Аналіз повісті «Кайдашева сім'я» І. Нечуя-Левицького
«Кайдашева сім'я» — реалістична соціально-побутова повість українського письменника Івана Семеновича Нечуя-Левицького, написана 1879 року. У творі на матеріалі повсякденного життя селянства розкриваються деякі риси вдачі українського народу, його індивідуалізм, прагнення жити окремим самостійним життям.

Соціально-побутові повісті І. Нечуя-Левицького становлять певний етап в українській прозі і за змістом, і за формою. На широкому соціальному тлі постають нові типи сучасної письменнику епохи. У центрі уваги письменника — образи простих людей, селян, заробітчан, їх конфлікт з кріпацькими і пореформеними порядками в селі й на промислах. Типові риси образів виявляються в старанно деталізованих описах зовнішності, одягу, поведінки й мови персонажів, поданих з урахуванням соціальних та індивідуально-психологічних подробиць, хоч зберігаються ще й традиційні ліро-епічні фольклоризовані характеристики.

Основний конфлікт повісті — соціальний. Перед читачем проходять епізоди постійних сварок у сім'ї та короткочасних примирень, які знову швидко перериваються загостренням суперечностей навколо відстоювання своїх «прав» на власність.

Головна думка повісті — це показ буденних ситуацій, у яких відбувається змаління людської душі, зумовлене постійною залежністю селянства від матеріальних нестатків. Духовна роз'єднаність зумовлена відсутністю прагнення зрозуміти один одного. Це отруює життя і батьків, і їхніх синів та невісток.

Не миряться молоді зі старими (сини з батьками, невістки з свекрухою, невістки між собою). Члени сім'ї повністю втягуються у ворожнечу, сваряться постійно за повсякденні дріб'язки: мотовило, кухоль, сувій, полотна. Але найгостріші сутички відбуваються, звичайно, за землю та за худобу.

Коди йдеться про старше покоління, на яке ще панщина поклала свій відбиток, а новий соціально-економічний уклад дрібного землеволодіння тільки завершив формування типу трудівника і водночас дрібного власника, індивідуаліста. Такі Омелько і Маруся Кайдащі, характери, які вимальовуються сформованими і розкриваються в міру розвитку дій.

За стилем «Кайдашева сім'я» належить до кращих гумористично-сатиричних творів.

Жанрова особливість твору полягає в тому, що зображення повсякденного життя Кайдашів розгортається в найрізноманітніших побутових виявах, які часто окреслюються у гумористичному плані. Сх ильність до відтворення комічних недоречностей письменник вважав однією з характерних рис українського народу, елементом національної психіки, багатої на «жарти, смішки, штукарства та загалом на гумор, ще часом і дуже сатиричний» (за визначенням самого Нечуя-Левицького).

Сюжет повісті нескладний - загострення взаємин у сім і Кайдашів у міру того, як дорослі сини створюють свої родини, влаштовують побут, борсаючись на невеличкому шматку батькового поля і городу, не маючи змоги поліпшити своє економічне становище.

Проаналізувати композицію твору дещо важче, оскільки автор вносив деякі зміни в сюжет (повість мала два варіанти, закінчення).

Так, у розмові синів Кайдаша про можливе одруження Карпа, у яку втручається і старий Омелько, намічається той конфлікт між батьком і синами, що далі набере більшого розвитку! стане складовою частиною основного конфлікту твору. Тут частково подається зав'язка, яка завершується в другому розділі, а саме: одруження Карпа. Розвиток дії у повісті складається з послідовного, хронологічного викладу подій життя селянської родини: одруження синів, сутички в сім'ї, розшуки Меланки, пияцтво і смерть Кайдаша, розподіл спадщини тощо.

Щодо кульмінації, то дехто вважає,що її нема в повісті. На нашу думку, кульмінацію можна все-таки визначити, а саме: сутичка Мотрі з Кайдашихою, внаслідок якої свекруха позбулася правого ока.

Розв'язка твору — примирення двох сімей після того, як всохла груша — причина багатьох сварок. «Діло з грушею скінчилося несподівано. Груша всохла і дві сім'ї помирилися. В обох садибах настала мирнотай тиша.»

Так закінчується повість у другій редакції. У першому ж виданні закінчення було більш реалістичним: «Діло з грушею не скінчилося і досі. А груша все розростається і вшир, і вгору та родить дуже рясно, неначе зумисне дражниться з Кайдашами та їх жінками, а здорові, як горнята, груші й досі дратують малих Лаврінових та Карпових дітей».
Случайные рефераты:
Реферати - Історична повість Богдана Лепкого "Мотря": хронотопічна структура твору
Реферати - Короткий літопис життя і творчості А. Кочерги
Реферати - Голодомор в українській поезій і прозі
Реферати - Лада Федоровська –поетеса сучасності й вічності
Реферати - Журналіст і митець Анатолій Марущак
Реферати - Василь Стефаник
Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 15
    Гостей: 15
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта