Чинний порядок оподаткування прибутку
З прийняттям Закону «Про внесення змін в Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств"» з другого півріччя 1997 p. від­булися істотні зміни в оподаткуванні підприємницької діяльності, спрямовані на підтримку виробника, активізацію інвестиційної дія­льності підприємства.

Принципово новим у прийнятому Законі с визначення об'єкта оподаткування. Схему визначення об'єкта оподаткування (опода­ткованого прибутку) зображено на рис. 1

Валовий дохід

Скоригований валовий дохід

Виключаються:

– валові витрати виробництва й обігу

– сума нарахованих амортизаційних відрахувань

Оподаткований прибуток

Обчислення оподаткованого прибутку здійснюється виключен­ням із суми скоригованого валового доходу валових витрат вироб­ництва й обігу, а також нарахованих амортизаційних відрахувань.



Рис. 1 Схема визначення об'єкта оподаткування (оподаткованого прибутку)

Визначаючи валовий дохід, ураховують:

— загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), а також від продажу цінних паперів (окрім операцій з їх первинного випуску й остаточного погашення);

— доходи від здійснення банківських операцій, страхових та in ших операцій, пов'язаних із наданням фінансових послуг, від торгі­влі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зо­бов'язаннями та вимогами;

— доходи від спільної діяльності у вигляді дивідендів, отрима­них від нерезидентів, відсотків, роялті, володіння борговими вимо­гами, від здійснення операцій лізингу (оренди);

— доходи, не враховані під час обчислення валового доходу у попередніх періодах і виявлені у звітному періоді;

— доходи з інших джерел і від позареалізаційних операцій (сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді; сум невикористаної частини коштів, повернених із страхових резервів; сум страхового резерву, використаних не за призначенням; вартості матеріальних цінностей, переданих платни­ку податку згідно з договорами зберігання і використаних ним у власному виробничому й господарському обороті; сум отриманих штрафів, неустойок, пені; сум державного мита, раніше сплаченого і поверненого за рішенням суду).

Отже, визначення валового доходу для оподаткування значно відрізняється від класичного (різниця між виручкою від реалізації і матеріальними, а також прирівняними до них витратами). У валовни дохід запропоновано включити загальні доходи від реалізації това­рів (робіт, послуг), тобто всю виручку від реалізації.

У суму валового доходу, а отже і скоригованого валового доходу, не включаються суми акцизного збору та податку на додану вартість, отримані підприємством у складі ціни реалізації товару (робіт, послуг).

У Законі «Про оподаткування прибутку» дається перелік інших доходів, надходжень коштів до підприємств—платників податків, що не включаються до валового доходу, а отже, і до скоригованого валового доходу.

Слід звернути увагу, що датою збільшення валового доходу вва­жається дата, що припадає на податковий період, протягом якого першою сталася подія:

— зарахування коштів покупця або замовника на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що під­лягають реалізації (коли реалізація відбувається за готівку — дата її оприходування в касі платника податку);

— відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата фактично­го надання результатів робіт (послуг) платником податку.

За товарообмінних (бартерних) операцій датою збільшення ва­лового доходу вважають дату:

— відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дату фактично­го надання послуг платником податку;

—оприходування товарів, а для робіт (послуг) — дату оформ­лення документа, що засвідчує факт отримання результатів робіт (послуг) платником податку.

Для визначення сум оподаткованого прибутку важливе значення має розрахунок валових витрат виробництва та обігу.

До складу валових витрат виробництва та обігу слід вклю­чати:

1.Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду і пов'язаних з підготовкою, організацією, веден­ням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) та охоро­ною праці. Таким чином, у валові витрати будуть включені мате­ріальні витрати і витрати на оплату праці. Слід звернути увагу, що включення у валові витрати вартості матеріальних ресурсів пов'язане з їх придбанням, а не списанням на виробництво і реалі­зацію продукції.

2. Витрати на поточний і капітальний ремонт, реконструкцію, модернізацію, технічне переоснащення та інші види поліпшення ос­новних фондів, в сумі, що не перевищує 5% сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року.

3. Суми плати за землю, податку з власників транспортних засо­бів, внесених загальнодержавних зборів, а також місцевих податків і зборів (див. рис. 5.2).

4. Суми коштів або вартість майна, добровільно перерахованих (переданих) до Державного бюджету України або бюджетів терито­ріальних громад, до неприбуткових організацій (не більше 4% опо­даткованого прибутку попереднього звітного періоду).

5. Суми коштів, перерахованих підприємствами всеукраїнських об'єднань осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катаст­рофи, коли на цих підприємствах як на основному місці роботи пра­цює не менше 75% таких осіб, згаданим об'єднанням для проведен­ня благодійної діяльності (не більш 10% оподаткованого прибутку попереднього звітного періоду).

6. Суми коштів, унесених у страхові резерви (в порядку, перед­баченому Законом «Про оподаткування прибутку підприємств»).

7. Суми резервів, не включених до складу валових витрат мину­лих звітних податкових періодів у зв'язку із втратою або псуванням документів, чи допущенням помилок у розрахунках податкового зо­бов'язання, виявлених у звітному періоді.

8. Суми безнадійної заборгованості в разі, коли відповідні дії щодо стягнення таких боргів не дали позитивного результату, а також суми заборгованості, щодо яких минув термін позовної давності.

До складу валових витрат дозволяється включати також такі витрати платників податку на прибуток (витрати по­двійного призначення):

— на гарантійний ремонт (обслуговування) реалізованих товарів;

— на винахідництво та раціоналізацію господарських процесів;

— на придбання науково-технічної літератури, передплату спе­ціалізованих періодичних видань, оплату участі в наукових семіна­рах з основної діяльності;

—на проведення передпродажних і рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що їх продає платник податку;

— на утримання та експлуатацію фондів природоохоронного призначення;

— на страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції, кредитних і комерційних ризиків; майна платника подат­ку, страхування громадянської відповідальності, зв'язаної з експлу­атацією транспортних засобів, що входять до складу основних фон­дів, можливих екологічних і ядерних ризиків;

— на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів, які ви­дають державні органи на відповідні види діяльності;

— на забезпечення найманих робітників спеціальним одягом, взуттям тощо;

— на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових від­носинах із платником податку;

— на експлуатацію об'єктів соціальної інфраструктури, що пере­бували на балансі підприємства та утримувалися за рахунок платника податку до прийняття Закону «Про оподаткування прибутку підпри­ємств» (окрім капітальних витрат, що підлягають амортизації).

Вивчення валових витрат виробництва й обігу, особливостей їх формування дає змогу зробити висновки, що за складом і обсягом вони перевищують витрати, які підприємство включає в собівар­тість, що зменшує суму оподаткованого прибутку.

Це досягається у зв 'язку з віднесенням до складу валових витрат: сплачених податків за землю та з власників транспортних засобів; використання прибутку на благодійну діяльність; використання при­бутку на фінансування соціальної інфраструктури підприємств.

Зменшення оподаткованого прибутку також досягається вна­слідок збільшення суми амортизаційних відрахувань, які виключаю­ться зі скоригованого валового доходу. Збільшення амортизаційних відрахувань зумовлено такими змінами щодо їх обчислення.

По-перше, амортизації підлягають витрати на придбання основ­них фондів і нематеріальних активів з моменту введення їх в експ­луатацію.

По-друге, амортизації підлягають витрати на проведення ремон­ту основних фондів, їх реконструкцію і модернізацію та інші витра­ти для поліпшення фондів, що перевищують 5% витрат щодо варто­сті основних фондів на початок року і які було включено до складу валових витрат виробництва та обігу.

По-третє, значно підвищено норми амортизаційних відраху­вань. Вони встановлені у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в таких розмірах (у розрахунку на календарний квартал): група 1 — 1,25%, група II — 6,25, група III — 3,75%.

По-четверте, припинено застосування з 1 січня 1999 року знижу­вального коефіцієнта щодо нарахування амортизаційних відрахувань.

По-п 'яте, платник податку може самостійно приймати рішення про застосування прискореної амортизації основних фондів групи III, придбаних після набуття чинності Законом «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до Закону «Про державний бюджет України на 1999 рік» підприємства й організації всіх форм власності незалежно від результатів фінансово-господарської діяльності в 1999 році сплачу­ватимуть до державного бюджету 10 відсотків амортизаційних від­рахувань від нарахованої їх суми за звітний місяць.

Розрахунки суми амортизаційних відрахувань, що підлягає спла­ті до державного бюджету, та їх перерахування будуть здійснювати­ся не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним.

Вилучення до бюджету частини амортизаційних відрахувань суб'єктів господарювання компенсуватиме зменшення надходжень в бюджет податку на прибуток у зв'язку зі зростанням суми амортиза­ційних відрахувань і зменшенням оподаткованого прибутку.

Передбачено, що амортизаційні відрахування, які надійдуть в державний бюджет, будуть використовуватися для фінансування за­ходів структурної перебудови базових галузей національної еконо­міки.

Зниженню податкового тиску на суб'єктів господарювання сприятиме така особливість оподаткування прибутку.

Якщо у платника податку з числа резидентів об'єкт оподатку­вання за результатами звітного (податкового) періоду має негативне значення (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), дозво­ляється відповідне зменшення об'єкта оподаткування у наступному звітному (податковому) кварталі, а також протягом кожного з на­ступних двадцяти звітних (податкових) кварталів до повного пога­шення негативного значення об'єкта оподаткування.

Відповідно до Закону «Про внесення змін до деяких законів України з метою підтримки наукової і науково-технічної діяльності» від 1 грудня 1998 p. надається інвестиційний податковий кредит платникам податку на прибуток. Тобто суб'єктам підприємницької діяльності встановлюється відстрочка сплати податку на прибуток на визначений строк з метою збільшення їх власних фінансових ре­сурсів для здійснення інноваційних програм. Погашення інвести­ційного податкового кредиту буде здійснюватися за рахунок додаткових надходжень податку на прибуток унаслідок зростання прибу­тку від реалізації інноваційних програм.

Ставки оподаткування прибутку. Основну ставку податку встановлено в розмірі 30% до об'єкта оподаткування. Крім того, пе­редбачено й інші ставки оподаткування. Так, за оподаткування страхової діяльності застосовуються такі ставки:

— 3% валового доходу (крім доходу від страхування й перестра­хування життя);

— 6% валового доходу за дострокового розторгнення договору про страхування життя.

У розмірі 50% від основної ставки оподатковується прибуток від ре­алізації інноваційного продукту, заявленого в інноваційних центрах.

Суми прибутків нерезидентів, що виплачуються резидентами як оплата вартості фрахту транспортних засобів, оподатковуються за ставкою 6%.

Термін сплати податку на прибуток. Платники податку не пі­зніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подають по­даткову декларацію про оподатковуваний прибуток за звітний квар­тал, розраховану наростаючим підсумком з початку звітного фінан­сового року. Податок сплачується в бюджет не пізніше 20 числа мі­сяця, наступного за звітним кварталом.

За підсумками першого і другого місяця кварталу всі платники податку, крім нерезидентів і виробників сільськогосподарської про­дукції, сплачують авансові платежі (відповідно до 20 числа другого і третього місяців кварталу). Розрахунок авансових внесків платни­ки здійснюють самостійно без складання нодаткових декларацій. Слід звернути увагу, що штрафні санкі/ії за невідповідність розмі­рів сточених авансових внесків розміру платежів, перерахованих за результатами звітного кварталу, не застосовуються.

Підприємства — виробники сільськогосподарської продукції по­дають податкову декларацію про прибутки, розрахунок податку на прибуток і сплачують податок одночасно з поданням річного бухга­лтерського звіту.

Нерезиденти обчислюють і сплачують податок на прибуток що­квартально.

Платники податку на прибуток подають бухгалтерську звітність за результатами своєї діяльності за рік тільки статистичним орга­нам, тобто подання бухгалтерської звітності податковим адмініст­раціям не є обов'язковим.

Якщо податкова адміністрація виявить приховування або неви­правдане зменшення сум податку на прибуток, платник сплачує:

суму донарахованого податку,

штраф у розмірі 30% від донарахованої суми податку,

пеню, обчислену, виходячи зі 120% облікової ставки Національ­ного банку України, що діяла на момент сплати, нараховану на пов­ну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

Оподаткування дивідендів. Як уже зазначалось вище. Законом «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено оподат­кування дивідендів.

Її аналіз і аналіз відповідних положень Закону дають змогу дійти таких висновків:

1) платником податку на дивіденди в бюджет є акціонерне під­приємство (емітент корпоративних прав);

2) джерелом сплати податку на дивіденди є частина прибутку, яка спрямовується на їх виплату. Отже, на суму вказаного податку зменшується сума дивідендів, які отримають власники корпоратив­них прав (юридичні та фізичні особи);

3) виплата дивідендів у вигляді акцій звільняє емітента корпора­тивних прав від сплати податку на дивіденди;

4) підприємству-емітенту відшкодовується сума сплаченого по­датку на дивіденди через відповідне зменшення нарахованого пода­тку на прибуток;

5) отримані юридичними особами дивіденди не враховуються за визначення їх оподаткованого прибутку. Дивіденди, отримані фізи­чними особами, не враховуються за оподаткування їхнього сукупно­го річного доходу.На рис. 2 зображено схему оподаткування дивідендів.

ВИПЛАТА ДИВІДЕНДІВ

Суб'єкт виплати

Джерело виплати
Отримувач дивідендів

Умови виплат

Форми виплат

Емітент корпоративних права

Платник податку

Прибуток емітента

Інші власні джерела емітента

Власник корпоративних прав

Юри-дична особа

Фі-зична особа

Гро-шова

У ви-гляді акцій

Пропорційно частці власника корпоративних прав у статутному фонді підприємства-емітента

30%

Сума нарахованих дивідендів

Звільнення від податку на дивіденди

Зменшення нарахованого податку на прибуток на суму сплаченого податку на дивіденди

Ставки податку

Джерело сплати податку

Пільги щодо оподаткування

ОПОДАТКУВАННЯ ДИВІДЕНДІВ
Случайные рефераты:
Реферати - Герої й антигерої в історичних романах І. Нечуя-Левицького
Реферати - Життя та творчість Леоніда Глібова
Реферати - Катря Гриневичева
Реферати - Архаїзми та старослов’янізми і їх моделююча роль у експресіоністичній стильовій структурі "Палімпсестів" В.Стуса
Реферати - Олена Теліга – "поетка вогненних меж" Д. Донців
Реферати - Панас Мирний
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія