Форми і методи самостійних занять фізичними вправами
1. Планування самостійних занять фізичними вправами

Планування самостійних занять спрямовано на досягнен­ня єдиної мети, що стоїть перед студентами всіх медичних груп

здоров'я: збереження міцного здоров'я, підтримування високо­го рівня як розумової, так і фізичної працездатності. Успіх у цьому напрямку в багатьох випадках залежить від правильної організації і планування занять. Перш за все, передбачається визначення умов для проведення занять, засобів і методів, які використовуються для вирішення поставлених завдань.

Під керівництвом викладача кожен студент складає план індивідуальних занять на тиждень, семестр, навчальний рік та на весь період навчання в закладі. Ці плани передбачають такі основні пункти:

— дані вихідного рівня фізичного розвитку і фізичної підготов­леності (сильні й слабкі сторони);

— завдання на подальший період навчання;

— місця занять та їх обладнання;

— засоби та дозування вправ;

— фізичні вправи, що плануються на даний період;

— методи тренування;

— кінцевий результат.

Залежно від стану здоров'я, медичної групи, вихідного рівня фізичної, спортивно-технічної підготовленості, студенти можуть планувати досягнення різних результатів - від вимог навчальної програми з фізичного виховання, до виконання спортивних розрядів з тих або інших видів спорту. Ці плани відзеркалюють різні, за своїм характером, завдання, які стоять перед тими, хто займається. У студентів усіх груп здоров'я в планах передбачаються завдання, що їм притаманні. Основними документами, що стосуються планування самостійних занять є:

— багаторічний план самостійних занять (на весь період нав­чання);

— річний план самостійних занять;

— план занять на тиждень;

— план-конспект самостійного заняття фізичними вправами.

Багаторічне планування самостійних занять фізичними впра­вами передбачає поступове підвищення фізичних навантажень як з об'єму, так і з інтенсивності. Загальний об'єм навантажень збільшується за рахунок підвищення інтенсивності, скорочення

інтервалів відпочинку між серіями вправ, збільшення повторень вправ і тривалості одноразового навантаження. Під час практич­них навчальних занять за обов'язковою, факультативною, а та­кож самостійною роботою передбачається самостійне вивчення студентами теоретичного розділу з програми фізичного вихован­ня для середніх медичних навчальних закладів. Тематика теоре­тичного розділу програми самостійних занять повинна відпові­дати напрямку вдосконалення кожного студента.



2. Самостійні заняття різними видами спорту

Оздоровче плавання

Плавання - один із найбільш ефективних оздоровчих та безпосередньо прикладних засобів фізичного виховання. Регу­лярні заняття плаванням сприяють формуванню правильної по­стави, рівномірно розвивають усі м'язові групи. Систематичні за­няття плаванням допомагають загартовуванню організму і зміцнен­ню здоров'я, розвивають гнучкість і спритність. Заняття у відкритих водоймах, де температура повітря і води непостійна, допомагають адаптуванню до змін температури довкілля. Перебу­вання у воді пов'язано з великим теплообміном організму, завдя­ки чому посилюється кровообіг, а це в свою чергу впливає на роботу серцево-судинної і нервової систем, поліпшує діяльність органів травлення, активізує обмін речовин.

Самостійні заняття оздоровчим плаванням, як правило, проводять під час літніх канікул у відкритих водоймах.

Для того, щоб навчитися плавати, заняття слід проводити у спеціально відведених для цього місцях — на пляжах, у місцях відпочинку. Вода при цьому повинна бути чистою, з поступо­вим збільшенням глибини, дно - рівним і твердим. Заходити у воду можна при температурі +18- 19 °С, за умови, що темпера­тура повітря на 4-5 °С вища. Плавцям-початківцям можна зна­ходитися у воді 20-25 хв. Заняття плаванням пов'язані із знач­ними фізичними навантаженнями. Тому, перед тим як приступи­ти до них, необхідно пройти медичний огляд і взяти дозвіл у

лікаря. Заняття потрібно починати через 1,5-2 год після прийо­му їжі. Купання натще неприпустиме.

З перших занять необхідно вчитися правильно дихати. Для цього існують спеціальні вправи плавця: видихи через ніс і рот під струменем води в душі, видихи у сплющені долоні, що на­повнені водою, умиваючись вранці, а також видихи у будь-який посуд, що наповнений водою. На кожному занятті необхідно виконувати не менш 100-120 глибоких вдихів і видихів у воду.

Перед початком занять бажано мати найпростіший інвен­тар: 1-2 резинових м'ячі, пінопластову дошку розміром 40-60 см або надувні круги діаметром 50-70 см.

Починати навчати плаванню потрібно із загальнорозвиваю-чих вправ для м'язів і суглобів тулуба, кінцівок. Виконання комп­лексу цих вправ сприяє розвитку сили, швидкості, витривалості, гнучкості й спритності. Вимоги щодо проведення цього комплек­су загальноприйняті як за тривалістю, інтенсивністю, так і за кількістю повторень. Загальне навантаження повинно відповіда­ти фізичному розвитку, фізичній підготовленості та віку студентів.

На початку заняття плаванням рекомендується виконати декілька спеціальних вправ плавця на суші та на воді.

8. Стоячи, погоджувати дихання з імітаційними рухами, як при

"кролі на спині".

9. Імітація стартового стрибка.

10. Імітація повороту біля стінки або щита.

Вправи у воді

1. Занурення у воду з головою із затримкою дихання з види­хом у воду. Розплющення очей у воді, розшук і діставання предметів, що лежать під водою.

2. Випливання з положення "навприсядки", групуючись, у "по-

плавцем".

3. Випростання після випливання у групуванні і лежання на поверхні води на грудях з розведеними і з'єднаними руками і ногами, обличчя опущене у воду.

4. Лежання на поверхні води на спині з розведеними і з'єднани-

ми руками.

5. Лежання на поверхні води на грудях і на спині, змінюючи

положення тіла шляхом обертання навколо повздовжньої осі.

6. Ковзання на грудях із затримкою дихання (обличчя опущене

у воду, руки витягнуті вперед) і на спині (руки вздовж тулу­ба), відштовхуючись від дна. При ковзанні на грудях видих робиться у воду.

7. Рухи у воді ногами, як при "кролі на грудях" і на спині, опираючись руками на дно водойми.

8. Ковзання на грудях із затримкою дихання і ковзання на спині

з роботою ніг.

9. Рухи руками, як при "кролі на грудях", стоячи у воді з нахи-

лом, підборіддя торкається води.

10. Те ж саме з поєднанням рухів руками з диханням.

11. Плавання з дошкою, працюючи тільки ногами, як при "кролі на грудях".

12. Плавання "кролем на грудях", працюючи руками і ногами з опущеним обличчям у воду і затримуючи дихання.

13. Плавання "кролем на спині" з одночасними рухами рук і ніг.

14. Плавання "кролем на грудях" з поступовим включенням дихання у ритм руху.

Атлетична гімнастика

Атлетична гімнастика - це система фізичних вправ, що розвивають силу з поєднанням різносторонньої фізичної підго­товки. Заняття атлетичною гімнастикою сприяють розвитку сили, витривалості, спритності, формують гармонійність будови тіла.

Розвиток сили можна забезпечити виконанням наступних спеціальних силових вправ:

— вправи з гантелями (вага 5-12 кг): нахили, повороти, колові рухи тулубом, віджимання, присідання, опускання і підніман­ня гантелей у різних напрямках прямими руками, піднімання і опускання тулуба з гантелями за головою, лежачи на лавці;

— вправи з гирями (16, 24, 32 кг): піднімання до плечей, на груди, однією і двома руками, поштовх і жим однієї і двох гирь, ривок, кидання гирі на дальність, жонглювання гирею;

— вправи з еспандером: випростання рук у сторони, згинання і розгинання рук у ліктьових суглобах з положення стоячи на рукоятці еспандера, витягування еспандера до рівня плечей;

— вправи з металевою палицею (5-12 кг): ривок з різним стис­ком, жим стоячи, сидячи, з грудей, з-за голови, згинання і розгинання рук у ліктьових суглобах;

— вправи зі штангою (вага добирається індивідуально): піднят­тя штанги до грудей, на груди з присіданням і без; присідання зі штангою на плечах, на грудях, за спиною, жим штанги лежачи, поштовх штанги стоячи, від грудей, те ж саме з при­сіданням; повороти, нахили, класичні рухи (ривок, поштовх);

— різні вправи на тренажерах і блочних пристроях, включив­ши вправи в ізометричному і поступаючому режимах роботи м'язів.

Виконуючи вправи з обтяженням і на тренажерах, по­трібно слідкувати, щоб не було затримки дихання. Воно повин­но бути глибоким і ритмічним.

Необхідно, щоб кожне заняття починалося з ходьби і по­вільного бігу, після чого переходити до гімнастичних загально-розвиваючих вправ для всіх м'язових груп. Після розминки вико­нується комплекс атлетичної гімнастики, який містить вправи для плечового пояса і рук, для тулуба і шиї, для м'язів ніг та вправ, що формують правильну поставу. В заключній частині проводяться повільний біг, ходьба, вправи на розслаблення з гли­боким диханням.

Для забезпечення різносторонньої фізичної і функціональ­ної підготовки в заняття слід включати рухливі й спортивні ігри, легкоатлетичні вправи, плавання, ходьбу та біг на лижах тощо.

Атлетична гімнастика корисна і жінкам. З її допомогою зміцнюється опорно-руховий апарат і м'язова система. Особли­во корисні жінкам вправи для зміцнення м'язів черевної і тазо­вої ділянки тулуба. Використовуючи вправи атлетичної гімнас­тики і загальнорозвиваючі вправи, є можливість забезпечити струнку, пропорційно розвинену будову тіла, зменшити або збільшити його масу.

Музика нерозривно пов'язана із заняттями ритмічною гімнастикою. Музичний ритм є незамінним методичним засобом і основою розвитку й формування ритму рухів. Ідеальною осно­вою музичного супроводу є композиція, що спеціально написа­на для ритмічної гімнастики: музика, котра володіє повторністю рухів, "впорядкованим ритмом", мелодійністю, яка проходить крізь чіткий ритм усієї композиції і відповідає задуманій темі. Для орієнтації можна запропонувати три умовні визначення тем­пу музичного супроводу: повільний (12-16 рахунків), середній (17-22 рахунки) і швидкий (20-30 рахунків).

Заняття ритмічною гімнастикою у формі ранкової гігієнічної гімнастики потрібно проводити щодня, а комплекси великої три­валості (замість тренувального заняття з виду спорту) - один-два рази на тиждень і доповнювати їх бігом, ходьбою чи стрибка­ми через скакалку.

Зимові види фізичних вправ

Найбільш універсальним засобом оздоровчого впливу на організм є зимові види фізичних вправ, особливо ходьба на лижах.

Ходьба на лижах позитивно впливає на функціональний стан дихальної, серцево-судинної, нервової системи та органів трав­лення. Велике значення має ефект загартовування на заняттях зимовими видами вправ, удосконалення механізмів терморегуляції.

Ходьба та біг на лижах є незамінними засобами активного відпочинку, зміцнення здоров'я та загартовування студентів. Під час занять лижним спортом виховуються та вдосконалюються такі важливі фізичні і морально-вольові якості як швидкість рухів, сила, спритність, витривалість, сміливість, рішучість на­полегливість тощо.

Під час самостійних занять лижним спортом студенти зас­воюють або вдосконалюють техніку ходьби на лижах, різні лижні ходи, способи підйомів і спусків під час ходьби по пересіченій місцевості, види гальмувань і поворотів.

Для оволодіння необхідними навичками спочатку реко­мендується виконати декілька вправ: переступання на лижах вправо і вліво; переступання "віялом"; рух "ступаючим кро­ком", при цьому носки лиж підносяться і приплескуються по снігу, рухи руками, як при звичайній ходьбі, ходьба випадами, не відриваючи лижі від снігу. Потім розпочинають засвоєння різних способів ходьби на лижах. Відносно простим, універ­сальним, придатним для любого рельєфу місцевості є поперемі­нний двокроковий хід, тому він рекомендується на початкових етапах самостійних занять. Рух руками і ногами під час цієї ходьби поперемінний, як при звичайній ходьбі. Рухи поперемін­ного кроку вивчають послідовно. Спочатку засвоюють пересу­вання ковзаючим кроком на наїждженій лижні, під схил, руха­ючись за допомогою ніг, допомагаючи руками зберігати рівно­вагу, потім із закладеними руками за спину, з енергійною роботою рук, за допомогою палиць.

СХЕМА САМОСТІЙНОГО ЗАНЯТТЯ

Список використаної літератури:

1. Бальсевич В.К. Физическая культура для всех и для каждого. – М., 1988.

2. Ільницький В.І., Ясінський Є.А. Фізичне виховання у середніх медичних навчальних закладах: Посібник. – Тернопіль, 2000.

3. Лотоненко А.В. Физическая культура, спорт и работоспособность студентов. – Воронеж, 1986.
Случайные рефераты:
Реферати - Біографія Остапа Вишні
Реферати - Життєвий шлях Богдана Лепкого
Реферати - Життя і творчість Григір Тютюнник
Реферати - Олена Теліга
Реферати - Леся Українка на Західній Україні
Реферати - Біографія Євгена Маланюка
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія