Аналіз структури балансів найбільших банків України на 1.10.1998 р
Структура активних і пасивних складових балансів банку є найбільш узагальненою характеристикою, що відбиває специфіку й основні сфери діяльності банку, стан ринку позичкових ресурсів, кількість і якість клієнтури, що обслуговується, політику банку по залученню і розміщенню грошових ресурсів з метою одержання прибутку.

Для проведення структурного аналізу активних і пасивних частин балансів який – або групи банків, вихідна безліч параметрів утворюють наступні показники: УФ - статутний фонд, СС - власні засоби, ПС - притягнуті засоби, ТРС - поточні і розрахункові рахунки, ДС - термінові депозити, МБКП притягнуті міжбанківські кредити, ВН - внески населення, ПР - прибуток, РА - робітники активи, ВА - високоліквідні активи, КП - кредитний портфель, МБКА - виданий міжбанківський кредит, ОВГЗ - державні цінні папери і ЦБ - операції з цінними паперами. У результаті реалізації процедури кластерного аналізу банків України, уся безліч банків виявилося розбитим на п'ять кластерів.

У 1-й кластер увійшли три самих великих банки України - Промінвестбанк, Україна, Укрсоцбанк, а також один із самих великих комерційних банків - ПУМБ. Головна особливість цієї структури - невеликий щодо інших груп банків питома вага практично всіх статей балансу, що є характерною ознакою наявності великої і розвитої мережі філій.

В 2-й кластер виділився Ощадний банк - четвертий по розмірі власних засобів банк України. Це порозумівається відомою специфічністю діяльності цього банку і, отже, особливою структурою активних і пасивних статей балансу, що і відбилося на результатах класифікації.

3-й кластер є самим представницької по числу банків, що ввійшли - 25. Характерна риса цієї структури - велика питома вага робочих активів і кредитного портфеля, притягнуті засоби в кілька разів перевершують власні, питома вага "дешевих" залучень (ТРС) найчастіше перевершує питома вага "дорогих" залучень (ДС). Таку структуру можна назвати прибуткоорієнтованою. Як правило, орієнтація на високий рівень прибули зв'язані і з більш високим рівнем практично всіх банківських ризиків.

У 4-й кластер увійшли шість комерційних банків. Банки цієї групи в основному працюють із власними засобами, питома вага "дорогих" залучень (ДС) найчастіше перевершує питома вага "дешевих" залучень (ТРС). Недостатній обсяг притягнутих фінансових ресурсів, як правило, негативно позначається на величині прибули. Тому цим банкам приходиться вибирати одну з таких альтернатив: упокоритися з невисоким рівнем прибули (це може собі дозволити тільки великий банк), або спробувати підняти рівень прибутковості, працюючи на міжбанківському кредитному ринку, ринку довгострокових чи позичок на ринку корпоративних цінних паперів, що неминуче зв'язано з різким підвищенням рівня кредитного ризику.

5-й кластер утворили чотири комерційних банки. Головна особливість цієї структури - питома вага поточних і розрахункових рахунків у кілька разів перевершує питому вагу високоліквідних активів і термінових депозитів. Банкам цієї групи приходиться вирішувати проблему ліквідності, постійно виникаючу чи виниклу тимчасово в силу ряду специфічних особливостей їхньої банківської діяльності.

Тут доречно зробити таке зауваження. У банках щодня приймаються рішення щодо залучення засобів у депозити і їхнє розміщення. У зв'язку з цим розрахований по балансі коефіцієнт миттєвої ліквідності побічно відбиває стан ліквідності банку. Реальне положення справ може бути оцінено лише за результатами аналізу грошових потоків.

Найбільш прийнятними в змісті забезпеченості виданих кредитів і притягнутих засобів є наступні співвідношення: відношення притягнутих засобів до власного в межах 2 - 4, відношення кредитного портфеля до власних засобів у межах 1,4 - 2,5. Максимально припустимими значеннями для цих же величин є відповідно значення 10 і 5,7. Банки, позиції, яких перевищують ці граничні значення, або знаходяться в безпосередній близькості до них, піддані дуже великим ризикам - навіть короткочасне, середньої сили збурювання фінансового ринку здатно привести до некерованих процесів з катастрофічним наслідками.

Рівняння регресії, що відновлює залежність величини прибули банку від складових пасивної частини балансу, що є базою для проведення активних операцій, виглядає так:

ПР = 3371 - 0,00997*ВБ + 0,27*СС - 0,286*УФ + 0,0645*ТРС + 0,440*ДС + 0,158*МБКП - 0,421*ВН

Тут СС - власні засоби, ПС - притягнуті засоби, ТРС - поточні і розрахункові рахунки, ДС - термінові депозити, МБКП притягнуті міжбанківські кредити, ВН - внески населення.

Інтерпретація цієї регресійної моделі така. У середньому рівень банківського прибутку в найбільшій мері визначається такими складовими притягнутих засобів, як поточні і розрахункові рахунки клієнтів і термінові депозити, а також величиною власних засобів, у меншій мері - величиною валюти балансу, розміром статутного фонду, притягнутого міжбанківського кредиту і внесків населення.

Отримана регресійна модель свідчить про наступний.

Сформована усереднена по всіх банках структура пасивів (питома вага у валюті балансу власних засобів - 8,04%, статутного фонду - 2,37%, що течуть і розрахункових рахунків клієнтів - 10,15%, термінових депозитів - 7,89%, отриманих міжбанківських кредитів - 3,45%, внесків населення - 5,8%, відносини притягнутих засобів до власних - 3,78) у середньому по моделі може забезпечити одержання 16435,18 тис. грн. (це на 0,07% менше середнього значення прибули по вибірці даних).

Низький рівень капіталізації більшості комерційних банків України змушує їх використовувати політику, спрямовану на досягнення високого рівня прибутку, тому що шлях забезпечення росту власного капіталу за рахунок нагромадження прибутку є одним з найпростіших, найменш дорогих і найбільш безпечних (з погляду володіння контрольним пакетом акцій).

Така політика зв'язана з високим ступенем ризику. Оскільки існує монотонна залежність рівня прибутковості банківських операцій від ступеня їхнього ризику, тобто збільшенню можливості одержання доходу відповідає зростання ступеня ризику. Особливо небезпечна тактика залучення ресурсів вкладників слабко забезпечених власним капіталом з наступним кредитуванням приблизно в тих же обсягах. Така не зважена політика приводить до погано керованих процесів.
Случайные рефераты:
Реферати - Володимир Дрозд
Реферати - Поема Івана Франка "Мойсей"
Реферати - Життя та творчість Василя Еллана-Блакитного
Реферати - Життя і творчість Івана Микитенко
Реферати - Життя та творчість Івана Нечуя-Левицького
Реферати - Місце Марка Вовчка в історії розвитку української прози
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 23
    Гостей: 23
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта