Галицько-Волинська земля: місцеві особливості в процесі феодалізації
Одним з найхарактерніших моментів було те, що в Галицькій землі процес розкладу родоплемінних відносин і виникнення феодалізму почався раніш, ніж в інших землях. З другого боку, і дальший розвиток феодалізму проходив далеко інтенсивніше. Це пояснюється безпосередніми економічними зв’язками з західноєвропейськими країнами, з якими межувала Галицька земля.

Далі, в той час, як південні землі занепадали і втрачали населення, Галицька земля, подібно до Північно-Східної Русі, стала місцем жвавої колонізації. Але доля цих колоністів була інша. Тут колоністи осідали в уже створених боярських сеньйоріях і таким чином підсилювали економічно-соціальну базу місцевих бояр.

Галицька земля пізніше, ніж усі інші землі, увійшла до складу Київської держави і пізніше, ніж інші, одержала окремого князя (з 1097 р.). Таким чином, процес феодалізації в Галицькій землі спочатку протікав без впливу на нього княжої організуючої сили. Князі почали діяти в Галицькій землі тоді, коли цей процес визначився.

Слід відзначити також і той факт, що підкорення Галичини Польщею, дальший постійний зв’язок Галицької землі з Польщею й Угорщиною, часті втручання цих країн у галицькі справи - все це мусило зумовити певний ступінь впливу західноєвропейського феодального права на розвиток галицьких установ і інститутів.

Нарешті, не зайво відзначити ще одну обставину: в Галицькій землі не було великих торговельних центрів, подібних не тільки до Києва чи Новгорода, а навіть, наприклад, до Смоленська чи Владимира. Дуже характерно, що Галицька земля спочатку називалась не за назвою своєї столиці - Галича, а описово - "Червенські міста". Значить, Галич не виділявся серед інших галицьких міст. Та і пізніше він не грав особливої ролі.

Усе це визначило ряд місцевих особливостей у процесі феодалізації в Галицько-Волинській землі.

Насамперед у Галицькій землі основним типом феодальних володінь була боярська сеньйорія. Бояри зуміли захопити в свої руки основну частину Галицької землі. Що ж до князівського домену, то він почав розвиватись пізно (тільки в XII ст.), коли боярство вже захопило в свої руки кращі землі. Словом, князівський домен у Галицькій землі був не значніший, ніж деінде. З матеріалу, що дійшов до нас, важко з’ясувати значення церковного землеволодіння в Галицькій землі. Але можна думати, що церковне землеволодіння було розвинуте менше, ніж в інших землях, зокрема ніж у Новгороді. Оскільки процес феодалізації був широкий і глибший, ніж деінде, то можна припускати, що значна частина общинних земель була експропрійована вже в XII ст.

Щодо питання про виникнення класу феодалів, то в Галицькій землі, так само як і в Новгороді, основна маса феодалів виросла з великих землевласників, які утворились у сільських общинах, що розкладались. Відмінно від Новгорода, князівські дружинники могли набувати собі землі в Галицькому князівстві і, мабуть, вони це й робили. Але ці дружинники, можна сказати, губились в масі численного і об’єднаного галицького боярства. Такого об’єднання, такої консолідації боярства ми в жодній землі не спостерігаємо.

Можна припускати, що правове оформлення класу галицьких феодалів-бояр проходило не без впливу західноєвропейського феодального права. Досить вказати, що в Галицькій землі почало організуватись, за західноєвропейськими зразками, рицарство. Так, літопис повідомляє, що польський король Болеслав, покликаний на допомогу кн. Ізяславом Мстиславичем, "пришед к Луцку и ту перебы три дни; и ту пасаше Болеслав сыны боярьскы мечем многы".

Особливості політичного устрою визначаються особливостями в процесі виникнення феодального землеволодіння і оформлення класу феодалів. Оскільки галицькі князі не мали широкої економічної й соціальної бази, їх влада була і неміцна, і неширока. Велику роль у політичному житті країни грало галицьке боярство. Воно розпоряджається князівським столом, запрошує і усуває князів. Історія Галицько-Волинської землі повна прикладів, коли князі, втративши підтримку боярства, були змушені кидати своє князівство. Характерні також і форми боротьби боярства з недогідними йому князями. Зокрема вони запрошували угорців і поляків, карали на смерть недогідних князів (так у 1211 р. були повішені князі Ігоревичі), корпоративне виходили з Галицької землі (в 1226 р.). Характерний також епізод, коли боярин Володислав проголосив себе князем (в 1213 р.).

Така надзвичайна об’єднаність галицького боярства змушує припускати, що тут виникли якісь органи, в яких реалізувалась політична влада бояр, але про які мовчать джерела.

Як і в інших землях, так і тут скликались віча. Дуже характерно, що князі шукали в вічі підтримки собі в боротьбі з боярством. Так, само з цією метою князь Данило скликав віче в 1231 і в 1235 р. Але неважко встановити, що віча, які складались з городян Галича, не мали особливого впливу. Літопис відзначає, що городяни Галича дуже любили кн. Данила, але, як відомо, становище його визначалось не цією любов’ю, а ставленням до нього бояр.

Виняткове значення галицького боярства відбилось і на організації місцевого управління. Бояри присвоїли собі право роздавати волості й міста. Дуже характерно, що кн. Данилові, незважаючи на його енергію, не вдалось скасувати цю практику, і літописець говорить: "Бояре же Галичьстии Данила князем собе называху, а саме всю землю держаху".
Случайные рефераты:
Реферати - Микола Куліш
Реферати - Новаторство в поезії Павла Тичини
Реферати - Олесь Гончар
Реферати - Життя та творчість Пантелеймона Куліша
Реферати - Матвій Шестопал
Реферати - Зародження фемінізму в українській літературі на тлі західноєвропейських традицій
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 18
    Гостей: 17
    Пользователей: 1

    Партнеры сайта