статуту зобов'язана подавати йому інформацію, яка використовується Фондом для ефективнішого виконання своїх функцій, зокрема для здійснення наглядових функцій,

виявлення загальноекономічних та фінансових проблем, полегшує підготовку даних, призначених для надання допомоги.

Інформація, що подається МВФ, є узагальненою, тобто в ній не приводяться дані за окремими юридичними особами (корпораціями, банками тощо), але вона має достатню деталізацію, необхідну для виконання МВФ наглядових функцій.

Національний банк України, беручи до уваги зобов'язання держави щодо виконання угод з МВФ, подає Фонду таку інформацію про:

баланс Національного банку України;
зведений баланс комерційних банків;
процентні ставки за кредитами Національного банку України та комерційних банків;
обмінний курс гривні до іноземних валют;
структуру валютних резервів;
звіт про рух коштів на рахунках МВФ;
окремі депозити й активи Ощадного банку України. Звітність подається на паперових та магнітних носіях.
Міжнародному банку реконструкцій та розвитку (Світовому банку) подаються дані про:

зовнішній державний борг та про приватний борг, гарантований державою;
графік розподілення кредиту та амортизаційних і процентних платежів за зовнішнім державним боргом і приватним боргом, гарантованим державою;
окремі зовнішні державні борги та приватні борги, гарантовані державою;
уточнення умов угод за кредитами, отриманими державою та гарантованими державою (подається у разі необхідності виправлення даних, поданих раніше);
зовнішній приватний негарантований борг.
Національний банк України щорічно подає Верховній Раді України звіт про свою роботу, баланс своєї діяльності і зведений баланс банківської системи республіки. Крім того, Верховна Рада України щорічно за поданням Національного банку затверджує розподіл його прибутку.

Річний баланс Національного банку України і зведений баланс банківської системи України публікуються в засобах масової інформації.
Случайные рефераты:
Реферати - Народна мудрість в легендах, оповідках, фольклорі
Реферати - Михайло Бойчук
Реферати - Огляд творчості Юрія Яновського
Реферати - Навчальні книжки з літератури за доби Центральної Ради
Реферати - Міфологізм у художньому світі Л. Петрушевської ("Пісні східних слов’ян")
Реферати - Життя та творчість Івана Нечуя-Левицького
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 23
    Гостей: 23
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта