Ф’ючерсна торгівля в Україні: спотові ринки біржових товарів
Одним з показників якісного стану біржової торгівлі прийнято вважати зміст здійснюваних на біржах угод і операцій. Історія міжнародної біржової торгівлі свідчить, що загалом біржі пройшли тривалий шлях розвитку: від класичних угод з реальним товаром до модерних ф'ючерсних і опціонних угод. Останні, як відомо, є угодами з типовими контрактами, учасники яких мають змогу страхувати цінові ризики на свій товар. Поточні та прогнозні біржові ціни слугують орієнтиром у діяльності виробників і споживачів. Ці й інші функції біржі визначають її значимість в сучасних умовах.

Розвиток ринкових відносин в Україні дав поштовх створенню строкових товарних, валютних і фондових біржових ринків. Однак, зрушення, що вже відбулися в цьому напрямку, поки що не забезпечили відчутного прориву в галузі біржової торгівлі. Отже завдання пошуку шляхів успішного розв'язання даної проблеми залишається актуальним.

У світовій практиці накопичений величезний досвід з організації ф'ючерсних ринків. Його вивченню, а також можливостям використання присвячені сотні праць. Серед тих, які видані в Україні, варто згадати роботи О. М. Сохацької, Є. А. Шаповалова [3, 4]; умови створення ф'ючерсного валютного ринку вивчають В. І. Міщенко, С. В. Науменкова [1], товарного - О. М. Сохацька, М. О. Солодкий [3, 2].

Дана проблема вирішується вченими й фахівцями в галузі біржової торгівлі на наукових семінарах, конференціях. Зокрема, на Міжнародному науково-практичному семінарі "Впровадження товарних деривативів в Україні та світовій практиці ф'ючерсної торгівлі", який відбувся наприкінці 2003 р. у Києві, розглядалися питання використання товарних деривативів як інструментів фінансової інженерії, проблеми роботи клірингової та розрахунково-клірингової систем. Проте аналіз зазначених та інших джерел показує, що залишається багато невирішених проблем, пов'язаних з організацією спотових ринків у нашій країні.

Метою даної статті є розробка пропозицій щодо створення організованих спотових ринків біржових товарів як основи функціонування ф'ючерсних ринків.

Прийнято вважати, що розвиток біржової торгівлі в Україні впродовж останніх тринадцяти років не призвів до створення організованих спотових ринків основних сировинних товарів; що відсутність таких ринків зводить нанівець усі спроби переходу до ф'ючерсної торгівлі; що для торгівлі товарними деривативами бракує законодавчого забезпечення; що уряд здійснює недостатньо чітку й послідовну політику щодо створення біржових ринків, підтримки контролю і регулювання діяльності товарних бірж; що велика кількість бірж, універсальний характер більшості з них, наявність у структурі біржового товарообігу значної частини угод з так званим не біржовим товаром (товари "народного споживання", обчислювальна техніка, транспортні засоби) є чинниками, що стримують розвиток цивілізованої біржової торгівлі.

З огляду на існуючу ситуацію на біржовому ринку, а також виходячи з того, що перехід до ф'ючерсної торгівлі є бажаним, але разом з тим неможливим через відсутність організованого наявного ринку, видається доцільним нагадати вимоги до сучасних товарних бірж:

вони повинні мати сучасні електронні торгові й розрахункові системи, які дозволять забезпечити дешевий і надійний доступ до торгів, а також якісну обробку та швидке надходження їхніх результатів;
вони мають забезпечувати чіткість і гарантованість розрахунків по угодах, які укладаються на них; це обумовлює необхідність створення розрахункової палати без права проведення активних операцій з коштами учасників торгів, яка б повністю чи частково гарантувала забезпечення учасників згідно з поданими заявками, максимальну швидкість передачі цінової інформації її користувачам і одночасно максимальні можливості контролю впроваджених дій і швидкість реагування на них з боку учасників торгів;
вони повинні використовувати наявну банківську систему, оскільки мета існування біржі - організація ринку, а не перерозподіл фінансових потоків;
головним, хоча і не прямим, одержувачем вигоди від діяльності товарних бірж мають бути суб'єкти пов'язаної з нею фінансово-розрахункової інфраструктури;
вони повинні нести зрозумілу і реальну відповідальність за ухвалюванні ними рішення;
організаторам товарних бірж необхідно усвідомити, що цей бізнес не може бути побудований тільки за рахунок торгівлі наявним товаром (такі торги мають бути доповненням і своєрідним "містком" до торгів спотовими контрактами на ціноутворюючі товари).
Згідно з висунутими вимогами, а також виходячи з того, що наявним в Україні економічним умовам відповідає торгівля на біржах реальним товаром, яка з часом переросте у ф'ючерсну й опціонну, визначаються принципові підходи до вдосконалення біржового механізму.

На нашу думку, підходи до вдосконалення біржового механізму доцільно розглядати з позицій найбільш зацікавлених у функціонуванні товарних бірж в Україні суб'єктів - уряду та самої товарної біржі. Слід зазначити, що процес удосконалення біржового механізму з одного боку включає в себе упорядкування роботи біржового ринку в цілому, з іншого - удосконалення біржового механізму на кожній біржі окремо (рис. 1).



Рис. 1. Принципові напрями удосконалення біржового механізму

Поширеною є думка, що створення організованого біржового ринку, підвищення ефективності біржової торгівлі в сучасних економічних умовах неможливі без державного регулювання. Зважаючи на це, видається за доцільне, щоб сформульовані вимоги до сучасних товарних бірж були враховані та послідовно й жорстко втілені в певні регулятивні та наглядові процедури.

У межах державного регулювання діяльності товарних бірж на нашу думку особливу увагу слід приділяти питанням сприяння концентрації попиту та пропозиції на біржах шляхом ліцензування й законодавчого обмеження кола біржових товарів та завдяки організаційній концентрації регулятивних і наглядових процедур.

Однак і самі товарні біржі повинні докладати певних зусиль щодо подальшого підвищення рівня якості біржової торгівлі: брати участь у навчанні брокерів, підготовці необхідної інформації для наступного її поширення в засобах масової інформації, розширювати спектр послуг, які біржа надає клієнтам [5], удосконалювати засоби котирування цін з метою сприяння виявленню реальних цін на ринках.

Сприяння уряду вирішенню завдань забезпечення концентрації попиту та пропозиції на біржах, а отже, й створення умов для об'єктивного (ринкового) ціноутворення є, на нашу думку, неможливим без скорочення кількості бірж, тим більше, що з майже 600 зареєстрованих в Україні бірж лише незначна їх кількість функціонує повноцінно. У цьому зв'язку декому видається доцільним запровадження ліцензування діяльності як товарних бірж, так і біржових посередників.

Головними ж критеріями такого ліцензування можуть стати економічна ефективність (розмір зборів і комісії, доступність технології для учасників), прозорість проведення торгів, максимальне використання електронних торгів і документообігу, гарантії біржі щодо виконання зобов'язань. На нашу думку, товарними біржами має здійснюватися ведення торгівлі з дотриманням ними наступних умов:

значення основних показників ефективності біржової діяльності (обсяги біржового товарообігу, кількість членів і брокерів біржі, регулярність укладання угод і їхня кількість, ліквідність продажів) є оптимальними;
положення "Статуту" біржі і "Правил" біржової торгівлі відповідають вимогам чинного законодавства;
немає порушень з боку біржі та брокерів "Статуту" біржі, "Правил" біржової торгівлі і біржового арбітражу, Закону України "Про товарну біржу", інших законодавчих і нормативних актів, що регламентують їхню діяльність;
біржа має всі необхідні умови для проведення публічних торгів (місткий, спеціально обладнаний торговий зал, електронне інформаційне табло, технічні засоби зв'язку);
на біржі працюють фахівці;
біржа вчасно й у повному обсязі надає необхідну інформацію контролюючому органу.
Суттєво скоротити кількість товарних бірж шляхом їхньої переорієнтації на інші організаційно-правові напрями діяльності можна за умови включення до Закону України "Про товарну біржу" статті "Біржовий товар". У цій статті має міститися норма, яка визначає необхідність ведення торгівлі на біржі оптовими партіями однорідного товару і за стандартизованими контрактами. Поява такої норми в законі, що регламентує діяльність товарних бірж в Україні, посприяє закриттю бірж, які займаються торгівлею рухомим і нерухомим майном (фактично виконуючи роль нотаріату), автотранспортом та іншими не біржовими товарами.

Досвід російських бірж показує, що для торгівлі такими товарами в інфраструктурі бірж створюються спеціальні торгові доми або ж самі біржі перетворюються на такі підрозділи.

Видається логічним, аби регулятивні та наглядові процедури щодо біржової торгівлі здійснювалися не кількома державними структурами (як це має місце нині), а єдиною організацією - "Державною комісією з товарних бірж" утвореною на зразок державної комісії з цінних паперів і фондового ринку. На державну комісію з товарних бірж мають покладатися функції регулювання діяльності товарних бірж, які полягають у наступному:

ліцензування діяльності товарних бірж і біржових посередників;
контроль за дотриманням біржового законодавства товарними біржами і брокерами;
розробка методичних рекомендацій з питань біржової діяльності (біржові правила, контракти й ін.);
узагальнення практики біржової діяльності, вироблення пропозицій щодо вдосконалення законодавства про товарні біржі;
участь у здійсненні заходів щодо підвищення кваліфікації кадрів для біржової діяльності.
Державна комісія з товарних бірж, як і державна комісія з цінних паперів і фондового ринку, має створюватися за моноцентричною ознакою (тобто, окрім головного відділення, треба створити територіальні відділення в тих обласних центрах України, де зосереджена біржова торгівля).

Одним з головних завдань діяльності державної комісії з товарних бірж може стати й підвищення рівня їхньої спеціалізації. Напрямок діяльності обирається кожною товарною біржею самостійно, але лише державна комісія з товарних бірж може офіційно визначати тип біржі - універсальна чи спеціалізована за певним товаром - і встановлювати відповідний статус товарної біржі. Так, наприклад, не можна визнавати біржу аграрною тільки тому, що частка угод із сільськогосподарською продукцією складає 2-5% у загальному обсязі біржового товарообігу.

Спеціалізованою ж можна вважати біржу за умови, що на ній укладається 20% і більше угод з профілюючого товару в загальному обсязі біржового товарообігу. Надалі в міру розвитку біржової торгівлі цей показник може зростати.

Як показує досвід, низька активність підприємств на товарних біржах пояснюється насамперед тим, що їх керівники, будучи за всіма ознаками потенційними клієнтами товарних бірж, мають недостатнє уявлення про біржову діяльність, про наявність бірж у регіоні, та їхню спеціалізацію. Така ситуація певною мірою обумовлена відсутністю доступної об'єктивної інформації про стан біржової торгівлі. Настав час формування модерної біржової культури, адже наявні в Інтернеті сайти деяких бірж, біржова інформація, що зрідка з'являється у друкованих ЗМІ, не можуть задовольнити потреби підприємств, біржовиків та інших зацікавлених суб'єктів.

Для поширення інформації, щодо діяльності бірж та їх можливостей необхідно ширше використовувати можливості ЗМІ. Зокрема, державна комісія з товарних бірж може стати засновником і видавцем спеціалізованого видання (журналу). У ньому можуть розміщатися огляди окремих біржових товарних ринків; інформація про зміни у законодавчому полі з коментарями фахівців; аналіз досвіду діяльності провідних бірж в Україні та інша інформація.

Методична ж робота державної комісії з товарних бірж може полягати у розробці рекомендацій з проведення планування біржової діяльності, серйозній аналітичній роботі на товарних біржах з використанням відповідних економічних показників.

Отже, швидке створення організованих прозорих ринків найважливіших сировинних товарів є можливим лише за умови поєднання зусиль уряду, біржових об'єднань і окремих бірж. В даній статті нами сформульовано певні тези щодо вдосконалення біржової торгівлі як на біржовому ринку в цілому, так і на окремих біржах, надано конкретні пропозиції щодо їх реалізації. При цьому особливу увагу приділено державному регулюванню біржової торгівлі.

Сподіваємося, що впровадження у практичну діяльність бірж запропонованих заходів якоюсь мірою сприятиме залученню до біржової торгівлі товаровиробників і біржових посередників - потенційних учасників ф'ючерсних ринків.

Література

Міщенко В. І., Науменкова С. В. Організація ф'ючерсного валютного ринку // Фінанси України. -1998. - №10. - С. 60-69.
Солодкий М. О. Біржовий ринок. - К.: Джерела М, 2001. - 336 с.
Сохацька О. М. Міжнародні ф'ючерсні ринки: теоретико-методологічні аспекти. - Тернопіль: Карт-бланш, 2002. - 454 с.
Шаповалов Є. А. Перспективи входження фінансового ринку України в світову систему торгівлі деривативами // Вісник НБУ. - 2001. - №4. - С. 58-60.
Кириенко О. Э. Расширение функций региональных бирж // Матеріали Першої Всеукраїнської наукової конференції "Україна наукова - 2001". - Т. 11 Економічні науки. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2001. - С. 34-35.
Случайные рефераты:
Реферати - Микола Хвильовий - український прозаїк, поет, публіцист
Реферати - Богдан Лепкий
Реферати - До "280 річниці з дня народження Григорія Сковороди" (творча робота)
Реферати - Ідейно–художній аналіз роману І. Багряного "Тигролови"
Реферати - Михайло Грушевський – видатний український історик. Політична та громадська діяльність Михайла Грушевського
Реферати - Коцюбинський Михайло Михайлович
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 7
    Гостей: 7
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта