Феодалізм в Київській Русі: особливості в виникненні і початковому розвитку
Свого часу ми багато уваги приділили встановленню аналогії між виникненням феодальних інститутів Київської Русі і західноєвропейського середньовіччя в праці "Феодальные отношения и Киевская Русь".

Але встановлювати, навіть поглиблювати ці аналогії тепер малоцікаво - це вже пройдений етап нашої історіографії. Тепер перед нами стоїть нове завдання - визначити специфіку генезису феодалізму в Київській Русі, тобто того типу феодалізму, що встановився в основному її центрі - Київській землі.

Щоб порівняння було цілком чітке, візьмемо за основний об’єкт так званий класичний тип західноєвропейського феодалізму - французький.

Феодалізм у Франції, так само як і в країнах, що входили до складу Римської імперії, розвивався подвійним шляхом: у результаті розкладу рабовласницького античного способу виробництва, що панував у Римській імперії, і в результаті розкладу родової общини давніх германців. Обидва ці процеси були об’єднані германським завоюванням. З їх взаємодіяння, як їх синтез, і виник феодалізм. Пануючою формою феодалізм стає в результаті революції рабів, які в союзі з колонами повалили рабовласницьку формацію.

Іншим шляхом виникає феодалізм у Київській Русі. Тут він виникає в результаті розкладу родоплемінних відносин, зокрема в результаті розкладу сільської общини.

Ця основна відмінність визначає ряд дальших специфічних рис і в процесі виникнення феодального землеволодіння, і в процесі виникнення феодальної політичної організації.

Так, у нас початок великому землеволодінню був покладений не поділом земель між верхами завойовників, як, наприклад, у Франції, а повільною експропріацією земель общинників елементами, що виникли в надрах сільських общин, які розкладались, а потім до цієї експропріації приклали руку князі, дружинні елементи і церква.

Отже, основну масу феодалів у нас становили не ці верхи завойовників - герцоги й графи, а саме землевласницькі елементи.

Особливо впадають в очі відмінності в процесі виникнення класу феодально-залежного сільського населення. В той час, як кріпосному селянинові у Франції передували античний раб і колон, у Київській Русі кріпосному селянинові передував патріархальний раб. Можна думати, що саме Київську Русь мав на увазі Ленін, говорячи про перехід суспільства "від первісних форм рабства до кріпосництва".

Але оскільки число рабів, що перебували в патріархальній експлуатації, було невелике, то в Київській Русі одним з основних способів закріпачення селянства було перетворення данини у феодальну ренту. І в Франції були групи сільського населення, що платили спочатку податок (census), а далі перетворились у типових сервів; це так звані (censualii), що належали королям і церкві. Але число їх порівняно з іншими групами закріпаченого населення було невелике.

Оскільки клас феодалів виник спочатку з елементів, що перебували поза князівською організацією, то не всі феодали були зв’язані службовими відносинами з князем. Тому васальні відносини в нас не були яскраві, не оформлювались досить чітко ні в правових формах, ні в обрядах. А це знову-таки мусило відбитись і на інститутах поземельного феодального права. Ми не мали достатнього матеріалу для розв’язання питання про характер боярського землеволодіння. У нас навіть були землі, де не утворився інститут васалітету, де не було бенефіціїв і феодів (наприклад, Новгород і Псков) і де земельні відносини були організовані на інших основах.

Багато характерних рис ми спостерігаємо і при виникненні феодальної політичної організації. Як ми могли переконатись, київська феодальна монархія виросла з так званого племінного князівства. Природно, що патріархальні пережитки в організації влади довго ще виявляли свого впливу. Досить вказати, що Київська Русь перебувала під владою цілого роду князів Рюриковичів.

Відносини між князями мали патріархальний характер. Цей патріархальний характер князівської влади і визначив виникнення так званої удільної системи. Як було вказано, відносини між великими і місцевими князями були засновані на васалітеті - сюзеренітеті, але все-таки патріархальні риси ще довго чергувались у різних формах.

У Франції цих пережитків патріархальних відносин в організації королівської влади було далеко менше. Не було там і передумов для виникнення удільної системи. Великими феодалами там стали герцоги й графи, що належали до інших родів.

Дуже характерно, що при організації феодальної політичної влади збереглось віче як свого роду "релікт" від часів племінних князівств. Такого органу, як віче, у Франції в епоху виникнення феодальної монархії не було.
Случайные рефераты:
Реферати - Місце Марка Вовчка в історії розвитку української прози
Реферати - Життя та творчість Остапа Вишні
Реферати - Микола Куліш
Реферати - Матвій Шестопал
Реферати - Життя і творчість Василя Барки
Реферати - Життя і творчий шлях Андрія Головка
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 15
    Гостей: 15
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта