Економічний розвиток Бразилії
Економічний розвиток Бразилії

Бразильська економіка, маючи високорозвинене сільське господарство, видобувну промисловість й сектор послуг, є найпотужнішою в регіоні й впливає на світові ринки. До прийняття стабілізаційного плану в середині 1994 р. інфляція в країні сягала просто стратосферних висот, і іноземні інвестори боялися вкладати кошти в національну економіку. Сувора грошова політика принесла свої плоди зростання цін на споживчі товари в 1998 р. склало 2 % проти 1000 % у 1994 р Одночасно зростання ВВП скоротилося з 5,7 % у 1994 р. до 3,0 % у 1997 р. через жорстку кредитну політику. У 1998 р. економіка країни зіткнулася із серйозним випробуванням: всесвітня фінансова криза призвела до відтоку інвестицій із країни. Приблизно 30 млрд дол. були вилучені за серпень і вересень 1998 р. Найбільш серйозним наслідком для Бразилії, після російської відмови виплат боргів, стало ухвалення рішення про зміну процентної річної ставки (вона досягла 50 %). Після коректування податкової програми й прийняття нових принципів структурних перетворень Міжнародний Валютний Фонд видав кредити країні в розмірі 41,5 млрд дол. У січні 1999 р. Центральний банк Бразилії оголосив про одноразову 8-процентну девальвацію реала й відмову надалі штучно підтримувати курс національної валюти. Уряд сподівався на початок економічного зростання до кінця 1999 р. і продовжує заявляти про дотримання суворого антиінфляційного курсу.
Бразилія має великі запаси корисних копалин: залізної (понад 100 млрд т), марганцевої (100 млн т), уранової (265 тис. т) руд, значні запаси бокситів, руд кольорових металів, вугілля (21 млрд т), алмазів, срібла, золота, нафти та ін. Розвиток транспортної інфраструктури сприяв би економічному розвиткові країни.
Найбільші родовища залізної руди знайдені в штатах Мінас-Жераїс і Пара, марганцевих руд — у Мату-Гроссу й Амапа. З усіх розвіданих запасів вугілля (переважно в штатах Ріу-Гранді-ду-Сул і Санта-Катарина) тільки невеликий відсоток придатний для використання в сталеливарній промисловості.
На материковому шельфі розташовані родовища нафти та природного газу. Уряд і приватні компанії постійно ведуть розвідку нових родовищ корисних копалин.
Дві третини країни вкриті лісами — Бразилія має у своєму розпорядженні сьому частину всіх світових лісових ресурсів. Основна маса лісів зосереджена в Амазонії і приатлантичній прибережній зоні. Розвиток лісодобувної галузі гальмується слабко розвинутою транспортною інфраструктурою. Бразилія, з огляду на розміри території, відчуває брак орних земель.
Бразилія має величезний рибопромисловий потенціал, але його розробка ведеться уповільненими темпами, й продуктивність цієї галузі загалом низька Починаючи із середини XX ст. почалося зниження частки сільського господарства у валовому національному продукті. У наші дні менше третини всього економічно активного населення зайнято в цій галузі. Бразилія самостійна щодо забезпечення себе продовольством, більше того, країна — провідний експортер тропічних зернових культур. На відміну від інших країн Латинської Америки, Бразилія підвищила сільськогосподарське виробництво, не особливо збільшивши кількість оброблюваних земель. Придатними для обробки є не більше 9 % усіх земель, і при цьому солідна частка земель обробляється за допомогою примітивних технологій. Механізоване виробництво — рідкість, застосовується переважно на півдні й південному сході. Невелика частка сільгосптехніки використовується на північному сході, хоча тут зосереджена половина всіх бразильських ферм (середня площа ферми при цьому складає не більше 5 га). Уряд побудував тут кілька великих іригаційних споруджень, але їхня підтримка обходиться занадто дорого й обслуговують вони невелику кількість ферм і бавовняних плантацій.
Бразилія — перший у світі виробник кави, що є основною частиною її екс порту. Сан-Паулу й Мінас-Жераїс — основні «кавові» штати, за ними йдуть Парана й Еспіріту-Санту. Соя та її продукти (корми для тварин) — ше одна важлива частина експорту. Більшість врожаїв сої збирається в штатах Парана й Ріу-Гранді-ду-Сул. Розширення механізації господарств і підвищена цінність сої вивели в національні лідери з виробництва штат Мату-Гроссу. Найстаріші галузі бразильського сільського господарства відповідають на сучасні запити національного господарства. Прикладом цього є швидкий ріст плантацій цукрової тростини в штаті Сан-Паулу і на північно-східному узбережжі Урядова програма передбачає заміну бензину як палива, виробленого з дорогої імпортованої сировини, на етанол. Заводи з переробки цукрової тростини були переорієнтовані на виробництво нового виду палива. Програма виявилася досить успішною, і протягом багатьох років у Бразилії вироблялися автомобілі, що працюють на етанолі. Деяку частину етанолу одержували з касави: Бразилія — світовий лідер у виробництві цієї культури. Крім того, Бразилія є світовим лідером у вирощуванні какао, бананів, бобів і найкрупнішим у Західній півкулі виробни ком рису. Більшість цих культур надходить на внутрішній ринок, але частина експортується: чорний і джутовий перець зі штату Амазонас, пальмова олія і північно-східного узбережжя, часник — зі штату Мінас-Жераїс, чай — із Сан Паулу, тютюн — із Санта-Катарини і Ріу-Гранді-ду-Сул, що є центром м'ясопе реробної промисловості Бразилії, адже країна має одне з найбільших у світі поголів'їв худоби. Основний національний постачальник лісоматеріалів — ліси Амазонії, невелика частина лісу надходить із Північної Бразилії Промислова деревина надходить з півдня і південного сходу, близько половини складають евкаліпти (раніше вони імпортувалися з Австралії), а також гондураська сосна інші види тропічної деревини.
Четверта частина улову прісноводної риби надходить з Амазонки та її при ток. Ловля прісноводних риб ведеться переважно приватними особами з ви користанням традиційних технологій. Дві третини океанського лову припадає на частку рибальських компаній, що знаходяться на півдні й південному сході країни. Рибальські компанії північно-східних портів ведуть ловлю омарів і креветок. Майже в кожному штаті Бразилії ведеться видобуток корисних копалин.
Лідером гірничодобувної промисловості є штат Мінас-Жераїс. що робить найбільший внесок в обсяг загальнонаціонального видобутку мінеральних копалин (за винятком нафти й газу). Протягом довгого часу цей штат залишався першим у країні з видобутку залізної руди, що ведеться біля Белу-Орізонті, у верхній частині долини Ріу-Досі. Нещодавно до експорту мінас-жераїськоі залізної руди додався експорт паранської залізної руди (шахта Гарайя-Гранде. розташована на захід від ріки Арагуайа). Була прокладена 500-мильна ділянка залізниці, що з'єднує родовище з портом Сан-Луїс. Більшість бразильського експорту залізної руди контролюється державною компанією «Кіо Оосе Уаііеу Сотрапу». Із середини 1980-х рр. держава поступово почала відмовлятися від настільки значної опіки над гірничодобувною промисловістю — почалася денаціоналізація галузі.
Крім алюмінію і марганцевої руди зі штату Амазонас, залізної руди, бразильська промисловість споживає більшість інших мінеральних копалин, що обуваються. Це хром, магній і кварц — з Баіі, мідь і свинець — з Баії і Ріу-Гранді-ду-Сул, азбест - з Гояс, нікель із Гояс і Мінас-Жераїс. Останній штат — основний в Бразилії постачальник цинку й міді. На південь від ріки Амазонки знайдені родовища олов'яних руд, родовища вольфраму знайдені в Ріу-Гранді-ду-Норті, срібла - у Парані й Баії. Видобуток вугілля в Санта-Катарині покриває більше половини потреб усієї країни Штат Мінас-Жераїс спеціалізується на видобутку золота і коштовних каменів, а штати Баїя й Еспіріту-Санту - на видобутку тільки коштовних каменів топазів, аметистів, опалів, аквамаринів, гурмалшів, смарагдів й інших різновидів напівкоштовних каменів.
З 1940 р , коли почалася комерційна розробка нафтових родовищ, до 1965 р видобуток нафти вівся в штаті Баїя, на північ від міста Салвадор. Згодом були знайдені нові родовища в районі від Форталеза до Сантус. Видобуток природного газу ведеться в штатах Сержиш й Баїя. У 1987 р. була пробурена перша свердловина в штаті Амазонас, за 450 миль від міста Манаус. Більше половини всієї нафти добувається в штаті Ріо-де-Жанейро. Державна компанія «Реtrobras», заснована в 1953 р., має найсучасніші технології у світі з глибинного буріння. Починаючи з 1967 р. бразильська промисловість більше, ніж сільське господарство, сприяла підйомові національної економіки. Промисловість — найбільш динамічна галузь економіки.
Хоча більшість продукції йде на внутрішній ринок, Бразилія експортує широкий асортимент промислових товарів Починаючи зі світової економічної кризи 1930-х рр , провідну роль у національній індустрії почали відігравати державні корпорації. Уряд прагнув уникнути залежності від іноземних корпорацій, і разом із тим відчувався брак інвестицій, здатних підняти національне виробництво під контролем держави опинилися найбільші корпорації типу «Реtrobras» і «Roi Doce Valley Company» Частина інших була створена з пайовою участю іноземного й бразильського приватного капіталу. Успішний розвиток деяких галузей промисловості безпосередньо пов'язаний з протекціоністською політикою, яку проводить уряд Приклад такого успіху — автомо¬білебудівна промисловість Перші підприємства цієї галузі були засновані в 1950-х рр. їхня продукція повинна була замінити американський і німецький імпорт. На державному підприємстві «Аlfa-Romeo» було розпочате виробництво тракторів, а уряд увів ряд захисних тарифів і податкових пільг для захисту внутрішнього ринку. До кінця 1980-х рр виробництво автомобільної техніки сягало 1 млн одиниць на рік, частина продукції експортувалася. Ще кілька прикладів подібної політики — національна нафтохімічна промисловість, найбільша в Латинській Америці Розвиток галузі почався із заснування корпорації «РеігоЬгаз», згодом був підтриманий декількома компаніями за участю іноземного капіталу.
Урядові корпорації, при активній участі бразильських приватних інвесторів, займають провідні позиції у суднобудуванні, частина продукції цієї галузі йде на експорт. Компанія «Еmbraer». яка була заснована державою і спочатку виробляла невеликі літаки, тепер експортує літаки різних типів У наші дні уряд заохочуі розвиток галузей мікроелектроніки й виробництво персональних комп'ютерів У Бразилії створено найпотужніший у Латинській Америці військово-промис повий комплекс Країна є одним зі світових лідерів із виробництва озброєння. Заводи, що випускають зброю, знаходяться як у приватних руках, так і в держав йому управлінні. Продукція, що випускається, відрізняється надійністю і невисокою ціною, що робить її популярною для багатьох країн третього світу Уряд також активно бере участь і в безперспективних, збиткових галузях промисловості. Приклад цього — текстильна промисловість, вона була заснована в 1814 р у штаті Баія, що мав значні бавовняні плантації, у наші дні центр текстильної промисловості — Сан-Паулу.
З 1820-х рр. почався розвиток шкіряної й взуттєвої промисловості в Ріу-Гранді-ду-Сул. Спочатку галузь працювала на власній сировині, у наші дні шкіри імпортують з Уругваю й Аргентини.
Підприємства металургії й машинобудування, сконцентровані в штатах Ріо-де-Жанейро і Мінас-Жераїс, виникли ще в XVIII ст. Південний схід Бразилії - головний промисловий район країни, де сконцентрована основна частина промислових потужностей, більшість робітників працює саме в цьому районі, тут найвищі зарплати; одне місто Сан-Паулу виробляє близько половини промислової продукції Бразилії. Другим промисловим районом є Південь Бразилії, де діє п'ята частина всієї національної промисловості. Північний схід - третій, найбільш слабко розвинутий індустріальний район, тут працює не більше 10 % усіх робітників, рівень оплати праці тут нижчий, ніж на південному сході й півдні. Самі бразильські підприємства невеликі за розмірами, у деяких зайнято більше сотні робітників, причому більшість таких виробництв сконцентрована на півдні й південному сході.
Туризм — відносно молода галузь національної економіки Концепція влаш тування справді курортних районів ще не знайшла свого застосування Туристичний комплекс обмежений декількома великими й дорогими готелями в Ріо-де-Жанейро, гірськими курортами в Мінас-Жераїс. Головні центри розваг розташовані в міських центрах або поблизу. Число іноземних туристів, що відвідують Бразилію, значно відстає від числа місцевих туристів. Бразильці пересуваються країною автомобільним транспортом, хоча в період відпусток і канікул підвищеним попитом користується авіатранспорт.
Бразилія, що має розгалужену річкову мережу і знаходиться в зоні інтенсивного випадання опадів, має один із найбільших у світі гідроенергопотеншал На півдні й південному сході країни сконцентрована більшість електростанцій — адже в цьому районі зосереджені основні споживачі електроенергії.
З 1950-х рр. почалося розширення енергомережі шляхом будівництва нових гідроелектростанцій. Уряд цілеспрямовано розвивав саме цю галузь енергетики — бразильське вугілля відрізняється низькою якістю і непридатне для використання в паливній енергетиці. У 1982 р. був побудований перший атомний реактор «Апега І» біля Ріо-де-Жанейро, у 1984 р. почав діяти найбільший у світі гідроенергетичний комплекс на ріці Парана.
Крім приміських ліній Ріо-де-Жанейро і Сан-Паулу, шляхи промислового призначення, шо з'єднують рудники з портами, залізниці відіграють незначну роль з економші країни. На відміну від енергійної програми будівництва шосейних доріг, будівництво залізниць велося повільними темпами. Тільки під час Другої світової війни була прокладена дорога Ріо-де-Жанейро — Салвадор, німецькі підводні човни завдавали великої шкоди кораблям прибережних перевезень. З того часу були побудовані ділянки дороги, шо з'єднують Мінас-Жераїс зі столицею Бразиліа, Гарайя-Гранде — з Порту-ду-Ітаку (біля Сан-Луїса). Більшість доріг були побудовані ще в XIX ст. із застосуванням різних стандартів, що ускладнює їхню інтеграцію в єдину систему. Ще наприкінці 1950-х рр. Бразилія не мала у своєму розпорядженні загальнонаціональної мережі доріг. Шосе з чотирма відгалуженнями зв'язувало Ріо-де-Жанейро із Сан-Паулу, не існувало доріг із твердим покриттям, що зв'язують Порту-Алегрі. Куритибу, Белу-Орізонті. З початком сезону дошів зв'язок цих міст із торговими центрами практично переривався 3 приходом до влади військових у 1964 р. положення змінилося: основним пріоритетом було проголошене створення національної транспортної інфраструктури.
Сьогодні чудова система доріг з'єднує всі найважливіші пункти Бразилії і навіть кілька міст в Амазонії. Бразилія - одна з передових авіаційних країн Протягом довгого часу бразильці змагалися з американцями за право на винахід літака. Численні авіакомпанії, шо діяли в країні, були об'єднані в три головні компанії: «VARIG», заснована наприкінці 1920-х рр. знаходиться у власності службовців, обслуговує більшість внутрішніх перевезень і головні авіанапрямки міжнародних авіаліній: «VASP» - авіакомпанія штату Сан-Паулу, обслуговує внутрішні рейси й авіалінії в США і Нідерландські Антилли. "Transbrazil" — приватна авіакомпанія, обслуговує внутрішні лінії Кожен центр штату і велике місто має у своєму розпорядженні власний аеропорт, зв'язок із невеликими містами здійснюють реактивні літаки. Сан-Паулу, Бразиліа, Ріо-де-Жанейро, Белу-Орізонті обслуговуються човниковими рейсами, пасажиро- і вантажопотоки інших міст значно поступаються аналогічним показникам Західної Європи. Причина цього — подорожчання авіаквитків і доступність міжміського автомобільного сполучення На Ріо-де-Жанейро і Сан-Паулу припадає більшість авіаперевезень.
Найбільші порти Бразилії: Белен, Форталеза. Ільєус, Імбітуба. Манаус. Па ранагуа, Порту-Алегрі, Ресіфі, Ріо-де-Жанейро, Ріу-Гранді, Салвадор, Сантус. Віторія.
Грошова одиниця країни — реал (100 центаво).
Случайные рефераты:
Реферати - Засудження егоїзму і бездуховності у повісті Івана Нечуя-Левицького "Кайдашева сім’я"
Реферати - Олесь Гончар "Прапороносці"
Реферати - Життя і творчість Михайла Семенко
Реферати - Життя і творчість Романа Андріяшика
Реферати - Огляд творчості Юрія Яновського
Реферати - Літературний портрет Степана Пушика
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 5
    Гостей: 5
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта