Фіксований сільськогосподарський податок
Згідно із Законом України від 17 грудня 1998 р. «Про фіксований сільськогосподарський податок» з 1 січня 1999 p. передбачено вне­сення змін в оподаткування сільськогосподарських товаровиробни­ків, котрі використовують землю як засіб виробництва.

1. Для сільськогосподарських товаровиробників встановлюється фі­ксований сільськогосподарський податок замість таких податків і зборів (обов'язкових платежів):

— податок на прибуток підприємств;

— плата (податок) за землю;

— податок із власників транспортних засобів та інших самохід­них машин і механізмів;

— комунальний податок;

— збір на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання ав­томобільних доріг;

— збір до Державного інноваційного фонду;

— збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок дер­жавного бюджету;

— плата за придбання торгового патенту на здійснення торгове­льної діяльності;

— збір за спеціальне використання природних ресурсів (за кори­стування водою для потреб сільського господарства).

Інші податки та збори, визначені Законом України «Про систему оподаткування», повинні сплачуватися сільськогосподарськими то­варовиробниками в порядку і розмірах, визначених відповідними законодавчими актами.

2. Платниками фіксованого сільськогосподарського податку є сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм господарювання та власності (колективні й державні сільсько­господарські підприємства, акціонерні товариства, агрофірми, фер­мерські господарства), які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а їх­ній валовий дохід від операцій з продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попе­редній звітний (податковий) рік перевищує 50% загальної суми ва левого доходу підприємства.

Якщо у звітному періоді валовий дохід підприємства від опера цій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробний тва та продуктів її переробки становить лише 50% загального обсяг\ реалізації, підприємство сплачуватиме податки у наступному подат­ковому періоді на загальних підставах.

3. Платники фіксованого сільськогосподарського податку, мають право на вибір форми сплати вказаного податку — грішми або у ви­гляді поставок сільськогосподарської продукції.

Кількість сільськогосподарської продукції з одного гектара сіль­ськогосподарських угідь встановлюється на початку року і не підля­гає коригуванню залежно від зміни ціни на сільськогосподарську продукцію протягом податкового року.

Обрахування кількості сільськогосподарської продукції з одного гектара сільськогосподарських угідь, що має поставлятися в раху­нок фіксованого сільськогосподарського податку, здійснюватиметь­ся, виходячи з такого еквівалента — однієї тонни пшениці м 'якої третього класу за цінами, які щорічно визначатимуться Кабіне­том Міністрів України.

Кількість сільськогосподарської продукції з одного гектара сіль­ськогосподарських угідь, яка має поставлятися в рахунок фіксова­ного сільськогосподарського податку, буде визначатися як співвід­ношення вартості однієї тонни пшениці, узятої за еквівалент, до однієї тонни відповідної продукції. Таке співвідношення буде вста­новлюватись обласними радами щорічно, але не пізніше 1 січня.

4. За об'єкт оподаткування береться площа сільськогосподарсь­ких угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, у тім числі на умовах оренди.

5. Ставки фіксованого сільськогосподарського податку встанов­люються з одного гектара сільськогосподарських угідь у відсотках до грошової їх оцінки в таких розмірах:

— для ріллі, сіножатей та пасовищ — 0,5;

— для багаторічних насаджень — 0,3.

6. Платники фіксованого сільськогосподарського податку визна­чають його суму на поточний рік у порядку і розмірах, передбаче­них Законом, і до 1 лютого подають розрахунок до державної подат­кової служби за місцем їх знаходження.

Протягом поточного року щомісяця до 20 числа місяця, наступ­ного за звітним, указаний податок сплачується у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал. Установлено такий квартальний розподіл річної суми податку: І квартал — 10%, II квартал — 10%, III квартал — 50%, IV квартал — 30%.

За сплати фіксованого сільськогосподарського податку у формі поставок сільськогосподарської продукції встановлені такі терміни.

За поставок зерна термін встановлюється за погодженням з район­ною державною адміністрацією, але не пізніше 15 жовтня (ранні зе­рнові культури) та 1 грудня (пізні зернові та технічні культури). Поставка продукції тваринництва для сплати податку має здійсню­ватись щомісячно, але не пізніше останнього дня поточного місяця. При цьому витрати, пов'язані з транспортуванням сільськогоспо­дарської продукції до заготівельних підприємств і організацій, не­суть платники податку.

З метою стабілізації сільськогосподарського виробництва з 1 сі­чня 1999 року до 1 січня 2001 року звільняються від сплати фіксо­ваного сільськогосподарського податку сільськогосподарські това­ровиробники, які є платниками податку згідно з розглянутим вище Законом.

Від сплати фіксованого сільськогосподарського податку також звільняються дослідні господарства вітчизняних науково-дослідних установ і навчальних закладів, професійно-технічні училища сільсь­когосподарського профілю та сортовипробувальні станції.

Податок із власників транспортних засобів

Кошти, що надходять від стягнення податку, спрямовуються на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання ав­томобільних шляхів загального користування, проведення природо­охоронних заходів на водоймищах. Податок зараховується в бю­джети місцевого самоврядування. Структурно-логічну схему подат­ку на транспортні засоби зображено на рис. 1

ПОДАТОК ІЗ ВЛАСНИКІ В ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ

Платники податку

Об'єкт оподаткування

Ставки податку

Джерело сплати податку

Податкові пільги

Термін сплати

Штрафні санкції

Підприємства, організації – власники транспортних засобів

– автомобілі

– колісні трактори

– мотоцикли

– яхти, судна парусні, човни моторні

– зі 100 см3 об'єму двигуна

– з 1 кВт потужності двигуна

– з 1 см довжини транспортного засобу

ЕКЮ (ЄВРО)

– вид транспортного засобу

– потужність двигуна

– призначення, використання

Фактори, що впливають на ставку

Прибу-ток

– автомобілі швидкої допомоги, пожежні

– транспортні засоби для перевезення пасажирів підприємствами автотранспорту загального користування

Звільнені від податку

Перед реєстра-цією, технічним оглядом

– за приховання (заниження) податку штраф 200% суми податку

– за неподан-ня в строк розрахунків та інших документів – штраф 50% суми податку

– за несвоє-часне пере-рахування податку – пеня 0,3% за кожний день затримки

– трактори колісні, автобуси і спеціальні автомобілі для перевезення людей у сільськогосподарських підприємствах – товаровиробниках

Податок зменшується на 50%

Рис. 1 Структурно-логічна схема податку на траспортні засоби суб'єктів господарювання
Порядок обчислення і сплати податку на транспортні засоби регу­люється Законом України «Про податок із власників транспортних за­собів та інших самохідних машин і механізмів» від 18 лютого 1997 p.

Платниками податку є підприємства, організації, установи (юри­дичні особи) — власники транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Згідно із законодавством об'єктами оподаткування є автомобілі (легкові, вантажні, спеціального призначення); колісні трактори; мото­цикли, яхти, судна парусні, човни моторні і катери. Не оподатковують­ся: трактори на гусеничному ходу; машини та механізми для сільсько­господарських робіт; автомобілі швидкої допомоги та пожежні;

транспортні засоби (підйомні й самохідні), що використовуються на за­водах, складах, у портах для перевезення вантажів на короткі відстані.

Ставки податку визначено в розрахунку на рік: зі 100 см3 об'єму двигуна, з 1 кВт потужності двигуна, з 1 см довжини транспортного засобу. Усі ставки податку встановлені в ЕКЮ (з 1 січня 1999 року в ЄВРО) за видами транспортних засобів і диференційовані залежно від потужності двигуна, виду транспортного засобу, його призначення й використання.

Обчислення податку здійснюється на підставі даних про кіль­кість транспортних засобів за станом на 1 січня поточного року. Якщо транспортні засоби отримані у другому півріччі, то податок сплачується в половинному розмірі.

Податок сплачується перед реєстрацією, перереєстрацією або технічним оглядом транспортних засобів за період до наступного технічного огляду.

Сплата податку здійснюється в валюті України, розраховується за валютним курсом Національного банку на перший день кварталу, в якому сплачується податок, і залишається незмінною до кінця кварталу.

Від сплати податку звільняються підприємства автомобільного транспорту загального користування (стосовно транспортних засо­бів, зайнятих перевезенням пасажирів, у тому разі, коли законодав­че встановлено тарифи на оплату проїзду). Сільськогосподарські підприємства-товаровиробники сплачують податок на трактори ко­лісні, автобуси і спеціальні автомобілі для перевезення людей (з кількістю місць менше 10) у розмірі 50%.

Для підприємств встановлено достатньо високу відповідаль­ність за сплату податку. У разі заниження податку стягується вся сума заниження і штраф у двократному розмірі від тієї ж суми. За відсутності обліку об'єктів оподаткування або за ведення об­ліку з порушенням установленого порядку (неподання, несвоєча­сне подання розрахунків та інших документів, необхідних для обчислення і сплати податку) стягується штраф у розмірі 50% від суми податку, що підлягає сплаті. Сплата вказаних штрафів здійс­нюється за рахунок прибутку, що залишився у розпорядженні підприємства.

Сума податку на транспортні засоби включається до складу ва­лових витрат платника, а отже, зменшує оподатковуваний прибуток і суму податку на нього. Джерелом сплати податку на транспортні засоби є балансовий прибуток підприємства, що впливає на розмір чистого прибутку підприємства.

Аналіз механізму стягнення податку на транспортні засоби дає змогу зробити висновок, що поряд із фіскальною функцією вказа­ний податок виконує регулюючу функцію. Він спрямований на під­вищення інтенсивності використання транспортних засобів.

Податок на нерухоме майно (нерухомість)

У Законі України «Про систему оподаткування» передбачений податок на нерухоме майно суб'єктів господарювання. Законодав­чих актів щодо вказаного податку поки що не прийнято.

Мета введення названого податку — забезпечити збалансування доходів і витрат консолідованого бюджету держави та сприяти під­вищенню ефективності використання нерухомості суб'єктами гос­подарювання. Було підготовано кілька варіантів закону стосовно цього податку. Останній його варіант, опрацьований 1997 року, пе­редбачав, що об'єктом оподаткування є земля, а також постійні бу­дівлі і споруди, що конструктивно й технологічно зв'язані з землею, на якій їх розміщено.

Структурно-логічну схему останнього варіанта проекту Закону «Про податок на нерухоме майно (нерухомість)» подано на рис. 2

Податок на нерухомість

Податок на будівлі

Податок на споруди

Об'єкти оподаткування

Обчислюється множення одиниці вимірювання будівлі, що має окремий реєстраційний номер в державній податковій адміністрації, на середню поточну її вартість визначену на 1 січня податкового року

База оподаткування

Встановлюється законом про державний бюджет на поточний рік

Ставка податку

Податковий період – податковий рік

Будівлі

Податковий період – календарний місяць

Споруди

Встановлюється законом про державний бюджет на поточний рік (не нижче 1% та не вище 3% від бази оподаткування)

Ставка податку

Сукупна балансова вартість споруд, що перебувають у власності (користуванні) платника податку

База оподаткування

1. Що перебувають у власності:

– держави та територіальних громад

– неприбуткових релігійних організацій

– установ і організацій іноземних держав

2. Законсервовані та не введені в експлуатацію

3. Пам'ятка культури, архітектури

4. Природоохоронного призначення

5. Що знаходяться в зонах відчуження

Не оподатковуються будівлі та споруди:

Рис. 2 Структурно-логічна схема податку на нерухоме майно (нерухомість)



Податок на нерухомість має бути загальнодержавним податком і є різновидом податку на майно. Податок на нерухомість складається з суми податків на землю, будівлі і споруди.

Нерухомість — це земля і постійно розміщені на ній будівлі та спо­руди. Будівлі — це житлові будинки, офіси, гаражі, дачі. Споруди — це об'єкти які підпадають під визначення першої групи основних фондів, за винятком будівель. Якщо об'єкт, який належить до основних фондів першої групи, використовується одночасно як споруда та як будівля, платник податку має звернутися до податкової адміністрації із заявою про розмежування напрямів використання такого об'єкта з метою окремого визначення податкових баз і строків оподаткування.

Слід звернути увагу на те, що в розглянутому варіанті проекту зако­ну щодо податку на нерухомість передбачається для розрахунків бази оподаткування застосовувати індексацію бази оподаткування на рівень інфляції. Така індексація можлива, коли рівень інфляції, розрахований на базі податкового року, дорівнює або перевищує 110 відсотків.
Случайные рефераты:
Реферати - Життєвий і творчий шлях Нестора Чира
Реферати - Життя і творчий шлях Андрія Головка
Реферати - Євген Маланюк
Реферати - Життя і творчий шлях Івана Котляревського
Реферати - Життя та творчість Романа Іваничука
Реферати - Життя та творчість Євгена Маланюка
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія