Автоматизовані банківські системи та їх структура
Автоматизована банківська система — це система, яка функціонує на основі ЕОМ та інших технічних засобів, що забезпечують процеси збору, реєстрації, передачі, обробки, збереження та актуалізації даних для розв’язання завдань управління банківською діяльністю.

Автоматизована банківська система повинна бути інтегрованою. Інтегрована — це така система, що побудована на загальносистемних принципах й охоплює всю сукупність банківських задач. Вона вирішує питання автоматизації комплексно з урахуванням інформаційних і функціональних зв’язків. Як будь-яка система, АБС може бути представлена у вигляді певної сукупності підсистем. До складу АБС входять забезпечуючі та функціональні підсистеми.

Забезпечуючі підсистеми об’єднують в собі всі види ресурсів, необхідні для функціонування системи. До їх складу відносяться такі підсистеми: інформаційного, програмного, математичного, технічного, лінгвістичного та організаційно-правового забезпечення.

Інформаційне забезпечення (позамашинне та внутрімашинне) — це сукупність уніфікованих форм первинних документів, систем класифікації і кодування та методів їх застосування в банківській діяльності, а також файли даних, що зберігаються у базі даних і використовуються для автоматизованого вирішення функціональних задач.

Технічне забезпечення — це комплекс технічних засобів, який включає до свого складу обчислювальну техніку та засоби збору і передачі даних для інформаційного обміну як всередині банку, так і при взаємодії з іншими банками та клієнтами.

Математичне забезпечення являє собою сукупність алгоритмів та економіко-математичних моделей, які характеризують процедури обробки даних та формування бухгалтерської і статистичної звітності.

Організаційно-правове забезпечення — це сукупність нормативно-правових документів та інструктивних і методичних матеріалів, які регламентують права й обов’язки спеціалістів та визначають технологічний порядок функціонування АБС.

Лінгвістичне забезпечення включає до свого складу мовні засоби, що використовуються в системі: мови програмування, інформаційно-пошукові мови, мови опису метаданих, мови запитів і спілкування користувачів з системою й інші мовні засоби.

Функціональні підсистеми об’єднують блоки, комплекси та окремі задачі, які реалізують певні банківські функції. Перелік функцій, які реалізуються банківською системою, можна розподілити на дві частини: обов’язкові та допоміжні. До перших слід віднести ті функції, які мають місце у будь-якому комерційному банку. Набір допоміжних функцій залежить від спеціалізації банку.

Функціональні підсистеми виокремлюють, виходячи з певних ознак управління. Враховуючи багатоаспектність банківських завдань, виникає проблема декомпозиції АБС на функціональні підсистеми. Функціональна підсистема — це певна частина загальної системи управління, яка виділена відповідно до спільності функціональних ознак управління. Основою для функціональної декомпозиції можуть бути такі характеристики: функція, період і об’єкт управління.

Функціональна структура АБС. Автоматизована банківська система повинна забезпечувати:

автоматизацію внутрібанківської діяльності, і насамперед внутрiбанкiвських операцій, пов’язаних з обробкою платіжних та інших документів у тих підрозділах банківської установи, які працюють безпосередньо з клієнтами;
автоматизацію виконання мiжбанкiвських розрахунків та інших зовнішньо-банківських операцій;
автоматизацію фінансових операцій в межах міжнародного банківського бізнесу.
Зрозуміло, що автоматизація цих процесів повинна доповнювати одна одну і бути взаємозв’язаними. Автоматизація кожного з них має свою специфіку й особливості і є доволі складною проблемою з високим рівнем автономності.

Зосередимо увагу на автоматизації внутрібанківської діяльності на рівні комерційних банків. Огляд АБС показав, що вона відрізняються одна від одної як за структурою, так і за набором функціональних задач. Зараз немає типової структури АБС, якою б керувались банки при розробці своїх систем, практично відсутні елементи стандартизації та уніфікації банківських технологій.

Вивчення структур різних банківських систем та проведене певне їх узагальнення дають змогу виділити такі основні функціональні підсистеми АБС: операційний день банку (ОДБ), управління кредитними ресурсами (Кредити), управління валютними операціями (Валютні операції), управління депозитами (Депозити), управління цінними паперами (Цінні папери), управління касою (Каса), внутрібанківський облік (Внутрішній облік), управління розрахунками з використанням пластикових карток (Карткові операції), звітність, аналіз діяльності банку (Аналіз).

АБС — це технологічна система, яка забезпечує функціонування банківської установи. Ядром АБС є підсистема ОДБ, яка інформаційно зв’язана з іншими функціональними підсистемами.

Крім внутрішніх інформаційних зв’язків, АБС характеризується великим спектором інформаційних зв’язків із зовнішнім середовищем, в ролі якого виступають клієнти банку, інші банки, фінансові та державні органи. Загальну структурну схему побудови АБС представлено на рис. .1.



Рис. 1. Структурна схема АБС.

Схарактеризуємо коротко кожну із перелічених підсистем.

Характеристика підсистеми "Операційний день банку". Базовою підсистемою, що має обов’язково функціонувати в кожному комерційному банку, є "Операційний день банку" (ОДБ). Основні функції цієї підсистеми такі:

Введення та обробка клієнтських платіжних документів.
Створення та ведення особових рахунків клієнтів та масивів нормативно-довідкової інформації.
Робота з картотеками.
Обробка особових та балансових рахунків.
Ведення аналітичного і синтетичного обліку, формування балансу за кожний банківський день та відповідних вихідних форм.
Сервісні функції: відкриття, закриття та протоколювання банківського дня, встановлення лімітів, бізнес-правил для філій банку тощо.
Характеристика підсистеми "Управління кредитними ресурсами банку". В межах підсистеми "Управління кредитними ресурсами банку" працівники кредитного відділу банку мають можливість виконувати такі основні функції:

аналіз фінансового стану позичальника, визначення його кредитоспроможності та оцінка ризику при кредитуванні;
формування та облік кредитних договорів;
ведення та коригування розпоряджень на оплату кредитів;
ведення та коригування строкових зобов’язань на погашення кредиту;
ведення та коригування процентних ставок та графіків оплати процентів по кредитному договору;
нарахування процентів по кредиту та облік їх сплати;
облік та контроль погашення кредитної заборгованості;
аналіз кредитного портфеля, класифікація кредитів та визначення розміру резервування.
Підсистема "Управління кредитними ресурсами" має бути інтегрована з іншими функціональними підсистемами банку, зокрема з ОДБ, у якій виконують бухгалтерські проведення при наданні кредиту та при погашенні суми основного боргу і відсотків по ньому.

Характеристика підсистеми "Управління валютними операціями". У комерційних банках, що мають дозвіл на виконання операцій з іноземною валютою, має функціонувати підсистема "Управління валютними операціями". В межах цієї підсистеми обов’язково повинен функціонувати комплекс задач "Валютний операційний день", що забезпечує введення та обробку валютних платіжних документів, відкриття та закриття валютних рахунків, конвертацію валют, ведення рахунків покриття, формування балансу та інші операції з іноземною валютою.

"Валютний операційний день" не обов’язково реалізується окремим програмним комплексом. Операції з валютою можуть бути автоматизованим комплексним мультивалютним ОДБ, який здатний працювати як з національною, так і з будь-якою іншою валютою.

Крім комплексу задач "Валютний операційний день", у комерційному банку можуть бути автоматизовані такі задачі:

прогнозування курсів валют;
облік біржових валютних операцій;
облік дилінгових операцій та оцінка дилінгових контрактів. Для проведення дилінгових операцій банком може використовуватись система міжнародної фінансової інформації, наприклад система Reuters Dealing;
робота з системою SWIFT, якщо банк є учасником цієї міжнародної міжбанківської телекомунікаційної мережі передачі банківських повідомлень. Використання SWIFT дає змогу обмінюватись фінансовими повідомленнями з банками-нерезидентами та іншими міжнародними фінансовими установами.
Характеристика підсистеми "Управління депозитами". Підсистема "Управління депозитами" має забезпечувати автоматизацію робіт, пов’язаних з обслуговуванням фізичних та юридичних осіб, що відкрили депозитні (вкладні) рахунки в банку. В ній повинні вестись депозитні (вкладні) рахунки клієнтів банку. Основними завданнями підсистеми є: облік операцій з готівкою, облік безготівкових операцій, облік цінних бланків, нарахування відсотків за депозитними рахунками, а також формування звітних форм щодо роботи з депозитними вкладами.

Є два підходи до автоматизації робіт в даній підсистемі. Перший — традиційний, коли вкладнику видається паперова ощадна книжка, яка відображає всі операції по рахунку. Другий напрям — вкладнику замість ощадної книжки видається пластикова картка з магнітною смужкою, на якій значаться номер рахунку, дата його відкриття, термін, на який відкрито рахунок, та сума коштів на рахунку. В цьому випадку власнику пластикової картки також присвоюється персональний ідентифікаційний код, який є засобом доступу до депозитного рахунку.

В деяких АБС "Управління депозитами" не виділяється в окрему функціональну підсистему, а інтегрується в комплекс, який має назву "Управління кредитно-депозитними операціями".

Характеристика підсистеми "Управління цінними паперами"

Комерційні банки можуть виконувати такі операції з цінними паперами:

випускати і продавати власні акції;
купувати, продавати і зберігати цінні папери (акції, облігації, векселі тощо);
проводити операції з цінними паперами за дорученням клієнтів.
У підсистемі "Управління цінними паперами" виділяються такі основні напрями автоматизації робіт:

Автоматизація обліку операцій з власними акціями банку.
Автоматизація обліку операцій з державними цінними паперами.
Автоматизація обліку операцій з іншими цінними паперами (акціями підприємств, векселями, сертифікатами і т. п.).
Автоматизація депозитарної та реєстраторської діяльності.
Автоматизація управління портфелем цінних паперів моделювання та прогнозування стану фондового ринку.
Характеристика підсистеми "Управління касою". Підсистема "Каса" необхідна для обліку готівки та організації роботи обмінних пунктів. Ця підсистема являє собою міні-банк, що має свій баланс, рахунки і документацію, у якій відображаються готівкові кошти. В підсистемі виконуються такі основні функції:

ведення довідника касових символів;
ведення та обробка прибуткових касових документів;
ведення та обробка видаткових касових документів;
формування та ведення касового журналу;
формування звітних форм з обліку роботи каси.
Підсистема може працювати в одній локальній мережі з підсистемою "Операційний день банку" або може бути територіально віддаленою і взаємодіяти з банком за допомогою електронної пошти.

В підсистемі "Каса" комерційного банку вирішуються такі задачі:

формування касового плану (АРМ бухгалтера-економіста каси);
обліку надходження коштів у касу (АРМ касира з обліку надходжень);
обліку видатку коштів з каси (АРМ касира з обліку видатків);
інкасації коштів у банку (АРМ нічного касира та бухгалтера з інкасації);
обліку роботи обмінних валютних пунктів (АРМ співробітника з контролю та нагляду за роботою обмінних валютних пунктів);
обліку наявності коштів у касі банку (АРМ завідуючого касою).
Характеристика підсистеми "Внутрібанківський облік". Підсистема "Внутрібанківський облік" включає до свого складу задачі, пов’язані з обліком у самому банку. До цієї підсистеми належать такі основні задачі: облік праці і нарахування заробітної плати працівникам банку; облік власних основних засобів банку; облік нематеріальних активів; облік амортизації основних засобів та нематеріальних активів; облік господарських і експлуатаційних витрат.

Характеристика підсистеми "Звітність банку". У підсистемі "Звітність банку" формується бухгалтерська, фінансова та статистична звітність про діяльність комерційного банку. Джерелом інформації для цієї підсистеми є база даних, сформована в ОДБ. У кожному комерційному банку встановлено АРМ-Статзвітність, який є програмним продуктом НБУ. За допомогою цього АРМу формується вся статистична звітність комерційних банків у вигляді окремих файлів показників і передається у репозитарій статистичної звітності в НБУ, де ці показники обробляються і де формуються необхідні звітні форми.

Характеристика підсистеми "Управління розрахунками з використанням пластикових карток". Метою роботи цієї підсистеми є автоматизація безготівкових розрахунків з фізичними особами з використанням пластикових карток. Основними напрямами робіт у підсистемі є такі:

обслуговування локальних платіжних карткових систем;
обслуговування міжнародних платіжних карткових систем;
обслуговування національних платіжних карткових систем.
Враховуючи те, що картковий бізнес тільки-но починає розвиватись у комерційних банках України, в більшості АБС представлений лише перший напрям, пов’язаний з обслуговуванням локальних платіжних карткових систем. Здебільшого ці системи побудовані на картках з магнітною смужкою, які використовуються для виплати заробітної плати співробітникам банку через банкомат, для оплати послуг співробітників банків у "своїх" їдальнях та магазинах. Картки з магнітною смужкою використовуються як еквівалент ощадної книжки при відкритті депозитних (ощадних) рахунків.

Характеристика підсистеми "Аналіз діяльності банку". Підсистема "Аналіз діяльності банку" акумулює у своєму складі аналітичні задачі, які належать до класу OLAP. До основних аналітичних задач підсистеми можна віднести:

аналіз балансу (агрегованого та в розрізі класів, розділів, груп і балансових рахунків);
аналіз пасивів банку (структура пасивів, структура власних коштів, структура залучених коштів);
аналіз активів банку (структура активів, структура кредитного портфеля);
аналіз нормативів банку (ліквідність, платоспроможність, достатність капіталу тощо);
аналіз доходів, видатків та прибутку банку (нарахування і фактично отримані доходи, рентабельність, доходи від банківських послуг, прибутковість банку);
аналіз виконання фінансового плану доходів та витрат;
аналіз та контроль формування і використання фондів банку.
Модульний підхід до структуризації АБС. Структуризація задач АБС за функціональною ознакою дає змогу з’ясувати й чітко визначитися з функціями управління, що підлягають автоматизації при управлінні комерційним банком. З огляду на це така структуризація повинна мати своє місце при розробці АБС. Проте враховуючи тісні функціональні взаємозв’язки банківських задач та їх методологічну і алгоритмічну спорідненість під час реалізації задач, користуються модульним підходом до структуризації АБС.

Прикладом такої структуризації, що є досить повною і обґрунтованою, можна назвати систему RS-Bank.

Розробниками банківських систем компанії R-Style при виділенні банківських задач в новій версії системи RS-Bank 5.0 пропонується модульна побудова АБС. Модулі АБС відповідно до сучасних уявлень про архітектуру банківських систем, яка передбачає розподіл функціональних можливостей, поділяються на два класи: модулі "front-office" та модулі "back-office" і групуються за основними напрямками діяльності комерційного банку.

Модулі "front-office" об’єднують операції, пов’язані з первинним обліком, тобто введенням даних про банківські операції, їх первинну обробку і будь-яку зовнішню взаємодію банку з клієнтами, іншими банками, інформаційними і торговельними системами та формуванням банківських документів.

Модулі "back-office" — це наступна обробка даних "front-office" з метою обліку банківських операцій, формування звітності, аналізу діяльності та виконання операцій, які не є прямим наслідком виконання банківських послуг, а також операції на фінансових ринках.

Наприклад, задача формування кредитного договору — це задача "front-office", а аналіз кредитного портфеля — задача "back-office".

Програмно-технічна платформа АБС. Розробка АБС повинна виконуватись відповідно до міжнародних стандартів, що надасть можливість банківській системі України працювати на світових фінансових ринках. Тому під час створення АБС необхідно керуватись саме стандартами, які є загальновизнаними в світовій практиці.

Найважливішими питаннями, які постають під час створення АБС, є насамперед вибір програмно-технічної платформи, яка є головною при визначенні таких основних характеристик системи:

апаратна невибагливість, що дає змогу працювати як на одній, окремо взятій ПЕОМ, так і на складній комбінації локальних мереж, які працюють у різних кінцях міста і навіть країни;
збереження раніше зроблених капіталовкладень при переході на більш продуктивний варіант апаратної платформи;
можливість роботи в режимі реального часу;
забезпечення обміну з іншими системами автоматизації, у тому числі з використанням механізму DDE;
надійність захисту від несанкціонованого доступу та можливість відновлення даних при їх фізичних руйнуваннях;
прийнятна вартість для мінімальної конфігурації АБС і можливість при цьому використання обладнання, що відповідає сучасним технічним досягненням;
підтримка механізмів транзакцій та реплікацій при одночасній роботі багатьох користувачів, а також у випадках апаратних збоїв та аварій системи;
переносність програмного забезпечення на різні апаратні платформи.
Основними складовими програмно-технічної платформи є: апаратні засоби, операційні системи (ОС) та СУБД.

Враховуючи те, що між апаратними засобами і операційними системами існує певна залежність, їх можна розподілити на такі три групи:

MAINFRAME — операційні системи МVS, VSE і аналогічні на комп’ютерах IBM/370/390 та їх аналогах;
MS DOS, OS/2, Windows NT, Novell NetWare, які працюють на апаратурі Intell;
UNIX — Unix-подібні операційні системи, які можуть працювати на різних апаратних платформах.
Якщо раніше в якості основних ЕОМ у західних АБС використовувалися MAINFRAME з багатокористувацькими ОС, то нині на зміну їм пришли міні-ЕОМ чи РС-сервери. Аналіз західних АБС показує, що лише близько 4% банків працюють на платформі MAINFRAME, що становить приблизно 6% від загальної кількості АБС. На вітчизняному ринку програмних засобів такі системи відсутні.

Найпоширенішими системами, що використовуються зараз вітчизняними АБС, є операційні системи для персональних комп’ютерів, робочих станцій і серверів MS DOS, Windows NT, Novell NetWare, які працюють на апаратурі Intell. Причому дуже велика частка задач АБС вирішуються в середовищі операційної системи MS DOS. Це — переважно клієнтські програми.

Операційна система MS DOS з 1981 р. стала базовою для персональних комп’ютерів фірми IBM. Ця система дуже проста і дешева. Тому велика кількість АБС, які функціонують й пропонуються на вітчизняному ринку програмних засобів, є DOS-системами. Нині вже з’явилась версія цієї ОС, у якій враховані всі зміни в архітектурі ПЕОМ, можливість роботи в мережі. Але ця ОС має певні недоліки, основні з яких такі:

операційна система MS DOS є однозадачною;
характеризується недостатньою продуктивністю та відсутністю можливості підтримки великих обсягів даних;
відсутність надійних засобів захисту даних.
Тому DOS-системи є привабливими лише для малих і малопотужних банків враховуючи компроміс між низькою вартістю та обмеженими можливостями системи.

OS/2 — це операційна система для ПЕОМ типу PS/2. В OS/2 вирішена проблема забезпечення багатозначного режиму роботи. MS DOS може запускатись в OS/2 як одна із задач. У цій операційній системі також можливий багатовіконний інтерфейс, подібний до Windows. Системи на основі OS/2 не набули широкого застосування у вітчизняних АБС.

Значно ширшими можливостями порівняно з MS DOS характеризуються операційні системи Windows NT та Novell NetWare. Наприклад, Windows NT надає користувачеві зручний графічний інтерфейс і можливість водночас з розв’язанням функціональних задач користуватись текстовим редактором чи електронними таблицями, переглядати базу даних тощо. Використання Windows NT значно розширює можливості АБС.

Незважаючи на зручність й відносно невелику вартість систем на платформах MS DOS, OS/2, Windows NT, Novell NetWare, як показує аналіз західного ринку АБС, користувачі під час придбання нових систем віддають перевагу так званим відкритим платформам, і насамперед UNIX-платформі.

До переваг ОС UNIX можна віднести можливість автоматично підтримувати комунікації, системний друк і роботу в мережі. Підтримка роботи в мережі нерозривно пов’язана з ОС UNIX, оскільки вона є багатокористувацькою системою.

UNIX системи відповідають єдиному стандарту, і існують їх версії від ОС для малопотужних ПЕОМ, які використовуються в невеликих відділеннях чи обслуговують касові апарати до ОС MAINFRAME, здатних обслуговувати центральні відділення великих банків.

Недарма в усьому світі як операційна система для поштових серверів використовується UNIX (INTERNET, PIE-NET і т. д.).

Зв’язок UNIX-серверів здійснюється автоматично при появі запиту на прийом/передачу.

UNIX дуже добре захищена, всі можливі доступи до системи і системних ресурсів суворо регламентуються системним адміністратором, оскільки майже всі версії UNIX сертифіковані з рівнем захисту від несанкціонованого доступу. Безпека системи "С2" — стандарт для комерційних і військових відомств США.

Основні моменти захисту UNIX-системи такі:

при певній кількості неправильно введених паролів користувач блокується системою;
при певній кількості неправильно введених паролів з однієї термінальної лінії вона блокується;
система примушує періодично змінювати паролі;
користувачам дозволене певне коло задач для виконання в системі (доступ до мереж, комунікацій, друку, запити до системи);
користувачам дозволений доступ в суворо певний каталог;
під час роботи системи протоколюються всі процеси, ініційовані користувачем.
UNIX-система використовується як поштовий телекомунікаційний сервер в Центральній розрахунковій палаті НБУ. Використання UNIX-систем для АБС у вітчизняній практиці поки що не дуже поширене.

Tепер зупинимося на характеристиках СУБД, які використовуються в АБС.

Аналіз західних АБС показує, що в якості СУБД частіше за все використовуються потужні, надійні, багатокористувацькі так звані професіональні реляційні системи Sybase, ORАCLE, Informix, SQL Server, Progress, DB2 та ін.

Системи, розроблені в середовищі цих СУБД, характеризуються такими перевагами:

підтримують стандартну мову маніпулювання даними (SQL), забезпечуючи тим самим відкритість систем;
легко переносяться з однієї апаратно-системної платформи на іншу;
забезпечують підтримку цілісності бази даних.
Суттєвим моментом, який стримує широке впровадження цих СУБД в практику розробки АБС, є їхня висока вартість.

Тому на вітчизняному програмному ринку і в практичній роботі банків використовується значна кількість систем, розроблених у середовищі СУБД сімейства dDASE, які мають істотні недоліки і не використовуються в практиці західних банків.

Література

Автоматизированные информационные технологии в банковской деятельности: Учеб. пособие для вузов / Г. А. Титоренко, В. И. Суворова, И. Ф. Возгилевич и др. / Под ред. Г. А. Титоренко. — М.: Финстатинформ, 1997. — 268 с.
Автоматизированные информационные технологии в экономике: Учебник /Под ред. Г. А. Титоренко. — М.: Компьютер, ЮНИТИ, 1998. — 400 с.
Автоматизация расчетных операций и фондовых бирж. — М.: Церих, 1992. — 206 с.
Банковские технологии. М.: Журнал издательства "Бизнес и компьютер" 1997—1999 гг.
Банковские технологии. Компьютеры+программы, 1997—1999гг.
Вступ до банківської справи: Навчальний посіб. / Савлук М. І., Мороз А. М., Коряк А. М. / Під ред. М. І. Савлука. — К.: Лібра, 1998. — 344 с.
Державний класифікатор України ДК-001-94. "Класифікатор форм власності", затверджений наказом Держстандарту України № 228 від 22 листопада 1994 р.
Державний класифікатор України ДК-002-94. "Класифікатор організаційно-правових норм господарювання", затверджений наказом Держстандарту України № 228 від 22 листопада 1994р.
Случайные рефераты:
Реферати - Микола Гоголь, життя та творчість
Реферати - Огляд творчості Юрія Яновського
Реферати - Голодомор в українській поезій і прозі
Реферати - Вічна загадка любові (за оповіданням Григора Тютюнника "Зав'язь")
Реферати - Біографія Маланюка
Реферати - Життя і творчий шлях Андрія Малишка
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 11
    Гостей: 11
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта