Функції фінансів - 27 Апреля 2015 - Блог - Готові домашні завдання Онлайн 5,6,7,8,9,10,11 класи

Функції фінансів

Фінанси - економічний інструмент розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту (ВВП) та національного доходу, засіб контролю за утворенням та використанням фондів грошових коштів. Головне призначення фінансів - через утворення грошових доходів та фондів забезпечити не лише потреби держави та підприємств в грошових коштах, але і контроль за використанням фінансових ресурсів.

Фінанси відображають грошові відносини, що виникають між:

·підприємствами в процесі придбання товарно-матеріальних цінностей, реалізації продукції та послуг;

·підприємствами та вищестоящими організаціями при утворенні централізованих фондів грошових засобів та їх розподілі;

·державою та підприємстві при сплаті останніми податків в бюджетну систему і фінансуванні з боку держави витрат підприємств;

·державою та громадянами при внесенні ними податків та добровільних платежів;

·підприємствами , громадянами та позабюджетними фондами при внесенні платежів та отриманні ресурсів;

·окремими ланками бюджетної системи;

·органами майнового та особистого страхування, підприємствами, населенням при сплаті страхових внесків та відшкодуванні збитків, при настанні страхового випадку;

· а також грошові відносини, що опосередковують кругообіг фондів підприємств.

Без участі фінансів національний дохід не може бути розподіленим. Фінанси - невід'ємна зв'язкова ланка між утворенням та використанням національного доходу. Фінанси впливають на виробництво, розподіл, обмін і споживання і, саме тому, мають об'єктивний характер. Вони відбивають певну сферу виробничих відносин і належать до базисної категорії.

2. Саме тому слід зауважити, що другою характерною рисою фінансів як економічної категорії є розподільчий характер фінансових відносин. За допомогою фінансів відбувається виділення у складі виручки від реалізації продукції коштів для відшкодування матеріальних витрат, амортизаційних відрахувань, фонду оплати праці, прибутку, відрахувань на соціальне страхування тощо. Через податки, збори та інші платежі у розпорядження держави вилучається частина доходів суб'єктів господарювання і населення.

З їх допомогою здійснюється вторинний розподіл та перерозподіл національного доходу. В 1960-1990-х р.р. частка національного доходу, що пройшла перерозподіл через фінансову систему значно збільшилася до 30-50% і більше. Перед першою світовою війною ця частка складала 9-18%.

Завдяки фінансам відбувається перерозподіл централізованих і децентралізованих доходів і надходжень через систему бюджетних та позабюджетних фондів, видатків підприємств, організацій, установ.

Фінанси виконують дві основні функції:

·розподільчу;

·контролюючу.

Ці функції реалізуються фінансами одночасно. Кожна фінансова операція визначає розподіл суспільного продукту та національного доходу, а також контроль за цим розподілом.

Розподільча функція проявляється у процесі розподілу валового внутрішнього продукту у вигляді утворення фондів грошових коштів та використання їх за цільовим призначенням.

Об'єктами розподілу виступають:

1) валовий внутрішній продукт, тобто вартість кінцевих продуктів (благ), вироблених на території певної країни резидентами даної країни за певний період часу (переважно за рік);

2) національне багатство, тобто сукупність створених та нагромаджених благ, якими володіє суспільство, а також природні ресурси, залучені в економічний оборот. Національне багатство залучається у розподільчі процеси лише у виняткових випадках (війни, катастрофи, стихійні лиха тощо);

3) національний дохід, тобто знов створена вартість (валовий внутрішній продукт за мінусом вартості засобів виробництва та предметів праці, спожитих в процесі виробництва), коли відбувається утворення так званих основних або первинних доходів. Їх сума дорівнює національному доходу.

Основні доходи формуються при розподілі національного доходу серед учасників матеріального виробництва. Вони поділяються на дві групи:

1) заробітна плата працівників, доходи фермерів, селян, зайнятих у сфері матеріального виробництва;

2) доходи підприємств сфери матеріального виробництва.

Але первинні доходи ще не утворюють суспільних грошових фондів, достатніх для розвитку пріоритетних галузей народного господарства, забезпечення обороноздатності країни, задоволення матеріальних та культурних потреб населення. Необхідним є подальший розподіл або перерозподіл національного доходу.

Перерозподіл національного доходу пов'язаний з міжгалузевим та територіальним перерозподілом коштів в інтересах найбільш ефективного та раціонального використання доходів та накопичень підприємств та організацій; наявністю поряд з виробничою невиробничої сфери, де національний дохід не створюється (освіта, охорона здоров'я, соціальне страхування та соціальне забезпечення, управління); перерозподілом доходів між різноманітними соціальними прошарками населення. В перерозподілу утворюється вторинний або похідний дохід. До його складу входять доходи, що отримуються в галузях невиробничої сфери, податки (прибутковий податок з громадян тощо).

Вторинні доходи необхідні для формування кінцевих пропорцій використання національного доходу.

Таким чином, саме через розподільчу функцію реалізується специфічне суспільне призначення фінансів - забезпечення кожного суб'єкта господарювання необхідними йому фінансовими ресурсами.

Суб'єктами при фінансовому розподілі виступають: держава, підприємства, організації, населення.

Контрольна функція фінансів обумовлена об'єктивно притаманною їм здатністю кількісно відображати рух фінансових потоків і забезпечувати контроль за дотриманням пропорцій в розподілі валового внутрішнього продукту, правильністю формування, розподілу та використання фінансових ресурсів держави і суб'єктів господарювання.

Основу контрольної функції складає рух фінансових ресурсів, який здійснюється як у фондовій так і в нефондовій формах. Оскільки фінанси охоплюють усе суспільне виробництво, всі його сфери і підрозділи, рівні господарювання, вони виступають універсальним засобом контролю за виробництвом, розподілом і обігом валового внутрішнього продукту. Завдяки контрольній функції фінансів суспільство отримує відомості про те, як складаються пропорції в розподілі коштів, наскільки своєчасно фінансові ресурси надходять у розпорядження різних суб'єктів господарювання, наскільки економічно ефективно вони використовуються тощо.

Контрольна функція знаходить свій прояв в контролі за розподілом ВВП за відповідними фондами та використанням їх за цільовим призначенням.

Об'єктом фінансового контролю є грошові розподільчі процеси при формуванні та використанні фінансових ресурсів на всіх рівнях і ланках народного господарства. Безпосереднім предметом перевірки виступають такі фінансові вартісні показники як прибуток, доходи, рентабельність, собівартість, витрати обігу, податки, відрахування на різні цілі і в різні фонди. Сферою фінансового контролює практично всі операції, які здійснюються з використанням грошей, а в деяких випадках і без них (бартерні угоди тощо).

Суб'єктами фінансового контролю є особливі органи і організації, що наділені відповідними повноваженнями: законодавчі органи влади; виконавчі органи управління; податкові та кредитні установи; страхові організації; державні комітети; міністерства і відомства; відділи місцевих рад народних депутатів; фінансові служби підприємств, організацій та установ, ревізійні комісії в кооперативних та громадських об'єднаннях; аудиторські фірми.

Інструментом реалізації контрольної функції виступає фінансова інформація, що міститься в бухгалтерській, статистичній та оперативній звітності.

В умовах переходу на ринкові відносини фінансовий контроль спрямовується на забезпечення динамічного розвитку суспільного та приватного виробництва, прискорення НТП, всебічне поліпшення якості виробництва у всіх ланках народного господарства. Він охоплює виробничу і невиробничу сфери. Спрямований на підвищення економічного стимулювання, раціональне та дбайливе витрачання матеріальних, трудових, фінансових ресурсів та природних багатств, скорочення невиробничих витрат та збитків, запобігання безгосподарності та марнотратства.

Одне з найважливіших завдань фінансового контролю - перевірка точного дотримання законодавства з фінансових питань, своєчасності та повноти виконання фінансових зобов'язань перед бюджетною системою, податковою службою, банками, а також взаємних зобов'язань підприємств та організацій з розрахунків та платежів.

Контрольна функція фінансів має прояв через багатогранну діяльність фінансових органів. Працівники фінансової системи та податкової служби здійснюють контроль в процесі фінансового планування, при виконанні дохідної та витратної частин бюджетної системи.

Список використаної літератури

1. Опарін В.М. Фінанси.(загальна теорія) -К.: КНЕУ, 1999.

2. Павлюк К.В. Система фінансових балансів у економіці держави. // Фінанси У країни.-1997.-№8.

3. Ріппа М.Б. Фінансові проблеми реформування системи пенсійного забезпечення. //Фінанси України. -2000--№5.

4. Родионова Н. Финансы. – М.: Финансы, 1995.