Архітектура польських монастирів та костьолів
Історія

В XVI столітті Гвіздець належав Бучацьким, потім Потоцьким і Пузинам. До 1939 року костел залишався в їхніх руках. Парафія у Гвіздці мала Свідоцтво від XV століття. Спочатку парафія знаходилася у сусідніх Остапківцях.

У 1475 році, в часи Галицького князівства, Ян Прокопович з Гвіздця був найпершим фундатором костелу. У відомостях, поданих з 1615 - 1623 років згадується, що костел був знищений татарами.

Парафія у Гвіздці заново була відновлена в 1710 році.

Слідуючим фундатором костелу був князь Міхал Пузина, писар литовський, який в 1715 році з дозволу Львівського єпископа Яна Скарбка заснував у Гвіздці дерев'яну резиденцію-кляштор бернардинів.

З XVIІІ століття і до кінця ІІ світової війни у кляшторі проживали монахині. Спочатку парафія належала до Усєцко-Галицького деканату, а від 1765 року - до Коломийського. Нарешті, до утвореного в 1843 році, деканату Городенківського.

Під кінець XIX ст. до її складу, крім містечок Гвіздець, Кулачківці, входили аж 23 села та хутори: Балинці, Бучачки, Хом'яківка, Хвалибога, Чехова, Джурків, Малий Гвіздець, Старий Гвіздець, Кобильці, Остапківці, Острівець, Прикмище, Підгайчики, Рогиня, Слобідка, Росохач, Сороки, Торговиця, Трофанівка, Вербівці, Виноград, Вишнівка, Загайпіль.

Обширна територія парафії потребувала будівництва костелів і капличок.

Були збудовані парафіяльні каплиці в Джуркові (1873 р.) в Сороках (1873 р.) в Загайполі (1896 р.), в Росохачі (1897 р.), в Слобідці (1905 р.). Ще планувалося збудувати капличку у Вишнівці в 1925 році...

В зв'язку з цим, виникла необхідність забезпечити її пастирями. Вищезгадані парафіяльна споруди обслуговували монашки з Гвіздця, зокрема: у Джуркові та в Сороках. У міжвоєнні часи Підгайчики, Рогиня, Прикмище, Росохач, Слобідка, Вербівці11, відійшли від Гвіздецької парафії.

Після спровадження бернардинів до Гвіздця в 1715 році Міхал Пузина збудував у Гвіздці дерев'яний костел, в якому законниці повинні були виконувати душпастирські функції до тих пір, поки не буде збудований належний парафіяльний костел для ксьондзів.

В протоколі візиту архієпископа Скарбка святиня була визначена.

Той же Скарбек на підставі акту фундації, виданого Пузиною 07.06. 1719 р. виразив остаточну згоду на поселення бернардинів у Гвіздці. Фундатор зобов'язався побудувати власним коштом костел і кляштор для 12 законників, захристію і бібліотеку, і виділити відповідну площу на город для монастиря.

Формальне прохання про прийняття земельної площі до провінції рцської внесла вдова по князю Міхалу Пузині - Софія з Потоцьких 10.03. 1721 р., підтверджуючи фундацію чоловіка. 18.12. 1722 р. отримано затвердження фундації Законом. Акти фундаційні були зареєстровані через Софію Пузину в метриці коронній і в міських львівських актах в 1723 році.

Інформацію про новофундовану святиню було надруковано в 1724 році. Уже в 1725 році костел був діючим.

В 1728 році згорів дерев'яний костел з кляштором.

Після поновлення дерев'яної резиденції для декількох законників, розпочато будову нового костелу, цього разу уже мурованого. 27.06. 1730 року канонік львівський освятив наріжний камінь святині. Софія Пузина, на той час дружина Людвіка Каліновського, старости вінницького, в заповіті від 17.08. 1729 року записала нову суму і свої коштовності на будову, яку продовжував Людвік Каліновський і її спадкоємці, а пізніше - спадкоємці Людвіка Каліновського.

17.02. 1734 року Каліновський затвердив фундацію Пузинів спадкоємною. Будова, якою керував гваріан о. Яблоновський, йшла досить швидко. А перед закінченням святиня була освячена.

Процес побудови кляштору тривав ще багато років. В 1734 році зроблений вівтар святого Франціска.

Завдяки щедрості старостини олеховської Марії Козебродської і за гроші Самуїла Сніторського було позолочено вівтар. В 1736 році поставлений вівтар святого Антонія старанням Теклі Бєльської з Каміновських, одночасно позолочений і розмальований.

До цього вівтаря Станіслав Костка Пузина, староста упіцький придбав позолочену одежу. В 1739 році Міхал Врублевський, наставник кляштору у Гвіздці, разом з Теклею Бєльською заснував фонд для головного вівтаря, який був позолочений і помальований Жураховським.

В тому самому році з фундації якогось Маліновського, комісара каштеляна сохачевського, виставлено вівтар святого Тадеуша, якого позолотив і помалював Станіслав Баранецький з Коломиї.

В 1742 році збудовано амвон за рахунок фонду доброчинниці Теклі Бєльської і позолочено старанням Юзефа і Маріанни з Каліновських-Понінських.

Через два роки зроблений вівтар святої Анни (з фонду Катерини Врублєвської і Каржинського, чесніка смоленського). А в 1759 році - поставлено статую святого Яна з Дуклі (фундація Станіслава Пузини). В цьому ж році виготовлено сповідальниці.

Статуя святого Яна з Дуклі.

В ті ж роки виконано Хресну дорогу, органи, циборіум і антипендіум головного вівтаря, а Ян Агапсович відновив частину різьби даного вівтаря.

03.09. 1888 р. Згоріли дахи і значна частина обладнання костела у Гвіздці, з якого врятовано срібло, різьба вівтарів і більшість образів. Дахи відновлено ще в тому ж році, а в наступному відремонтовано і виштукарено всередині, також придбано нові верхи веж. В 1890 році відновлено фасад і збудовано "Портал з колон коринфських", які виконав Фелікс Дорганович з Острівця. Ремонтними роботами керував інженер Альбін Загурський.

17.11. 1889 року костел був освячений, і в ньому відправлялися літургії. До 1892 року виконані уже нові вівтарі.

В головному вівтарі були різьблені фігури святих, а саме: Францішек, Міхал, Клара, Антоній. Там же знаходився образ Найсвятішого Серця Ісуса. На новому амвоні розміщені врятовані різьблені фігури євангелістів.

Головний вівтар.

Зменшено було кількість вівтарів, а також велися заміни образів у засувах, які представляли святого Яна з Дуклі і Матері Божої з образом Матері Божої Ченстоховської і Матері Божої Непорочної. Засув Матері Божої Непорочної фундував єпископ Ян Пузина, а виконали сестри непокалянки з Язлівця.

Всі вівтарі виконав підприємець Фердинанд Маєрський з Перемишля.

В 1896 році Олександр Жебровський, майстер зі Львова, закінчив новий орган.

28.06. 1896 року єпископ Краковський здійснив освячення вже відновленого костела.

Дрібні опорядкувальні роботи кляштора тривали до 1899 р.

В 1899-1902 роках невідомі інженери ґрунтовно від фундаменту перебудували дзвіницю перед костелом.

В 1907 році виготовлений новий вівтар святого Францішка Валентином Якуб'яком зі Львова, а в 1914 році - вівтар святого Юзефа, автором якого був Юзеф Краснопольський зі Львова.

В 1907 році виконаний ремонт веж костельних.

Костел. Початок ХХ ст.

В час воєнний, в 1916 році, знову були пошкоджені дахи і вежі костела.

Відбудовано їх аж в 1919-1922 роках, згідно проекту Єжи Косінського і реалізованого інженером Райшем з Коломиї. Керував ремонтними роботами Петро Вадовський. У міжвоєнний час добудований до кляштору, із східного боку, анекс. Під час ІІ світової війни костельні дзвони були конфісковані німецькими окупантами.

В 1945 році законниці змушені були виїхати з кляштору. В костелі розмістили склад з цементом, а потім з зерном.

В кляшторі спочатку містилася лікарня, а згодом - музична школа і бібліотека. Потім, замість бібліотеки - духовне училище.

13.06. 1992 костел св. Антонія у Гвіздці наново освячений біскупом Рафалом Керницьким.

Костел Входить до складу деканату Івано-Франківського (Станіславського).

Опис костелу

Архітектура. Костел розміщений на північ від ринку містечка Гвіздець і скерований на схід. Мурований з цегли, з використанням каменя, штукатурений. Однонефовий з мілким трансептом, не зовсім квадратовим презбітеріумом, замкнений прямою стіною.

До презбітеріуму від півночі прилягає прямокутна комора, а від півдня - захристія і стіни кляштору.

Неф типу стіноколонний має властиве прясло, до якого зі східного боку прилягає півпрясло, яке відрізняється через розбудовану артикуляцію стін і склепіння.

Так само із заходу є додатково продовжений такий самий вигляд на відстані, що служили для розміщення музичного хору, який з'єднується з вежами в їх основі.

Артикуляція стін нефу зроблена з допомогою спарованих композиційних пілястр, які завершуються оздобленням: литтям аканту на капітелях, виконаних в художній техніці. Вони розміщені на однаковій широкорозставлені в певному співвідношенні і здвоєні на внутрішній стороні.

В трансепті і пресбітеріумі стіни розділяють поодинокі пілястри, які двостороннє здвоєні.

Підтримують вони виступаючі над ними карнизи, що є в усьому костелі і перервані лише на західній стіні.

В бічних стінах нефу - широкі виступи у вигляді полиць профільованих архівольтами з виступами досередини.

Частина стін між спареними пілястрами в нефі легко сприймаються.

Склепіння нефу і презбітеріум, і прясла перехрещуються з особливими подвійними гуртами, що утворюють вузькі впадини над півпряслами, а також над плечима трансепту.

Це все розміщене тут вертикально до осі костелу. Вікна понад карнизами в нефі, презбітеріумі і трансепті прямокутні, оточені рамами.

В нижній частині нефа і трансепті вікна малі і овальні.

В порталі при вході до комори і захристії двері прямокутні, профільовані і мають прямокутні причілки.

Між пілястрами прямокутна плита оточена прямокутно-опуклою рамою В товщині муру є сходи, що ведуть на амвон.

Хори музичні, спираються на дві колони. Підпори тримають профільований гжимс, вище якого є парапет у формі аттика, оздобленого плитками.

Зі сторони південної вежі з кляштору через сходову площадку є доступ на хори.

Фасад костела, з погляду на розміщення веж, є значно ширший від нефу. Середня частина є одноплощинна, двоповерхова, зв'язана з бічними вежами.

Завдяки особливим триповерховим фланкованим вежам костел чудово виділяється на навколишньому фоні. Лінія фасаду особливо гармонійна з випуклою серединною частиною м'якими внутрішніми зарисованими увігнутими лініями елеваціями веж і глибокими заглибинами на стиках між всіма частинами.

Поверхи виразні через широкі паси, спільні для середньої частини і веж, з ледь помітними архітравами і фризами, але в основному вони особливі.

Вертикальна артикуляція зроблена на першому поверсі за допомогою тосканських пілястрів, на другому і третьому - виступи.

Особливо на кутах нижнього поверху веж зроблені важливі колони в псевдокапітелях, утворених з виступаючих балок.

Скріплення середнього поля має спрощений вигляд, складений з композиційних пілястрів в канелюрах, які фланкуються через з'єднані волюти, і які підтримують вигнуті вгору карнизи з постаментом на осі. Волютні з'єднання вміщують Всевидяче Око, увінчане хрестом, а по боках - кам'яні вазони.

На осі середньої площини фасаду є прямокутний вхідний отвір профільований ошатним обрамленням, прикрашений портиком з коринфськими колонами з канелюрами, які підтримують балки, з вигнутим півколісним карнизним фронтоном.

Вхід до костелу.

В такий спосіб на завершеній поверхні фасаду важливе місце займає Всевидяще Око і Євхаристична чаша.

Над фронтоном знаходиться невеличке овальне вікно без обрамлення.

На другому поверсі середньої площини розташоване вікно з профільним обрамленням, скріплене ключем, що спирається на карниз з плоскими консолями.

В цій же площині є ніша, замкнена виразною півкруглою аркадою, що спирається на виступах.

На нижньому поверсі веж є прямокутні вікна невеликого розміру вище ніші з профільованим обрамленням, спертим на карниз. Вікна верхніх поверхів - з плоскими профільованими обрамленнями з ключами.

На осі псевдоколон, вище карнизів, в заглибинах муру, - кам'яні вазони.

В нішах нижнього поверху веж - дерев'яні різьблені фігури Святого Францішка і Святого Антонія.

В ніші середньої площини, на останньому третьому поверсі - різьблені кам'яна фігура Матері Божої Непорочної.

Поділи всіх частин нефу і трансепту зовні виконані з допомогою псевдопілястрів, які підтримують карнизи, що оперізують цілий костел.

Кутові частини споруди заокруглені, з'єднані легкорозсуненими здвоєними псевдопілястрами. Стіна східної частини костелу зміцнена добудовами до кутів.

Призначення добудови з північної сторони служило для комори, а з півдня і заходу - захристія. Стіни оздоблені парними тосканськими пілястрами, які підтримують карнизи. У вікна комори вмонтовані грати. Дахи над нефом і місцем для вівтаря і трансептом трикратно ламані, покриті бляхою.

Дахи веж оббиті бляхою у вигляді груші, з псевдолюкарними і двоступінчастими восьмигранними ліхтарями.

Обладнання. Головний вівтар виготовив Фердинанд Маєрський з Перемишля у 1890-1892 роках, необароковий, дерев'яний, архітектонічний, одноосьовий, одноповерховий, Площина середня, укріплена з кожної сторони трьома колонами, композиційними, на високому подвійному цоколі, які підтримують карнизи, виламані понад підпорами і перервані на середині. Понад карнизами на осі внутрішніх ризалізованих середніх колон є фрагменти розірваного причілка.

На вівтарній стіні є хрест з Розп'яттям Христа - XVIII ст., на засуві - Найсвятіше Серце Ісуса. В засуві - образ " Найсвятіше Серце Ісуса ". По боках різьби - дерев'яні поліхромовані: Святий Францішек, Архангел Михаїл, Свята Флара і Святий Антоній (приблизно 1739 року).

На причілку різьби Ангелів, що стоять на колінах, в центрі різьби - Бог Отець і Невизначений образ.

Вівтар Матері Божої Ченстоховської (від півночі), виконаний Фердинандом Маєвським у 1894 році. Будова схожа до головного вівтаря.

У прямокутній звисаючій площині - образ Матері Божої Ченстоховської, на засуві - образ Непорочного Зачаття Марії.

Вівтар Святого Антонія (від півдня) виконав Фердинанд Маєвський в 1890-1892 роках. Структура аналогічна до попереднього, а в площині - образ Святого Яна з Дуклі.

Вівтарі в нішах нефу.

Вівтар Святого Францішка (від півночі) виконав Валентин Якуб'як, 1907 року, необароковий. Стиль - дерев'яний.

Вівтар Святого Юзефа виконав Юзеф Краснопольський, 1914 р. Структура аналогічна до попереднього.

Амвон необароковий (приблизно 1892 р.), дерев'яний, з прямокутним кошем, з фасованими наріжниками, який опирається на профільовані консолі і увінчаний карнизом.

На коші - дерев'яна різьба Євангелістів (1756 р), а балдахін, в аналогічній зарисовці, профільований.

Місце для органу (кінець ХІХ ст.).

Стиль необароковий. Виготовлено з дерева, конструкція архітектурна. Дводільна, з артикуляцією пілястровою.

Сповідальниця дерев'яна, необарокова (друга половина ХІХ ст.).

Різьба:

I. У першому поверсі вежі полудневої - Святий Францішек, камінь (друга половина XVIII ст.).

II. -III. Фігури. Невизначені святі. Дерево поліхромоване (біля 1740 року).

IV. Архангел Михаїл; дерево поліхромоване (1740 року).

V. Ангелик.

VI. Розп'ятий Христос, дерево поліхромоване (ХІХ ст.).

Дослівна епітафія Барбари Пузини з Сем'яновських (над порталом до захристії з північної сторони, дерев'яна мармуризована).

Напис: "Дім".

Станіслав князь Пузина, староста упітський, Барбара [SIC]з Сем'яновських.

Дружині, увібрала в собі риси цнотливі і, а що рідко буває, з особливою красотою, скромність - тут спочиває.

Я її пережив на тяжкі серця мого жалі, бо варто і по відході би її кохати весь час.

Цей гробовець її кладу, при ньому сиджу сумний, - і долю з німим попелом клясти буду. "

Огорожа костелу і кляштору



Цегляний мур.

Кляшторний комплекс оточений цегляним штукатуреним муром.

Дзвіниця з 1776-1778 років перебудована в 1899-1902 років. Мурована з каменя, у формі двоповерхової з двома входами брами. Нижня частина обрамлена замкненими півкруглими проходами, з'єднаними зі сходу сліпими порталами.

Дзвіниця.

Верхня частина значно вужча від долішньої і з'єднана плоскими волютами і вазонами та розчленована пюсканськими пілястрами. На осі пілястри двосторонньо подвійні, по бокам - парні пілястри. Верхня частина завершується карнизом, багатоступінчастим, профільованим виламаним над підпорами, а також з'єднаний з фрагментами півкругового причілка. На осі - кам'яна різьба:

Матір Божа Непорочна. По боках - Ангелочки на колінах.

У верхній пройомах дзвіниці - два дзвони.

Перед фасадом костела, на його осі; знаходиться кам'яна різьба Святого Яна з Дуклі (II чверть XVIII ст.), поставлена на високому кам'яному постаменті в формі філяра, композиційного на цоколі.
Случайные рефераты:
Реферати - Василь Стус (пошукова робота)
Реферати - Михайло Семенко
Реферати - Життя і творчість Микола Сингаївський
Реферати - Біографія Григорія Сковороди
Реферати - Образи поеми Т.Шевченка "Гайдамаки"
Реферати - Життя і творчість Михайла Стельмаха
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 22
    Гостей: 22
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта