Характеристика основних естетичних категорій
Категорії естетики розкриваються як своєрідний прояв естетичного освоєння світу в кожній з областей суспільного буття, людського життя – у виробничо-трудовій і суспільно-політичній діяльності, у відношенні до природи, в культурі і побуті тощо.

У визначенні категорій естетики присутня як об’єктивна, так і суб’єктивна сторона естетичного освоєння. Якщо до об’єктивної можна віднести наукове мислення, що опирається на загальні логічні закони і форми мислення, то суб’єктивна сторона – це естетичні відчуття, смаки, оцінки, переживання, ідеї, ідеали.

Естетичні категорії виступають своєрідними мірилами, згідно яких можна робити оцінку прекрасного. Ще з давніх-давен великі мислителі бралися розробляти основні естетичні категорії. Шукали формулювання, які б давали змогу більш чітко визначити, що таке прекрасне, які є якісні і кількісні форми його прояву, що виступає антиподом прекрасному, високому.

Піднесене – естетична категорія, яка виражає сутність явищ, подій, процесів, які володіють великої суспільною значущістю, що впливають на життя людини, на долі людства. Події і явища, що оцінюються як піднесені, естетично сприймаються людиною як протистояче всьому заземленому, примітивному, буденному. Піднесене викликає в людини особливі відчуття і переживання, яке піднімає його над усім примітивним, веде людину на боротьбу за високі ідеї. Піднесене тісно пов’язане з прекрасним, також виступаючи втіленням естетичного ідеалу.

Якщо прекрасне несе в собі людську міру, то підсилене – це перевищення міри, тобто піднесене – це те, що вражає людське уявлення силою або масштабом свого прояву. Піднесене – колосальне, могутнє, що перевищує можливості сучасного людства.

Категорія піднесеного на відміну від категорії прекрасного не одержала розвитку в античній естетиці. Якщо вона близько до цієї категорії розглядалися античними авторами, то тільки в зв'язку з риторичними стилями. Так, наприклад, у трактаті невідомого латинського автора Псевдо-Лонгіна “Про піднесене” ця категорія розглядається переважно в зв'язку з риторичними прийомами.

Уперше дослідження, присвячене проблемам піднесеного, виходить в Англії в 1757 р. Його автором був англійський філософ Едмунд Берк («Філософське дослідження про походження наших ідей піднесеного і прекрасного»). Берк опирався на традицію сенсуалістичної естетики йде від Дж. Локка. Берк вважає, що наші судження про красу засновані на досвіді, в основі почуттєвого досвіду лежать два види афектів: афекти, зв'язані зі спілкуванням, і афекти, зв'язані з самозбереженням (страх, жах, здивування, захоплення), саме вони породжують почуття піднесеного. Берк зіставляє піднесене з прекрасним. Прекрасне засновано на почутті задоволення, піднесене невдоволення. Берк прагнув довести абсолютний контраст прекрасного і піднесеного, доводячи що з потворне цілком сумісне з ідеєю піднесеного. В англійській естетичній думці категорія піднесеного одержала більше поширення.

Подальший розвиток категорія прекрасного одержує в естетиці Іммануіла Канта. І Кант який зіставив ці дві форми естетичного відзначав, що прекрасне доставляє насолоду саме по собі, те піднесене робить приємність, тільки будучи осмислено за допомогою ідей розуму. Бурхливий океан не є піднесеним сам по собі, душа повинна бути виконана глибокого роздуму щоб споглядаючи його перейнятися почуттям піднесеного. Тому що вплив піднесеного не безпосередній, а переломлюється через розум, то на відміну від прекрасного, котре в природі виявляється тільки в предметах форми, що відрізняються досконалістю, почуття піднесеного може породжуватися і предметами безформними хаотичними.

Ф. Шиллер аналізуючи почуття піднесеного виділив у ньому три складові частини. По-перше, явище природи як сила, що незмірно перевершує людини. По-друге, відношення цієї сили до нашої фізичної здатності до опору. По-третє, відношення її до нашої моральної особистості до нашого духу. У такий спосіб почуття піднесеного виникає внаслідок дії трьох послідовних представлень: об'єктивної фізичної сили, нашого об'єктивного фізичного безсилля і нашої суб'єктивної моральної переваги.

Категорію піднесеного докладно розглянув А. Шопенгауер. Але пропонував уявити собі бурхливе хвилювання в природі, півморок від грозових хмар; величезні навислі скелі, що, тіснячи закривають обрій, пустельну місцевість, стогони вітру, що несеться по ущелинах, ... перед нами чітко проступає наша залежність, наша боротьба з ворожою природою, наша зломлена воля; але доти поки нагору не візьме відчуття особистої небезпеки і ми перебуваємо в естетичному спогляданні, крізь цей образ зломленої волі переглядає чистий суб'єкт пізнання, спокійно і незворушно пізнає ідеї тих явищ, що грізні і страшні для волі. У цьому контрасті і полягає почуття піднесеного.

Інший приклад: коли ми занурюємося в міркування про нескінченність світу в просторі і часі, коли думаємо про минулі і майбутні чи тисячоріччя коли в нічному небі нам з'являються незліченні світи і незмірність світу пронизує нашу свідомість, то ми почуваємо себе мізерно малими, примарними загубленим, немов крапля в океані. Одночасно проти цієї примари нашої незначності повстає безпосередня свідомість того, що всі ці світи існують безпосередньо в нашому представленні, що ми здатні усвідомлювати своя незначність, що гнітюча нас нескінченність укладена в нас самих. Це узвишшя нашого духу над незначністю нашої власної індивідуальності й означає почуття піднесеного.

Низьке – категорія естетики, яка відтворює негативні явища дійсності і особливості суспільного та індивідуального життя. Які викликають у людини співвідносну естетичну реакцію (презирство і зневагу).

Як низькі сприймаються явища, які містять загрозу для життя людини, її гідності. Самоповаги, які заважають процесі самореалізації особистості.

Безкорислива мужність і жертовний героїзм, "готовність умерти за загальну матерь" відзначаються Фетом як прояв героїчного однієї зі складових категорії прекрасного, що приносить "практичну користь", т.к и в реальності ,і зображені в художній творчості, вони представляють "віковічний приклад захисників Севастополя", що "ніколи для нас не пропаде" і завжди буде викликати готовність постояти за свою землю навіть ціною загибелі.

Література

1. Лозовий В.О., Етика, Навч.посібн.К., 2002 р.

2. Левчук Л.Т., Естетика, К., 1997 р.

3. Левчук Л.Т., Онищенко О.І. Основи естетики: К., 2000 р.

4. Доліна В.В., Єфименко О.М., Етика, К., 1992 р.

5. Борев Ю.Б. Естетика, М., 1990 р.
Случайные рефераты:
Реферати - Балади
Реферати - Життя і творчість Олега Ольжича
Реферати - Іван Драч
Реферати - Василь Стус (науковий реферат)
Реферати - Олесь Гончар "Прапороносці"
Реферати - Життя і творчість Тодося Осьмачки
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 6
    Гостей: 6
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта