Архітектурний моніторинг: поняття та види
Результати архітектурно-просторових якостей навколишнього середовища, їх аналіз стають основою для створення спектру прогнозованих дій по формуванню або перетворенню середовища. Однією з форм такого прогнозування стає архітектурний або архітектурно-містобудівний проект (проект будівлі, генеральний план міста, схема районного планування, зонінг тощо).

В цьому значенні архітектурний моніторинг є частиною моніторингу стану навколишнього штучного середовища і вивчає процеси перетворення такого середовища для життєдіяльності людини і суспільства, які невпинно змінюються. Слід зазначити, при цьому, що принципи архітектурного моніторингу ще не відпрацьовані належним чином і він сам представляє для архітектурної науки нову і ще не розроблену сферу.

Середовищні архітектурно-містобудівні принципи архітектурного моніторингу витікають з визначення архітектурних якостей міського простору: "Міський простір повинен створювати візуально активне середовище, стимулювати життєдіяльність, об’єднувати два ключові моменти - форму і діяльність.

Міста повинні проектуватися не монотонно завченим технократичним способом, а як художній ансамбль, візуально зв’язаний ходом руху, який розвивається в часі, і представляє колажну систему елементів минулого, теперішнього і майбутнього часів. Такий ансамбль може виникати тільки на основі образної виразності природного ландшафту, з урахуванням кліматичних, візуальних, соціальних особливостей, що створюють кожного разу знову емоційно забарвлене штучне середовище".

Універсальне поняття моніторингу має на увазі систему безперервного спостереження, вимірювання і оцінки стану навколишнього середовища.

Одержувана в ході моніторингу інформація використовується в цілях охорони навколишнього середовища. Процедурну частину моніторингу можна зобразити у вигляді ланцюжка: вимірювання - аналіз - опис - моделювання - оптимізація.

Загальний моніторинг стану навколишнього середовища може здійснюватися на локальному, регіональному, національному і глобальному рівнях.

У вузькому значенні слова під моніторингом розуміють спостереження (контроль), оцінку і прогноз стану навколишнього середовища

Таблиця 1. Складові частки моніторингу

МОНІТОРИНГ
Спостереження за станом навколишнього середовища і за чинниками, що на нього впливають
Оцінка фактичного стану навколишнього середовища
Прогноз стану навколишнього середовища


Таблиця 2. Система понять моніторингу:

Спостереження
цілеспрямоване і організоване сприйняття зовнішнього світу, що доставляє матеріал для наукового дослідження.
Вимірювання
пізнавальна процедура, здійснювана на емпіричному рівні наукового дослідження і така, що включає визначення характеристик матеріальних об’єктів (якісних і кількісних).
Оцінка
прийняте науково обґрунтованими правилами і нормами схвалення або засудження різних об’єктів і явищ дійсності, подій і вчинків людей залежно від їх значущості в оцінюваній ситуації.
Аналіз
процес уявного або фактичного розкладання цілого на складові частини. Аналіз (як і синтез) виступає як логічний прийом мислення, пов’язаний з рядом розумових операцій: абстракцією, узагальненням, апперцепцією і т. д. Розчленовування цілого на його частині дозволяє виявити будову досліджуваного об’єкту, його структуру.
Опис
етап наукового дослідження, що полягає у фіксації даних експерименту або спостереження за допомогою певних систем позначень, прийнятих в науці. Опис проводиться як шляхом звичайної мови, так і спеціальними засобами, що становлять мову науки (символи, картини, графіки, креслення і т. п.). Опис готує перехід до теоретичного дослідження об’єкту.
Моделювання
відтворення в схемі, зразку або прообразі характеристик об’єкту, що вивчаються, як системи взаємозв’язаних елементів, задачею яких є досягнення поставленої перед об’єктом мети.
Оптимізація
створення сприятливих соціальних, утилітарно-функціональних і художньо-естетичних умов для життя і діяльності людини і людства. Оптимізація заснована на науковому пізнанні законів суспільного розвитку, на науково-технічному прогресі і духовному зростанні людини і суспільства.
Прогноз
різновид наукового передбачення.
Наукове
передбачення
прогноз неспостережуваних або не встановлених ще на практиці явищ природи і суспільства, заснований на узагальненні теоретичних і експериментальних даних і обліку об’єктивних закономірностей розвитку.


Під архітектурним моніторингом слід розуміти систему спостережень, оцінки і прогнозу будь-яких змін в архітектурі в цілому і в її окремих проявах (стилістичних, функціональних, типологічних, конструктивних, пластичних, композиційних, образних, регіональних і т. д.). При цьому важливо враховувати середовищний характер самого принципу моніторингу.

Окремим випадком архітектурного моніторингу є архітектурний моніторинг міського середовища (таблиця 3).

Терміном "навколишнє середовище" прийнято називати "середовище проживання і виробничої діяльності людства" (ВРЕ, 3-є вид.). В більш широкому значенні під навколишнім середовищем розуміють "сукупність фізичних, біологічних об’єктів і соціальних чинників, здатних виявляти негайну або таку, що виявляється згодом, пряму або опосередковану дію на живі істоти і на різні види людської діяльності".

Під навколишнім природним середовищем розуміються природні об’єкти, здатні до самопідтримки і такі, що мають велике значення для рівня життя людей і економічного потенціалу суспільства. Штучне навколишнє середовище, або техносфера, включає об’єкти, створені людиною в процесі трудової діяльності. Антропосферу складає саме населення. Зміни природного середовища в процесі діяльності населення називаються антропогенними змінами. Вони формують антропогенне середовище, дієвою частиною якого є архітектура.

Моніторинг антропогенних змін лежить в основі спостережень, оцінки і прогнозу стану природного і штучного навколишнього середовища.

До моніторингу архітектури міського середовища відноситься система спостережень, оцінки і прогнозу архітектурно-просторового розвитку (змін) середовища населеного місця (регіону, міста, селища тощо і їх локальних фрагментів), викликаного чинниками антропогенного походження. До таких змін можна віднести, наприклад, процеси реконструкції, регенерації і містобудівного розвитку структури міст, що історично склалася, процеси реставрації і будівництва архітектурних об’єктів, процеси перетворення системи вулиць і системи озеленення населених пунктів і т. п.

В рамках інформаційної структури архітектурного моніторингу спостереження і контроль повинні проводиться на основі єдиних композиційних законів, містобудівних методів, будівельних норм і правил.

Таблиця 3.

Моніторинг
Архітектурний моніторинг
Архітектурний моніторинг міського середовища
Вивчає процеси перетворення середовища для життєдіяльності людини і суспільства
Система безперервного спостереження, вимірювання і оцінки стану навколишнього середовища.

Система спостережень, оцінки і прогнозу стану архітектури і містобудування в цілому і в її окремих проявах (стилістичних, функціональних, типологічних, конструктивних, пластичних, композиційних, образних, регіональних і т. д.).
Вивчає архітектурні процеси перетворення антропогенного середовища для життєдіяльності людини і суспільства.
Система спостережень, оцінки і прогнозу архітектурно-просторового стану і розвитку (зміни) середовища населеного місця (регіону, міста, селища і т. д. і їх локальних фрагментів), викликаного чинниками антропогенного походження.


Першим ступенем архітектурного моніторингу є соціальне замовлення, або суспільний соціально-політичний моніторинг, основною задачею якого є спостереження за станом штучно створеного середовища з метою його подальшого розвитку і економічного процвітання. Цей показник відображає якість навколишнього середовища і є встановленим в основу архітектури як головний містоформуючий чинник.

Основною метою архітектурного моніторингу міського середовища є перетворення просторів, що історично склалися, для нових видів діяльності, що виникають в процесі розвитку суспільства.

При цьому слід враховувати, що саме поняття "діяльність" постійно ускладнюється включенням все нових компонентів. До традиційних для архітектури початку ХХ ст. понять "праця, побут, відпочинок" додаються поняття інформаційного і екокультурного видів діяльності людини.

З другої половини ХХ ст. архітектура прагне освоїти навколишнє середовище не тільки як засіб зв’язку з природною гармонією, але і як засіб виживання урбанізованих міст. Архітектурне середовище стало розглядатися як дуже складна система взаємодії природи, соціуму, психофізіологічних особливостей людини і закладеної в ній знакової інформації.

Питання впливу на формоутворення в архітектурі зовнішніх і внутрішніх чинників, суб’єктивного і об’єктивного бачення, облік соціальних, функціональних і художніх сторін архітектури і інші стали розглядатися комплексно. Аналіз, узгодження і рішення даних питань в комплексі дозволяє прогнозувати розвиток архітектури і містобудування, а також більш раціонально і економно підходити до використовування природних ресурсів і найважливішого надбання - людської культури.

Архітектурний моніторинг урбанізованого середовища об’єднує тільки деякі області життєвого середовища людини і суспільства, які включають три основні компоненти досліджень: природне середовище, соціальне середовище і штучно створене (антропогенне) середовище проживання людини і суспільства. Архітектурний моніторинг включає, таким чином, функціональне і інформаційне наповнення простору, види діяльності в досліджуваному середовищі і його сприйняття людиною і прогнозує поведінку людини в даному середовищі.

Література

Герасимов И. П. Научные основы современного мониторинга окружающей среды. – М.: Изд. АН СССР, Геогр., 1975, №3.
Израэль Ю. А. Глобальная система наблюдений. Прогноз и оценка изменений со стояния окружающей природной среды. Основы мониторинга. – Метеорол. и гидрол., 1974, №7.
Израэль Ю. А. Комплексный анализ окружающей среды. Подходы к определению допустимых нагрузок на окружающую природную среду и обоснование мониторинга. //Всесторонний анализ окружающей природной среды. Труды советско-американского симпозиума. – Л.: 1975.
Израэль Ю. А. Концепция мониторинга состояния биосферы. //Мониторинг состояния окружающей природной среды. Труды I советско-английского симпозиума. – Л.: 1977.
Губіна М. В. Семенов В. Т. Основи містобудівного моніторингу і менеджменту. Конспект лекцій для студентів спец. МБГ. – Харків: ХДАМГ, 2001. – 80 с.
Глазычев В. Л. Окружающая среда. М.: МН, Прогресс, 1995.
Бранч М. Проектирование городской среды. - М.: СИ, 1979.
Случайные рефераты:
Реферати - Поетеса Леся Храплива
Реферати - Образи поеми Т.Шевченка "Гайдамаки"
Реферати - Життя і творчість Михайла Семенко
Реферати - Громадська і політична діяльність Миколи Куліша у 1917 – 1920 роках
Реферати - Курбас, Куліш, Крушельницький –коло друзів-творців
Реферати - Життєвий і творчий шлях Марійки Підгірянки
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 8
    Гостей: 8
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта