Гірські зони України: загальна характеристика - 4 Ноября 2016 - Блог - Готові домашні завдання Онлайн 5,6,7,8,9,10,11 класи

Гірські зони України: загальна характеристика

Українські Карпати простягаються підковою на 1500 км від Братислави до Залізних воріт, в кримські гори простягаються вздовж Північного узбережжя Чорного моря, на 180 км.

Наприклад: Перед-карпатська підвищена рівнина простягається широкою смугою вздовж гірської дуги. На межиріччях поширені глина і лесові суглинки, а в заплавах – піски, галька. Карпати порівняно молоді, їм близько 25 млн. р. Геологічну будову Карпат становлять метаморфічні породи (гнейси, кварцит). А ось Кримські гори відносяться до Альпійської складності. Вони на відміну від Карпат складаються з трьох паралельних пасм – головного, внутрішнього і зовнішнього.

Континентальність клімату в Карпатах зростає з північного заходу на південний схід, а у Кримських горах клімат помірно-континентальний. В Карпатах випадає до 630-750 мм опадів, а в Криму від 900 до 1200 мм на головному пасмі.

Ліси в Карпатах досить різноманітні – гірські та передгірні (ялина, бук, дуб). Є й дуже рідкісні рослини, серед них: цибуля ведмежа, зозулинці, билинець та ін. Кримська рослинність починається з молодих, мішаних дібров, там є лучні степи – яйли, вони вкриті чебрецем і шавлією.

Тваринний світ Криму – олень, козуля, муфлон, борсук, а в Карпатах – тхори, куниці, кроти, рисі, олені, лосі.

Серед птахів: корольок, рябчик, тетерів. У Криму багато геологічних і гідрологічних заказників, є природний заповідник, а Карпати багаті на пам’ятки природи, серед них: геологічні, гідрологічні та ландшафті пам’ятки. Є біосферний заповідник.

Екологія в Криму досить забруднена, а екологія Карпат помірно забруднена. Забруднення атмосферного повітря в Криму сягає від 5 до 10 т. шкідливих речовин, а Карпатах від 100 до 500 т.

Природно-ресурсний потенціал Українських Карпат створює всі можливості для ефективного розвитку рекреаційного комплексу. Мальовничі низькогірні ландшафти, рельєф і клімат, сприятливі для гірськолижного спорту та відпочинку, різноманітні (в тому числі - унікальні) мінеральні води зумовлюють високий рекреаційний попит на регіон. Він оцінюється більш ніж у 4 млн. чол. на рік тільки для потреб відпочинку та туризму (без врахування короткострокового).

Разом з потребами у санаторно-курортному лікуванні на базі мінеральних вод попит на рекреаційні послуги оцінюється, як мінімум, в 6 млн. чол. на рік. Але у 1993 р. у регіоні функціонували 607 рекреаційних об’єктів загальною місткістю близько 82 тис. місць (або у 8-10 разів менше, ніж у аналогічних закордонних районах). Не відповідають міжнародним стандартам і умови сервісу, інфраструктурне забезпечення. В цілому рекреаційний потенціал регіону використовується тільки на 10-12%.

Аналіз географічних, природних, історичних і економічних умов демонструє, що на етапі становлення державності України і входження її у світове співтовариство Карпатський регіон має унікальний шанс стати своєрідним полігоном, де розумна економічна політика може успішно поєднувати регіональні, державні і міжнародні інтереси країни, забезпечивши при цьому і прогрес в його соціально-економічній сфері.

На найближчий період основними пріоритетами регіонального розвитку Карпатського краю повинні стати: рекреаційний комплекс; АПК; лісопромисловий комплекс; невиробнича сфера (особливо - у гірській частині регіону); охорона навколишнього середовища, збереження і відновлення історико-культурного спадку. Для розвитку Карпатського регіону пріоритетним є освоєння його курортного потенціалу. Для підтвердження обґрунтованості цього вибору можна навести наступні основні аргументи.

Наявність природно-ресурсної бази. У регіоні нараховується більше 800 джерел та свердловин лікувальних мінеральних вод усіх відомих типів (багато з них - унікальні), запаси котрих достатні для щорічного оздоровлення більше 7 млн. чол. Але сьогодні рівень їх використання не перевищує 15%. Розвідані також значні запаси лікувальних грязей і озокериту. Ці ресурси – у поєднанні із сприятливими кліматичними умовами – служать природною базою для розвитку санаторно-курортного бізнесу в регіоні.

Потужний потенціал для розвитку різноманітних видів туризму. Мальовничі ландшафти, рельєф Карпат створюють сприятливий фон для короткострокового відпочинку. Вони не мають альтернативи в Україні у відношенні розвитку гірськолижного спорту на рівні світових стандартів. Розрахунки показують, що одноразова гранична рекреаційна місткість регіону складає 2,2 млн. чол., тоді як річна - 8 млн. туристів та відпочиваючих, а також 12 млн. екскурсантів і туристів вихідного дня. Навіть при 50-відсотковому рівні цих показників значний діапазон для перспективного зростання туризму у регіоні збережеться.

Вигідне географічне положення. Карпатський регіон знаходиться у центрі Європи. Через нього проходять різноманітні зв'язки. Його непогана транспортна доступність є сприятливим фактором для залучення контингента відпочиваючих не тільки зі східних регіонів, але й з європейських країн. Карпати можуть служити своєрідним полігоном для розміщення центрів міжнародного бізнесу, що буде стимулювати зростання комерційного і ділового туризму.

Фактор територіального поділу праці. Фактично в Україні є 2 регіони, умови яких дозволяють забезпечити задоволення суспільних потреб у рекреаційних послугах: Чорноморсько-Азовський і Карпатський. На фоні перевантаженості першого з них і при зростаючому попиті на оздоровлення та відпочинок, Карпати виступають практично єдиною територією, яка може реалізувати незадоволений попит населення на ці послуги.

Наслідки Чорнобильської аварії. Порівняно висока екологічна безпека регіону і наявність у ньому великих запасів мінеральних вод для лікування радіаційних захворювань зумовлюють потребу у створенні у Карпатах широкої мережі спеціалізованих лікарень для населення, що постраждало від радіоактивного забруднення.

Екологічний феномен території. З одного боку, у порівнянні з іншими регіонами природа Карпат зазнала менших втрат і в багатьох місцях зберегла свій первісний стан. А це дуже важливо для різноманітних форм відпочинку і туризму. З іншого боку, виключно важливе клімато- та водорегулююче значення Карпат як для України, так і для сусідніх європейських держав, зумовлює гостроту питання збереження унікальної природи краю. Якщо відкинути чисто консервативні варіанти виконання цієї задачі, то туризм і відпочинок у екологічно обґрунтованих межах можуть виступати активною формою забезпечення екологічної безпеки Карпат.

Соціально-економічна специфіка гір. У гірських районах чотирьох карпатських областей проживають близько 1,3 млн. чол. (тобто близько 20% всього їх населення, з них третина - на висоті 500 м и вище). Гори створюють специфічні, надзвичайно складні умови для проживання та господарювання (особливо - у сільському господарстві), тому тут надзвичайно гостро стоїть проблема зайнятості, і як наслідок - низький рівень матеріального добробуту жителів гір.

Послабленню цих та інших негативних процесів за рахунок розширення сфер зайнятості та розвитку інфраструктури буде сприяти розвиток туризму з відповідною організацією обслуговування, де може бути задіяне місцеве населення. У даному контексті розумної альтернативи рекреації просто не існує.

Економічна конкурентоспроможність рекреаційної сфери. Світовий досвід показує, що туризм є високорентабельною галуззю народного господарства. Наприклад, у Іспанії він дає 17 млрд. доларів США., що дорівнює 30% доходів від щорічного експорту цієї країни, Безумовно, поки показники економічної результативності вітчизняного туризму далекі від зарубіжних, хоча у Карпатах є окремі центри, у господарській структурі яких рекреаційна галузь є провідною.

У цілому сьогодні Карпатський регіон займає друге місце в Україні по об’єму доходів від рекреаційної сфери (22% від сумарного показника по Україні) і поступається тільки Криму (відповідно, 42 wacko

, випереджуючи Причорномор’я (17 wacko

і Приазов’я (13 wacko

.

На мою думку, необхідність реформування і розвитку рекреаційної індустрії Карпат має бути усвідомлена на всіх рівнях державного управління, оскільки це – єдиний найперспективніший шлях розв’язання соціально-економічних проблем цього краю. Але це ні в якому разі не означає, що, форсуючи економічні процеси у даному напрямку, буде відразу ж досягнуто бажаних результатів. Тут необхідні зважені рішення і продумані практичні дії. Тому розвиток рекреації у регіоні розглядається в контексті структурної перебудови його господарського комплексу, у перспективній моделі якого ця галузь повинна стати однією з профілюючих.

Прикладом розвитку рекреації, туризму і спорту для Карпат можуть бути Австрійські Альпи, адже там щороку буває близько 9 млн. чоловік. Річний прибуток від індустрії туризму та відпочинку в цій Альпійській країні (з розрахунку на 1 жителя) становить понад 100 доларів США. Але для цього австрійці зробили все необхідне стосовно як транспорту і зв’язку, так і комфорту проживання у будь-якому куточку краю.

Саме такі орієнтири мають бути закладені у державні програми соціально-економічного розвитку Карпатського регіону, які повинні на практиці реалізувати ідею забезпечення соціально-економічного прогресу його території через державну підтримку пріоритетних секторів регіональної економіки, і у першу чергу - рекреації.

Література

П. О. Масляк, П. Г. Шищенко. Географія України. – Київ, 1997.
М. М. Паламарчук, О. М. Паламарчук. Економічна і соціальна географія України з основами теорії. – Київ, 1998.
Соціально-економічна географія України (за ред. О. І Шаблія) – Львів, 1994.
Географія. Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів (зп ред. П. О. Масляка, Я. Б. Олійника, А. В. Степаненка, П. Г. Шищенка) – Київ, 1998.
Р. Іванух, В. Жученко. Стратегічні проблеми розвитку рекреаційно-туристичного комплексу України. "Економіка України" № 1, 1997.
Н. Коржунова. Курортно-рекреаційне господарство Причорномор’я. "Економіка України" № 2, 1999.
О. Живицький М. Тараканов. Проблеми і перспективи створення курортно-рекреаційних ВЕЗ в Україні // "Економіка України" № 1, 2000.