Банківська діяльність: правове регулювання
Останнім часом банківська діяльність зазнала суттєвих змін: створена дворівнева банківська система, все більшого розвитку набуває діяльність комерційних банків та спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів, розширюються нетрадиційні сфери застосування банківського капіталу, істотно змінюється характер взаємовідносин банків з клієнтурою. З урахуванням цього набуває ваги роль правового забезпечення банківської діяльності, чим і зумовлена поява такої дисципліни, як "Банківське право".

Поняття "банківське право" міцно закріпилося в науково-юридичній термінології і широко вживається в практиці банківської діяльності та лексиконів професіоналів. В сучасних умовах постала проблема в більш детальному вивченні проблем правового регулювання банківської діяльності, враховуючи роль, яку відіграють банки в економічному житті України. Між тим правове регулювання банківської діяльності належить до найбільш складних і найменш розроблених проблем національного права.

Важливе теоретичне значення має насамперед визначення сутності банківського права та його місця в системі національного права.

Банківське право – це система правових норм, що регулюють порядок організації та діяльності банків України, їх взаємовідносини з клієнтами (юридичними та фізичними особами), що обслуговуються банками, а також порядок здійснення банківських операцій.

Об’єктом регулювання з боку банківського права виступає банківська діяльність. Банківська діяльність становить собою сукупність різноманітних банківських операцій та послуг, які здійснюються виключно банками, і має на меті залучення кредитних ресурсів в реальний сектор національної економіки. Банківська діяльність – це цілий комплекс банківських операцій: залучення грошових вкладів, розміщення коштів, ведення рахунків та здійснення розрахунків, купівля-продаж монетарних металів та ін.

Поняття "банківська діяльність" є ключовим елементом фінансової системи держави і відіграє важливе значення для визначення суті та ролі банківського права.

В умовах ринкових відносин ефективна банківська діяльність впливає на економічні успіхи в державі, на належне регулювання грошово-кредитних відносин, сприяє надійності функціонування банківської системи.

Основу банківської діяльності становлять грошово-кредитні відносини, об’єктом яких є гроші та грошові зобов’язання. Банківська діяльність будучи багатогранною діяльністю, є формою фінансового, кредитного і валютного регулювання. Банківська діяльність – це різновид підприємницької діяльності, яка здійснюється банками на професійній основі з метою отримання прибутку.

Держава зацікавлена в жорсткому регулюванні банківської діяльності за допомогою якого держава забезпечує виконання своїх завдань і функцій.

Для здійснення банківської діяльності комерційні банки повинні отримати від НБУ ліцензію та дотримуватися економічних нормативів.

Чинне законодавство визначає монопольне становище банків на ринку банківських послуг та вплив банківської діяльності на економіку держави, що в свою чергу викликає необхідність здійснення з боку НБУ банківського регулювання і банківського нагляду.

Банківська діяльність повинна мати законний характер і здійснюватися юридичними особами у встановленому законному порядку. Якщо порушується встановлений порядок зайняття банківською діяльністю, то п. 2 ст. 202 КК України передбачає кримінальну відповідальність за здійснення банківської діяльності чи банківських операцій без державної реєстрації або без спеціального дозволу, або з порушенням умов ліцензування, якщо не було пов’язано з утриманням доходу у великих розмірах. (Отримання доходу у великих розмірах вважається, коли ця сума в тисячу і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян).

Банківська діяльність отримує своє правове відображення в банківському законодавстві – в системі нормативних актів, що видаються відповідними органами держави. Звідси банківська діяльність тісно пов’язана з банківським правом, яке створює можливість для регулювання і поліпшення банківської діяльності.

Створення банківського законодавства, розвиток та формування банківської системи, забезпечення правового регулювання банківської діяльності обумовлює актуальність проблеми банківського права, визначення його місця в системі юридичних наук.

Серед вчених немає єдності в розумінні сутності банківського права України. Можна виділити дві домінуючі точки зору з цього питання. Одна з них, що банківське право України – це самостійна галузь права, яка має свій визначений предмет і метод правового регулювання. Однак автори цієї точки зору, як правило, тільки констатують це, не наводячи на її користь конкретних аргументів. В той же час в банківській сфері багато не розроблених і не поставлених проблем і насамперед проблема створення системи банківського права, розмежування його з фінансовим та цивільним правом та ін.

На підтвердження самостійного характеру банківського права посилаються також на думки зарубіжних вчених, які розглядають банківське право як самостійну комплексну галузь права, не враховуючи різні фактори, що впливають на формування банківського права в провідних країнах: рівень та стан банківського законодавства, розвиток банківського бізнесу, економічне середовище.

Інша точка зору в питанні про природу банківського права України – це заперечення його самостійності як галузі права. Традиційно розглядають банківське право як підгалузь фінансового права. Для підтвердження цього наводяться такі аргументи: для банківського права відсутні характерні лише для нього предмет і метод регулювання суспільних відносин, не визначена сама природа і предмет цієї сфери в системі національного правознавства, який відрізняється значною складністю, зокрема, існує проблема співвідношення та розмежування безпосередньо предмета і методу банківського і цивільного права.

Крім того, банківська сфера має справу з неоднорідними суспільними відносинами і з врахування змістовних аспектів тут можуть застосовуватися різні методи правового регулювання: вкладних приписів, автономних рішень, координації та рекомендації.

Важливу роль для визначення системи банківського права України відіграють стан банківського законодавства та банківської системи України, які на сьогодні тільки формуються і вимагають цілісності та комплексності підходу. Однак представники цієї позиції в перспективі не заперечують проти необхідності формування нової галузі права, яка повинна досліджувати механізми поєднання приватних і публічних інтересів, враховувати специфіку банківської діяльності та особливості її правового регулювання.

Предметом банківського права є суспільні відносини, що виникають у процесі банківської діяльності, зокрема відносини, які регулюють принципи організації та діяльності банків і порядок здійснення ними банківських послуг.

Метод правового регулювання банківської діяльності дещо неоднорідний. З одного боку, використовується метод владних приписів, що властивий адміністративному праву, - інтереси держави представляють органи, наділені нею владними повноваженнями. Існують також владні відносини між НБУ і комерційними банками. З іншого боку відносини банків з клієнтурою базуються на юридичній рівності сторін, тобто застосовується цивільно-правовий метод регулювання суспільних відносин.

Банківському праву властиві обидва вказані методи, оскільки завдяки першому держава прямо й безпосередньо регулює поведінку суб’єктів цих відносин, а завдяки другому – встановлює тільки межі для самостійного врегулювання взаємовідносин суб’єктів. Зазначений метод правового регулювання як спосіб впливу на свідомість і волю людей визначає поведінку суб’єктів у регулювання банківських суспільних відносин.

Правові норми, що регулюють банківські відносини, містяться насамперед у загальних, так і у спеціальних, присвячених регулюванню тільки банківських відносин, нормативних актах. До них відносяться Конституція України, закони України, постанови Верховної Ради України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, постанови, положення й інструкції НБУ та Міністерства фінансів України, статути банків тощо.

У систему банківського права включаються не тільки норми, які закріплюють загальні положення банківського права, поняття й структуру банківської системи, правовий статус органів, що займаються банківською діяльністю, а й норми, що регулюють відносини, пов’язані з організацією розрахунків, операціями з цінними паперами, регулюванням кредитування та правил валютних операцій.

Банківське право регулює правові основи розрахунків, виходячи з принципу, що всі підприємства, установи й організації різних форм власності зобов’язані зберігати кошти на рахунках у банках і дотримуватися встановленого порядку проведення безготівкових розрахунків. У законодавстві чітко визначений порядок відкриття рахунків у кредитних установах, встановлені правові форми розрахунків та порядок здійснення розрахунків по цих формах.

Норми банківського права закріплюють правові основи банківського кредитування, визначають правове положення кредитних установ і принципи їх відносин з одержувачами кредитів за умов повернення, строковості та платності, а також основи валютних відносин України з іноземними державами та правила валютних операцій на території України.

Отже, всі правові норми, що регулюють організацію банківської системи і проведення банківських операцій, у своїй сукупності формують визначений комплекс норм і мають предметну єдність. Крім того, норми банківського права включають норми інших галузей національного права, наприклад, норми цивільного права регулюють товарно-грошові відносини, що складаються при здійсненні банками та іншими фінансовими інститутами банківських операцій або застосування застави у кредитних правовідносинах. Норми адміністративного права регулюють управління кредитною системою і визначають основи побудови банківської системи в країні. Отже, можна зробити висновок, що банківське право слід розглядати як комплексну галузь.

Однак ані предметна єдність цих норм, ані їхня комплексність не визначає, що банківське право є самостійною галуззю єдиної правової системи. Хоча в перспективі таке формування можливе. Банківське право нині можна визнати як підгалузь фінансового права України, яка спрямована на мобілізацію та розподіл коштів з метою забезпечення виконання завдань і функцій держави. При цьому мобілізація й розподіл грошових ресурсів здійснюються у процесі проведення банківських операцій, при кредитуванні, регулюванні розрахункових і валютних операцій, функціонуванні ринку цінних паперів.

Особливо великого значення для банківського права набувають норми конституційного права, що встановлюють компетенцію органів законодавчої і виконавчої влади у сфері кредитно-грошової політики, обігу державних цінних паперів. В конституційному праві закріплені загальні принципи і положення, що стосуються банківської діяльності держави. Наприклад, у ст. 99 Конституції України зазначається, що забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави – НБУ.

Адміністративне право визначає принципи організації та діяльності органів виконавчої влади, повноваження цих органів у сфері кредитування, організації розрахунків і валютних операцій, обігу цінних паперів. Банківське право регулює, в першу чергу, майнові відносини, що виникають у сфері кредитування і проведенні розрахунків, і тим самим тісно пов’язане з цивільним правом. Наприклад, у договорах банківського рахунка та кредитного договору нормами цивільного права регулюються такі питання, як укладення цих договорів, зміст прав та обов’язків сторін, заставне забезпечення, ряд розрахункових і кредитних санкцій, відповідальність сторін за належне виконання своїх обов’язків. Крім того, комерційні банки, будучи суб’єктами господарської діяльності, здійснюють на договірних умовах кредитно-розрахункове, касове та інше банківське обслуговування підприємств, установ, організацій і громадян, керуються також у своїй діяльності нормами цивільного права.

Банківське право України регулює різноманітні за своїм змістом банківські правовідносини, що пов’язані з банківською діяльністю та її здійсненням. Численні й різноманітні норми та інститути банківського права взаємопов’язані і відображають в їх єдності та узгодженості. Однак суспільні відносини, що становлять предмет банківського права, здійснюються через відповідну систему. Система банківського права – це логічно послідовне і внутрішньо узгоджене розміщення норм та інститутів банківського права.

Система банківського права об’єднує та характеризує співвідношення та зовнішню структуру об’єднання нормативних актів, внутрішньо обумовлених єдиною метою – регулюванням банківських правовідносин. Система банківського права будується насамперед на підставі поділу її норм та групи залежно від особистостей регульованих нею окремих видів суспільних відносин. Відповідно складається така система банківського права України: загальна частина та особлива, яка включає спеціальні банківсько-правові інститути.

Загальна частина включає норми, які закріплюють загальні, принципові положення банківського права і його статутні інститути.

До особливої частини належать норми, що регулюють основні функціональні інститути банківського права, за допомогою яких безпосередньо здійснюється банківська діяльність. Особлива частина банківського права об’єднує такі інститути: договір банківського рахунка, банківське кредитування, охорона банківської таємниці, валютні операції банків, правове регулювання ринку цінних паперів та ін.

Банківське право України сьогодні можна розглядати в трьох аспектах: як підгалузь фінансового права, що формується в самостійну комплексну галузь права, як окрему навчальну дисципліну, яка вивчається в юридичних та економічних вузах, і як науку, яка ще не розвинена, а об’єкт її дослідження тільки створюється. Остання повинна вивчати категорії і поняття, що стосуються прав регулювання банківської діяльності, та виробляти рекомендації вдосконалення банківського права.

На сьогодні питанню формування цілісної системи банківського права не приділяється належна увага, цей процес проходить безсистемно. Наука банківського права тільки формується, а її методологія, понятійний апарат знаходиться на стадії розробки. Відсутність теоретичного обґрунтування місця і ролі банківського права в системі суспільних наук впливає на його якість та практику застосування. Існуючі норми банківського права не сприяють стійкості банківської системи і національної валюти, стимулюють монополію банківського бізнесу, не забезпечують захист прав і законних інтересів клієнтів та банків.

Таким чином, банківське право тісно пов’язане з економічними процесами в державі і застосовується для врегулювання специфічних відносин, що виникають у процесі банківської діяльності та надання банківських послуг

В умовах ринкової економіки банківське право відіграватиме дедалі більш значну й активну роль у державі. Як інструмент вивчення фінансово-кредитного механізму воно спрямоване на забезпечення раціонального й ефективного функціонування банківської системи в державі, сприятиме розвитку кредитної системи, встановленню правових основ розрахунків та валютних відносин на територія України.

Банківське право ґрунтується як на загальноправових принципах, які притаманні всьому національному праву (законності, верховенстві права та рівності всіх перед законом), так і на спеціальних, які мають свої специфічні ознаки і властиві банківській сфері.

В нинішніх ринкових умовах такі принципи мають сприяти вдосконаленню економічних відносин і способів їх правового регулювання з метою підвищення ефективності функціонування банківської системи, здатної мобілізувати фінансові ресурси та сконцентрувати їх на пріоритетних напрямах структурної перебудови економіки.
Случайные рефераты:
Реферати - Життєвий і творчий шлях В. Булаєнка
Реферати - Життя і творчий шлях Миколи Івановича Костомарова
Реферати - Переклад як форма літературних взаємин
Реферати - Освіта, наука Т.Г.Шевченка і культурне самоутворення нації
Реферати - Життя та творчість Євгена Маланюка
Реферати - Героїчне минуле українського народу в ранній творчості Т.Г.Шевченка
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 56
    Гостей: 55
    Пользователей: 1

    Партнеры сайта