Характеристика образу дяка Запорожця в повісті «Талант» С. Васильченко
У творі є епізодичний образ дяка Запорожця, який, однак, має значне змістове навантаження. Він з'являється на початку та в епілозі повісті.

У напівгумористичному плані подано портрет дяка Запорожця: «Увіходить сива шапка, пальто — наопашки, під рукою кавун. Сміливі сірі очі, шовкові русі кучері — гарний...».

Устами дяка автор дає характеристику попові: «Дерій, зажера, заїдливий», «тільки путня людина прибуде в Село — згїсть», «не людина — собака пінява». Служителі культу ворогують між собою, «Не любимо й на перехід один одного», — зізнається Запорожець. Йому остогиділо дякування, сварки з отцем Василем. І шукає він розради в горілці та бешкеті.

Запорожець — обдарована натура. Він гарно співає, мріє здобути освіту. Але це безвольний, інколи навіть жалюгідний чоловік, бо не бачить жодної перспективи у своєму житті. Вступивши до вчительського інституту, кидає його, бо він здається для нього «тюрмою».

У кінці повісті ми знову зустрічаємо Запорожця: п'яний дяк заблудився і потрапив у болото, з якого не може вийти. Звідти доноситься його голос: він співає улюблену Тетянину пісню «Чого вода каламутна».

Хоч дяк морально опустився, пиячить, але йому ще властива поетична вдача, неспокійно б'ється в нього серце, «очі зацвіли ніжним жалем, смутно-смутно осміхнувся...». Тужливі слова пісні «Ніч темная та невидная, головонька моя бідная» символізують неспокій юнака, його тугу за кращим життям.

Загинув чудовий талант співачки. Пропадає педагогічний хист двох молодих учителів, які мріяли яро університет. Адже після участі у багатолюдному похороні Тетяни, який перетворився у мітинг протесту, шлях до вищого навчального закладу їм закритий. Не здійснилися сподівання й дяка Запорожця — людини хоч і пропащої, але досить обдарованої. Як бачимо, тогочасні умови калічили життя талановитих людей з народу.

«Так... талант... Розмовляли довго-довго. Про Тетяну, про її долю... Про долю того кращого цвіту народного, некоханого, дощами неполиваного, що гнеться з торбами, сонцем запалений, смутний, скрізь попід позамиканими брамами мурованих шкіл.»

Доля народних талантів наводить героїв повісті на невеселі роздуми. Смерть Тетяни спричиняє їм невимовний біль. Однак друзі-вчителі не зневірюються, бо це сильні, вольові натури.

Хоч кінець повісті трагічний, твір у цілому має оптимістичний характер.
Случайные рефераты:
Реферати - П. Куліш і Я. Головацький: від приязні до ворожнечі (доповідь)
Реферати - Настроєний життям, як скрипка (за творчістю Б. Лепкого)
Реферати - Дитяча творчість Івана Франка
Реферати - Життя і творчість М. С. Грушевського
Реферати - Історична повість Богдана Лепкого "Мотря": хронотопічна структура твору
Реферати - Ольга Кобилянська
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 84
    Гостей: 84
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта