Характеристика образу Платона Ангела в п`єсі «Дикий Ангел» Олексія Коломійця
У центрі п'єси — образ Платона Микотовича, «дикого» Ангела. Але «дикий» він лише для заздрісних сусідів та людей, які живуть одним днем, не дбаючи про майбутнє свого роду, таких, як Крячко.

«Дикий» він іноді й в родині. На перший погляд може здатися, що Платон Микитович є черствим і жорстоким зі своїми дітьми, дбає лише про копійку. Проте, якщо зазирнути глибше у душу «дикого» Ангела, то можна побачити люблячого батька, який своїм вихованням намагався прищепити дітям любов до праці, розуміння своїх обов'язків та відповідальність за власні вчинки.

Основними рисами Платона Ангела є чесність і працелюбність. У розмові з кореспондентом Клоковим він розповідає пор свою трудову біографію і каже, що почалася вона, «коли штанці сам одягнув, потім іграшки собі майстрував, потім по господарству, потім школа, потім завод...». Ангел — скромна людина, яка реалістично дивиться на життя. Своїх бойових подвигів не пригадує, бо саме перебування в зоні бойових дій — то уже подвиг.

У розмові з журналістом Ангел, відповідаючи на запитання про вищу мету свого життя, говорить: «Жити як слід». Тобто відповідати за кожний свій вчинок, щоб перед нащадками за скоєне не було соромно. Платон Микитович не відділяє себе від держави, він вважає себе її частиною: «Ми разом з державою і плануємо, і багатіємо ...Правда, я трошки попереду. Бо в неї є ще чимало дармоїдів: або не працюють зовсім, або багато балакають і мало роблять. А в моїй державі цього немає. Як заробив, так і їж! Як заробив, так і одягайся», — пояснює він журналісту. Він вважає, що,.добре і багато працюючи, людина тим самим збагачує не тільки себе, але й державу: «Заробила моя сім'я на «Запорожець», а державі два «Запорожці» ми заробили; телевізор — їй два телевізори. Більше ми робимо — краще державі. Більше труда — міцніша держава. Арифметика — простіша простого».

На думку Платона Ангела, кожна людина має вболівати за народне добро, не залишатися байдужою до безгосподарності: «Є такі, синку, що мене по-всякому прозивають: і «жмикрут», і «користолюбець», і «скнара»... нехай собі. Іноді побачиш: труби валяються поржавілі, купа цементу під дощем пропала... І мені жаль, повір, як свого, аж у грудях пече... Бо воно ж таки наше... спільне... Держава в нас така! Хочемо жити добре. Від заводу аж до соломинки, до гвіздочка, до кирпичинки — все берегти треба! Скупими бути! А не розкрадниками і байдужниками! Скупими!!! Інакше і немислимо!».

У розмові з Петром Платон Ангел показує себе як людина, яка широко мислить, у межах держави, відчуваючи себе приналежним до народу: «Кажеш, у крайньому разі догана. Оті догани в печінках народних відболюють!.. Догани! Всі догани, винесені в країні, можна в один сейф зібрати!.. А браковані будівлі, заводи, знищені ріки, тисячі машин та на мільярди бракованого ганчір'я... Це ж ті самі догани, їх не сховаєш у сейф... І не побачиш її на чоловікові! Хоч би її, як гирю, на шию чіпляли, сучі сини, аби поперек тріщав від неї!..» І додає: «Труд людський цінувати треба, як свій! Людину треба цінувати й себе!».

По ходу п'єси за зовнішньою скупістю й домашньою «тиранією» проглядає людина з високими вимогами до себе, до своїх дітей, до інших людей. Автор у виразно полемічній формі порушує одну з найболючіших проблем: виховання свідомих, дбайливих і далекоглядних у господарських питаннях громадян у праці і через працю. На думку Платона Микитовича, діти мають відповідати за своє життя, вчинки і працю перед батьками, а батьки — перед суспільством за поведінку, моральне обличчя і працю своїх дітей. Звертаючись до Петра, Ангел так говорить: «З віку сина мого не вийдеш ніколи! Тебе називають не Петько, а Петро Платонович! І Платон за тебе, за діла твої відповідає. І совість роду свого не дам плямити!». «У державі вас мільйон — за всіма й не встежиш, а в мене вас четверо. Кожного мушу бачити і за кожним наглядати! Споконвіків так велено батькам!»

З одного боку, Платон Микитович поводиться з дітьми жорстоко: позбавляє старшого сина доброї роботи і будь-якого добробуту, середнього без попередження зводить віч-на-віч для рішучої розмови з Клавою і Маляром, найменшого взагалі виганяє з дому за те, що без дозволу одружився. Але з другого боку, ці дії були необхідними, щоб зберегти людську гідність і самоповагу його дітей, щоб, оступаючись, вони все ж таки лишалися Людьми.
Случайные рефераты:
Реферати - Життя і творчість Дмитра Чуба
Реферати - Короткий літопис життя і творчості І. Карпенка-Карого
Реферати - Євген Маланюк
Реферати - Життя та творчість Степана Васильченка
Реферати - Новаторство драматургії Чехова
Реферати - Міфологізм у художньому світі Л. Петрушевської ("Пісні східних слов’ян")
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 45
    Гостей: 45
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта