Двобій добра і зла у творах українських класиків середини XIX — початку XX століття
Жоден із письменників XIX століття не оминав проблеми добра і зла, розкриваючи її з тільки йому притаманною майстерністю й хистом.

Втіленням зла виступають перед нами Кайдашиха й Мотря із «Кайдашевої сім'ї» І. С. Нечуя-Левицького. Жадібність, егоїзм, темнота і бездуховність цих жінок спричиняють ганебні стосунки в родині, роблять їх не тільки смішними, а й страшними. Протидією їх злому світові виступає добро Мелашки, але й у неї не вистачило сили в боротьбі і вона зрештою уподібнюється Мотрі з Кайдашихою.

Причина духовного зламу Чіпки з роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» криється не так у тих бідах і зневазі, яких йому довелося зазнати в дитинстві і юності, як у роздвоєності душі — визначенні вибору між добром і злом. Зло бумерангом повертається до нього — кінчає життя самогубством його дружина Галя, стара мати приречена на самотність і смерть серед чужих людей. Панас Мирний своїм романом доводить, що за правду треба боротися добрими ділами, а не ножем.

Ще одне зло — гроші — постає перед нами зі сторінок п'єси І. Карпенка-Карого «Хазяїн». Ми знайомимося з «чумазим», новоспеченим капіталістом Пузирем, мета якого не сягає далі наживи, перетворюючи на пекло не тільки життя селян, а й близьких йому людей. Гроші спустошили його душу, заради яких цей чоловік жорстоко розоряє господарства селян, робить нещасними тисячі людей. Та зло повертається і до Пузиря: жадібність зрештою стала причиною його смерті.

Зло таке безжалісне, що руйнує навіть найпрекрасніші людські почуття. У цьому ми переконуємося, коли читаємо «Украдене щастя» Івана Франка. Як і в «Хазяїні» Карпенка-Карого, жадібність стала причиною трагедії трьох люблячих людей: Анни, Михайла та Миколи. Це через прагнення не ділити з сестрою батьківську спадщину чинять з Анною зло рідні брати. І, як наслідок, — зневіра, розчарування, духовна смерть, а у Михайла — фізична. Почуття помсти, доведене до вищої міри зла, руйнує серця Гутенюків і Палійчуків із повісті М. Коцюбинского «Тіні забутих предків». Воно, це зло, сягнуло таких розмірів, що дорослі вже не в змозі розірвати його кола. Та це робить Марічка, відповідаючи Іванкові добром на зло, і тоді зароджується любов.

Силою свого добра вражає Мавка із «Лісової пісні» Лесі Українки, благородством і безкорисливістю. На прикладі Лукаша ми переконалися: зрадивши близьку людину, ти зраджуєш самого себе.

У літературі XIX століття як продовження гуманістичних традицій поглиблюється висвітлення проблеми добра і зла.
Случайные рефераты:
Реферати - Володимир Шухевич
Реферати - Михайло Старицький
Реферати - Михайло Михайлович Коцюбинський
Реферати - І злитись знову зі своїм народом (Олена Теліга)
Реферати - Казка як жанр
Реферати - Підручник з літератури в східній діаспорі
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 20
    Гостей: 20
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта