Економічна суть страхування
Вопрос страхования и страховки очень актуален в нашем обществе. И, если еще несколько лет назад мы особо не придавали значения этому понятию, то теперь, страхование является неотъемлемой частью нашей жизни.
В современном мире можно застраховать все, свою жизнь, свои действия и поступки, свое движимое и недвижимое имущество.
Самой популярной является страховка на транспортные средства. К большому сожалению, они частенько ломаются или попадают в аварию. В таком случае вы связываетесь со страховой компанией, с которой заключали договор и ожидаете возмещения средства на ремонт своего автомобиля.
Очень часто это получаются немалые суммы денег, ведь купить запчасти для ремонта, купить ксенон, купить прочие необходимые детали высокого качества вы сможете лишь в специализированных автосервисах. Поэтому, обязательно изучите вопросы страхования от и до, чтобы в нужный момент, вы знали свои права и свои возможности.

Нова система економічних і соціальних відносин, зумовлених переходом до ринку, породжує об'єктивну потребу в розвитку страхування як засобу захисту виробництва, майна, добробуту громадян.
Економічна природа виникнення і змісту страхування пов'язана з передачею зацікавленими особами за певну плату іншій (юридичній) особі, як правило, страховій організації (комерційній організації або товариству взаємного страхування) ризику можливого збитку і подальшого відшкодування фактичних збитків при настанні страхового випадку такою особою учасникам страхування. Страхування завжди передбачає акумулювання коштів багатьох осіб (учасників страхування) у спеціальних цільових фондах, які управляються юридичною особою, що має на це право за законом чи в установленому законом порядку, і використовуються виключно з метою компенсації збитків постраждалим при настанні нещасних випадків. Тому страхові відносини завжди складаються з приводу умов формування і використання коштів цільового страхового фонду.
Технологія страхування —- це засіб, обраний для фінансування збитків, яких фізичні та юридичні особи зазнають у зв'язку із різноманітними несприятливими випадками. Характер ризиків, що відшкодовуються через механізм страхування, спосіб дії цього механізму залежать від потреб та бажань того чи іншого суспільства. Потреба у коштах, необхідних для компенсації шкоди, теж буває різною. В одному суспільстві ризик бере на себе уряд, в іншому — приватні компанії. Проте ризики з великими збитками, покрити які неспроможні приватні структури, завжди страхуються урядом через оподаткування або іншим шляхом. Прикладом урядового фінансування є ризик, пов'язаний із використанням ядерної енергії або ризик безробіття.
Страхування є економічною категорією, перебуває у тісному взаємозв'язку з категорією фінансів і входить в економічну систему держави. Як і фінанси страхування зумовлено рухом грошових форм вартості при формуванні і використанні відповідних цільових фондів грошових коштів у процесі розподілу та перерозподілу грошових доходів і накопичень.
Специфічність страхування як економічної категорії обумовлюється трьома основними ознаками випадковим характером настання страхової події, надзвичайністю нанесеного збитку (шкоди) в натуральному і грошовому вираженні та об'єктивною необхідністю попередження та подолання наслідків вказаної події, відшкодування матеріальних та інших втрат.
Страховий захист може бути забезпечений лише за умови, якщо суспільство має відповідні кошти для попередження і відшкодування матеріальних втрат. Звідси виникає об'єктивна необхідність відокремлення для цієї мети частини валового національного продукту, тобто формування страхового фонду, який являє собою резервний запас матеріальних і грошових коштів для забезпечення безперервності процесу суспільного відтворення і надання допомоги людям при настанні страхових подій.
Тому економічна суть страхової діяльності полягає в утворенні спеціалізованими організаціями — страховиками страхового фонду в грошовому вираженні, який формується із внесків страхувальників з метою відшкодування з нього збитків, спричинених окремим страхувальникам у результаті настання страхових випадків, передбачених договором страхування або чинним законодавством.
Отже, можна виділити такі суттєві ознаки, що характеризують специфіку страхування як економічної категорії:
— виникнення грошових перерозподільних відносин, зумовлених на¬явністю ймовірності настання страхових випадків;
— під час страхування здійснюється розподіл завданого збитку між учасниками страхування;
— страхувальниками, який завжди носить замкнутий характер (це зумовлено тим, що випадковий характер понесення збитку тягне за собою матеріальні чи інші витрати, які, як правило, охоплюють не всі господарства, не всю територію певної країни чи регіону, а лише їх частину, що створює умови для компенсації збитків шляхом розподілу збитків одних господарств між усіма застрахованими, а отже, — чим більше учасників страхування, тим менша частка в розподілі збитків припадає на кожного страхувальника);
— замкнутий розподіл збитків передбачає повернення коштів, мобілізованих у страховий фонд (страхові премії кожного страхувальника, що вносяться в страховий фонд, мають лише одне призначення — компенсації ймовірної суми збитків у визначеному територіальному масштабі і протягом визначеного періоду, а тому вся сума страхових платежів повертається у формі компенсації збитків за визначений період у тому самому територіальному масштабі);
— перерозподіл збитків як між територіальними одиницями, так і в часі. Для ефективного територіального перерозподілу коштів страхового фонду в межах одного року необхідна досить велика територія і значна кількість об'єктів, що підлягають страхуванню. Розподіл збитків у часі пов'язаний із випадковим характером виникнення страхових випадків. Це породжує необхідність резервувати частину страхових премій, що надійшли, для створення запасного фонду як джерела компенсації збитків.
Основу страхових відносин складають страхувальник, на якого покладаються обов'язки виплачувати страховику страхову премію (страховий внесок, платіж) та страховик, який зобов'язується у випадку настання певної події відшкодувати страхувальнику збиток чи встановлену суму.
Отже, суб'єктами страхування виступають страхувальник, страховик, застрахований, страхові агенти, страхові брокери.
Страховики — фінансові установи, створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств, або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про страхування", які отримали в установленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.
В окремих випадках, встановлених законодавством України, страховиками визнаються державні організації, які створені і діють відповідно до Закону України "Про страхування". Тоді використання слів "державна", "національна", або похідних від них у назві страховика дозволяється за умови, якщо єдиним власником такою страховика є держава.
Страхувальники — юридичні особи чи дієздатні громадяни, які уклали зі страховиком договори страхування, вносять страхові внески, або є страхувальниками відповідно до законодавства України.
Застрахований — це страхувальник, або особа, на користь якої страхувальник укладає зі страховиком договір страхування, згідно з яким вона набуває прав і обов'язків страхувальника. Страхувальник, як і застрахований, може бути як однією особою, так і різною.
Страхові агенти — громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності (укладання договорів страхування, отримання страхових платежів, виконання робіт, пов'язаних із виплатами страхових сум і страхового відшкодування).
Страхові брокери — громадяни або юридичні особи, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність на страховому ринку від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуванні, як страхувальник. Страхові брокери — громадяни, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності, не мають права отримувати та перестраховувати страхові платежі, страхові виплати та виплати страхового відшкодування.
Закон України "Про страхування" дає визначення страхування як виду цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування, або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Інакше кажучи, страхування — система заходів щодо створення страхових (грошових) фондів, призначених для повного або часткового відшкодування втрат суб'єктами господарювання від непередбачених обставин (стихійних лих, аварій, нещасних випадків та ін.) та надання допомоги громадянам (чи їхнім сім'ям) у разі настання страхових випадків у їхньому житті (досягнення певного віку, втрата працездатності, смерть тощо).
Метою страхування є забезпечення страхового захисту матеріальних інтересів громадян, підприємств, закладів, організацій, банків, бірж. інших господарських об'єктів різноманітних форм власності у вигляді повного або часткового відшкодування шкоди і втрат, спричинених стихійними лихами, надзвичайними подіями тощо, а також виплати громадянам грошових сум під час настання страхових подій за рахунок страхового фонду, який створюється на основі страхових платежів учасників страхування.
Об'єктом страхування є життя, майно, грошові кошти, матеріальні цінності, відповідальність різних видів, договірні обов'язки, у тому числі щодо лізингу, транспорту, вантажів, інших інтересів громадян та юридичних осіб.
Відомо, що крім зниження навантаження на витратну частину бюджету (оскільки відшкодовуються збитки при настанні не передбачуваних незвичайних природних і техногенних явищ), страхування виконує в суспільстві дві важливі функції. Так, страхування дає змогу успішно вирішувати питання соціального забезпечення, оскільки є важливим елементом соціальної системи держави. У країнах з розвинутою ринковою економікою система соціального захисту населення включає в себе державне соціальне забезпечення, корпоративне страхування, індивідуальне страхування, недержавне пенсійне забезпечення. Друга функція страхування полягає втому, що воно є важливим механізмом залучення в економіку інвестиційних ресурсів. Наприклад, страхові компанії Японії, Європи, США управляють загальним обсягом вкладених в економіку коштів на суму в 4 трлн. дол. США (80 % цих вкладень забезпечуються операціями з довгострокового страхування життя).
З огляду на вищевказане можна констатувати, що предметом вивчення цієї дисципліни є специфічні страхові відносини — це є перерозподільні відносини, зв'язані з формуванням страхового фонду за допомогою заздалегідь фіксованих страхових платежів із відшкодуванням шкоди з цього фонду учасникам страхування; фінансові відносини при страхуванні, які носять імовірнісний характер (ймовірність шкоди лежить в основі побудови страхових платежів, за допомогою яких формується страховий фонд).
У процесі викладання дисципліни реалізуються такі завдання: з'ясування об'єктивної необхідності, сутності і ролі страхування в умовах переходу до економіки ринкового типу; висвітлення організації, шляхів розвитку страхового ринку й державного регулювання страхової діяльності, розгляд умов особистого страхування, страхування майна, відповідальності, перестрахування з позиції вітчизняного та зарубіжного досвіду; вивчення особливостей і шляхів поліпшення фінансової діяльності страховиків. Дисципліна вивчає фундаментальні питання теорії страхування, які охоплюють їх економічну суть, функції і сфери застосування; зміст страхової термінології, класифікацію страхування, методику обчислення страхових тарифів, висвітлює умови кожного виду страхування, методику визначення збитку і страхового відшкодування, економічного аналізу і планування страхових операцій, питання перестрахування, страхування в зарубіжних країнах.
Случайные рефераты:
Реферати - Багряний і "Тигролови"
Реферати - Навчальні книжки з літератури за доби Центральної Ради
Реферати - Питання і тести з української літератури
Реферати - Любовна лірика Ліни Костенко
Реферати - Життя і творчий шлях Гната Хоткевича
Реферати - Життя та творчість Миколи Вороного
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 23
    Гостей: 23
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта