Багатоніжка звичайна, багно звичайне, бадан товстолистий: опис рослин
Багатоніжка звичайна

(солодиця лісова, солодиш, солодка папороть лісова, гащина)

Polypodіum vulgare

Багаторічна зимуюча папороть родини багато-ніжкових, заввишки до 30 см. Має повзуче кореневище, солодке на смак, з двома рядами прямих, шкірястих, перисто-роздільних листків. Соруси на листках відкриті, округлі, розміщені на сегментах двома рядами по боках середньої жилки. Спори утворюються у липні.

Росте на скелях та біля основи дерев.

Для лікарських потреб використовують кореневище, заготовлене восени або рано навесні.

Кореневище багатоніжки містить глікозиди (поліподин, самамбаїн), сапоніни, ситостерин, дубильні речовини, органічні кислоти, метилсаліцилат, ефірні олії, каучук, смоли і цукри.

Галенові препарати багатоніжки мають відхаркувальні, болетамувальні, жовчогінні та сечогінні властивості.

Препарати багатоніжки застосовують при бронхіальній астмі, бронхітах, гастриті, ентероколіті, гепатиті, хворобах селезінки, підшлункової залози (цукровий діабет), нирок і сечового міхура, при подагрі, ревматизмі. Місцево застосовують при поліпах у носовій порожнині, накладають компреси на забиті місця. Жують корінці при гінгівітах, стоматиті.

Внутрішньо - настій кореневища (1 ст. ложка подрібнених кореневищ на 400 мл окропу) приймати по 50 мл 4 рази на день. Порошок кореневища - по 1 ч ложці 4 рази на день. Настій порошку кореневища (3 ч ложки на 200 мл холодної води настояти 8 год.), процідити і пити по 50 мл тричі на день.

Зовнішньо - компреси із настою кореневища багатоніжки (1:20) на забиті місця.

БАГНО ЗВИЧАЙНЕ

(багон, багула, багун, богунчик, болотна одур, душистий багун, свинушник)

Ledum palustre

Вічнозелений розгалужений кущик родини вересових, заввишки до 100 см. Листки шкірясті, чергові, прості. Квітки двостатеві, жовто-білі. Цвіте у травні - липні. Плід - довгаста поникла коробочка.

Росте розсіяно в Карпатах у сирих, заболочених соснових лісах.

Для лікарських потреб заготовляють однорічні пагони під час дозрівання плодів.

Пагони містять глікозиди, флавоноїди, дубильні речовини, ефірну олію. Складовою частиною ефірної олії є сесквітерпеноїди ледол і палюстрол, цимол та інші.

Галенові препарати багна мають спазмолітичну, сечогінну, відхаркувальну, антисептичну, заспокійливу дію, розширюють судини і знижують артеріальний тиск.

Застосовують при гострих і хронічних запальних процесах дихальних шляхів, бронхіальній астмі, коклюші, спастичних ентероколітах, гіпертонічній хворобі, ревматизмі.

Внутрішньо - настій трави багна (2 ст. ложки на 200 мл окропу), приймати по 50 мл 3 рази на день.

Зовнішньо - напар (1 частина свіжих квіток і трави на 9 частин оливкової олії, настоювати 12 год. у теплому місці), по 1 - 2 краплі у ніздрю при грипі, риніті; втирати у болючі місця тіла при ревматизмі, подагрі, міозиті.

Симптоми отруєння: загальна, слабість, сонливість, нудота, блювання, посилене потовиділення, зниження артеріального тиску, тахікардія, порушення дихання.

Лікування: промивання шлунка водою з домішкою активованого вугілля (2 ст. ложки на 500 мл води). Під шкіру призначити олійний розчин камфори 20% - 2 мл, кофеїну натрію бензоат 20% - 1 мл, кордіамін - 2 мл. Для нормалізації артеріального тиску вводять мезатон 1% - 1мл внутрішньовенно разом із 10% розчином глюкози - 50 мл крапельне.

Бадан товстолистий

Bergenіa crassіfolіa

Багаторічна трав'яниста рослина родини ломикаменевих. Має товсте повзуче кореневище. Стебло (квітконосна стрілка) безлисте, до 50 см заввишки. Листки шкірясті, блискучі, довго-черешкові, округлі, зимуючі. Квітки дзвіночко-подібні, правильні, двостатеві, лілово-червоні, в щільному суцвітті. Цвіте у травні - червні. Плід - коробочка.

Вирощують на клумбах як декоративну рослину.

Для лікувальних потреб використовують кореневище, викопане у липні - серпні.

Кореневище містить глікозиди, полі-феноли, цукри, дубильні речовини.

Препарати бадану мають протизапальні, антисептичні, кровоспинні, болетамувальні властивості. Ця рослина пригнічує секрецію шлункового соку, знижує артеріальний тиск.

Галенові препарати бадану застосовують при гіпертонічній хворобі, гіперацидних гастритах, кровотечах, запальних процесах шлунково-кишкового тракту.

Внутрішньо - відвар (3 ст. ложки сировини на 200 мл окропу, кип'ятити на малому вогні до випаровування на половину). Приймати по 30 крапель тричі на день перед їдою.

Зовнішньо - відвар (3 ст. ложки на 200 мл окропу, кип'ятити до випаровування на половину). По 1 ст. ложці цього відвару на 1 л кип'яченої води використовувати для спринцювань.
Случайные рефераты:
Реферати - Іван Франко
Реферати - Метафора, її різновиди та функції в ліриці Ліни Костенко
Реферати - Життя і творчість Юрія Дарагана
Реферати - Колискові пісні
Реферати - Лесь Курбас і театр ХХ століття
Реферати - Володимир Яворівський - людина, борець, письменник
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія